Вирок № 83526022, 08.08.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/187/19

Справа № 643/8275/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий - Поліщук Т.В.,

за участью секретаря - Стальмакової В.О., Насирової М.М., Жуковської К.В.,

прокурора - Гєворгяна А.А., Кейдуна Д.Б.,

захисника - Найдьонової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження № 12017220470001836 від 20.03.2017, яке надійшло від Харківської місцевої прокуратури №4 за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого 21.05.2014 вироком Київського районного судом м. Харкова за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

19.03.2017 приблизно о 17 годині, ОСОБА_1 перебував в приміщенні магазину ТОВ «АТБ-маркет», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді 5А. Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення товарів, які належить вищевказаному магазину.

Реалізуючи свій протиправний умисел, він, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів з полиць торгівельного залу магазину ТОВ «АТБ-маркет» полімерною упаковкою кави «Jacobs Monarch» вагою 400 грамів. Зазначений товар він сховав під свою куртку, тобто звернув його на свою користь, після чого прослідував повз каси, не сплачуючи за товар.

Однак, ОСОБА_1 не зміг до кінця довести свій злочинний умисел, спрямований на викрадення кави «Jacobs Monarch» вагою 400 грамів, належних магазину ТОВ «АТБ-маркет», з причин, що не залежали від волі останнього, оскільки його дії були помічені охоронцем супермаркету ОСОБА_2 після того, як ОСОБА_1 вийшов із-за кас вищевказаного магазину, при цьому не сплативши за вищевказаний товар, а ОСОБА_2 отримавши інформацію про протиправні дії ОСОБА_1 - зупинив його та в подальшому працівники вищевказаного магазину викликали поліцію, які в нього вилучили упаковку кави «Jacobs Monarch» вагою 400 грамів.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для вчинення злочину із корисливих мотивів до кінця, але протиправне діяння не було ним закінчене з причин, які не залежали від його волі, тобто він вчинив закінчений замах на таємне викрадення кави «Jacobs Monarch» вагою 400 грамів вартість якої складає 221 грн. 63 коп., що підтверджено висновком судово- товарознавчої експертизи № 118 від 30.03.2017.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, події якого мали місце 19.03.2017, визнав повністю та підтвердив обставини час, місце, механізм вчинення ним злочину, як зазначено вище у вироку суду. ОСОБА_1 у суді зазначив, що він розумів, що скоював злочин, та щиро розкаявся у його вчинені, причину скоєння ним злочину пояснив як необдуманою поведінкою.

Представник ТОВ «АТБ – маркет», ОСОБА_3 , звернувся до суду із заявою, в якій прохав розгляд кримінального провадження провести за його відсутністю, оскільки матеріальні та моральні претензії у потерпілого до обвинуваченого – відсутні.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у скоєні ним злочину, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він скоїв закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості. Обвинувачений раніше судимий, офіційно не працевлаштований, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 та місце реєстрації, за яким фактично мешкає, де характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Обвинувачений перебуває з червня 2005 року на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: синдром залежності від опіоїдів. Відповідно до довідки КНП «Міська поліклініка №20» ХМР від 25.04.2019, ОСОБА_1 визнаний непрацездатним, та йому рекомендовано стаціонарне лікування. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні КНП МБЛ №18 ХМР з 25.04.2019 по 03.05.2019 з діагнозом: загострення хронічного уповільненого правостороннього гониту.

При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_1 суд враховує його щире каяття, та визнає цю обставину, відповідно до ст.66 КК України, такою, що пом`якшує його покарання. Обставин, що обтяжує покарання останнього, передбачену ст. 67 КК України, судом не визнано.

Враховуючи наявність пом`якшуючої обставини, даних про особу винного, та вимог ст. 50 КК України, відповідно до яких, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд на підставі викладеного вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду від 18.03.2019, а саме: у випадку, якщо особа, яка була звільнена судом від відбування покарання з випробуваннями, і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинила умисний злочин, який не є тяжким та особливо тяжким, вона підлягає звільненню від відбування покарання за вчинення останнього злочину на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», за умови, якщо вона являється суб`єктом застосування цього Закону. У випадку, якщо особа попереднім вироком була засуджена за злочин, який виходячи з його тяжкості або переліку статей КК України не підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році», питання щодо застосування амністії може бути вирішено тільки щодо останнього злочину, і в таких випадках правила встановлені ст. 71 КК України, при призначенні покарання не застосовуються і попередній вирок виконується окремо.

В суді прокурор заявив про доцільність застосування стосовно ОСОБА_1 п. в ст.1 ЗУ "Про амністію у 2016 році", оскільки останній має малолітню дитину.

В свою чергу, ОСОБА_1 звернувся із заявою до суду, в якій прохав застосувати до нього ЗУ "Про амністію у 2016 році".

Захисник, підтримав позицію прокурора.

З урахуванням наведеного, та приймаючи до уваги, що 07.09.2017 набрав чинності ЗУ "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року №1810-VIIІ і відповідно до п. в ст.1 зазначеного закону ОСОБА_1 є суб`єктом застосування амністії, як такий, що не позбавлений батьківських прав, і який на день набрання чинності цим Законом має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», тому він підлягає звільненню від відбування призначеного за цим вироком суду покарання.

Вирок Київського районного судом м. Харкова від 21.05.2014, за яким ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, повинен виконуватися самостійно.

До суду не надходило клопотань про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Цивільний позов по справі відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування – відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного цим вироком покарання за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Вирок Київського районного судом м. Харкова від 21.05.2014, за яким ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки – виконувати самостійно.

Речові докази по справі: оптичний DVD-R диск із записами камер зовнішнього відеоспостереження, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_1 та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Т.В. Поліщук