Ухвала суду № 83525858, 07.08.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/2388/19

Провадження № 2/628/1053/19 р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2019 року Суддя Куп`янського міськрайонного суду Харківської області Волчек О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Моначинівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

05.08.2019 року позивач звернулась до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з вказаною вище позовною заявою, у якій просить зобов`язати відповідача виділити їй із земель резервного фонду державної власності на території Моначинівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, в натурі ( на місцевості) земельну ділянку в розмірі 6,59 умовних кадастрових гектарів відповідно до Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області № 628/3277/14-ц від 11 березня 2015 року та стягнути з відповідача на її користь 768,40 грн судового збору.

Перевіривши надані матрали цивільної справи постало питання про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а він підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Так, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1,2 ч. 1 ст.4 КАС України є

переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; 2) публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, делеговані повноваження, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом також і відмови у наданні дозволу на виділення в натурі та передачі у власність у зв`язку з неналежним оформленням графічних матеріалів, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Конституційний Суд України у рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.143 Конституції України, п.«а»,«б»,«в», «г» ст.12 ЗК України, п. 1 ч.1 ст.17 КАС України вирішив, що: положення п.1 ч.1 ст.17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Тобто, якщо особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Сплачений позивачем судовий збір у сумі 768,40 грн. Повернути позивачу відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись, п.1 ч.1 ст.186, ст. 260 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Моначинівська сільська рада Куп`янського району Харківської області, про зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що заявлені нею вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зобов`язати Куп`янське управління Державної казначейської служби України Харківської області (Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Код ЄДРПОУ: 37813292, ) повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , сплачений нею судовий збір згідно квитанції терміналу самообслуговування , код квитанції НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 768,40 грн, пункт таблиці ставок судового збору 1.2.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суддею повідомляється веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.

Суддя О.О.Волчек