Ухвала суду № 83525602, 07.08.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/28/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.08.2019 Справа № 908/435/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант” про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 153/12”, (69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний/вул. Сталеварів, буд. 153/12)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант”, (69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 153)

про стягнення 29870,76 грн. заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, 463,16 грн. 3 % річних і 492,08 грн. втрат від інфляції

За участю представників сторін:

від позивача – Штабовенко Д.В., довіреність б/н від 21.02.2019 (адвокат);

від відповідача (заявника) – Шевченко Л.О., директор;

від відповідача (заявника) - Семеренко С.О., довіреність № довіреність б/н від 15.05.2019

УСТАНОВИВ

01.08.2019 на адресу господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант” надійшла заява в порядку ст. 331 ГПК України про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2019, заяву розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.08.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант” про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 07.08.2019.

В судовому засіданні 07.08.2019 заяву розглянуто, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідач (заявник) в судовому засіданні підтримав заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19, просив заяву задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 07.08.2019 просив відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант” про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19.

Також, 07.08.2019 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно до якого останній просить стягнути з відповідача 1000, 00 грн. витрат на правничу допомогу понесені позивачем при розгляді заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант” на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 153/12” 27381 грн. 53 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 402 грн. 82 коп. 3 % річних, 232 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 1745 грн. 96 коп. судового збору та 4544 грн. 42 коп. витрат на правничу допомогу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019 рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19 залишено без змін.

24.07.2019 господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19.

Мотивуючи заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19 Товариство з обмеженою відповідальністю “Елегант” зазначає, що як підставу для стягнення заборгованості за рішенням у справі №908/435/19 з відповідача позивачем визначено рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12», результати яких оформлені у протоколі від 17.02.2018. Оскільки ТОВ «Елегант» вважає, що зазначене рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12» від 17.02.2018 року постановлене з порушенням вимог чинного законодавства та Статуту позивача, Відповідач звернувся до Господарського суду з позовною вимогою про визнання цього рішення недійсним. Розгляд справи №908/728/19 за цим позовом призначено на 07.08.2019. У разі задоволення позову у справі №908/728/19 про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12», результати яких оформлені у протоколі від 17 лютого 2018 року, виникнуть обставини, що визначать відсутність підстав для законного стягнення заборгованості та унеможливлять виконання рішення про стягнення з Відповідача заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період з лютого 2018 року по січень 2019 року включно. Виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/435/19 та встановлення обставин у господарській справі №908/728/19, є дуже суттєво пов`язаними, рішення в іншій господарській справі, в свою чергу, може істотно ускладнити виконання рішення або взагалі зробити його неможливим. Таким чином, враховуючи викладене, наявні усі правові підстави для відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/435/19.

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду, представлені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України” (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною третьою цієї ж ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду, виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Рішенням Суду у справі “Глоба проти України” № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Мотивуючи заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19 відповідач, зокрема посилається на ту обставину, що виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/435/19 та встановлення обставин у господарській справі №908/728/19, є дуже суттєво пов`язаними, рішення в іншій господарській справі, в свою чергу, може істотно ускладнити виконання рішення або взагалі зробити його неможливим.

Суд вважає за необхідне зазначити, що чинний господарсько процесуальний кодекс чітко встановлює правові підстави, за якими може бути розстрочено або відстрочено судове рішення.

В даному випадку відповідач підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19 зазначає пребування в господарському суді Запорізької області іншого судового процесу, але суд звертає увагу заявника, що зазначені обставини ніяким чином не можуть ускладнювати чи робити не можливим виконання судового рішення у справі №908/435/19, оскільки відповідно до приписів ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно наявність будь - яких пов`язаних судових процесів жодним чином не може впливати на обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, судом враховано, що суд при розгляді заяви про відстрочку суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору. Як встановлено рішенням господарського суду у справі №908/435/19, відповідачем не сплачувались внески на утримання будинку на протязі року, а тому визнав наявними підстави для стягнення з нього заборгованості.

Щодо доводів стосовно можливого задоволення вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12», результати яких оформлені у протоколі від 17.02.2018, то суд зазначає, що господарсько процесуальним кодексом передбачені інші правові інститути щодо механізму захисту прав відповідача у разі задоволення позову у справі №№908/728/19.

За таких обставин суд вважає, що заявником належними та допустимими доказами не доведено наявності виняткових обставин, які свідчать про ускладнення та неможливість виконання рішення суду.

Суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області 15.05.2019 у справі №908/435/19, у розумінні ст. 331 ГПК України.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант” про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19 судом відмовляється повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант”, за наявності достатніх підстав, не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн., то з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч., ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн. позивачем додано до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів: договору про надання правничої допомоги б/н від 30.01.2019, укладеного з Адвокатським об`єднанням “Юридична компанія Радник”, з додатковою угодою до нього; платіжного доручення № 578 від 05.08.2019, що підтверджують понесення (оплату) позивачем витрат за надані послуги, в розмірі 1000,00 грн., а також розрахунок витрат на правничу допомогу з детальним описом робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги б/н від 30.01.2019.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови від позову – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами понесення ним судових витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Приймаючи до уваги, що позивач не скористався своїм процесуальним правом щодо подання письмових пояснень по суті заяви про відстрочку виконання рішення, складання необхідної правової документації, суд вважає наявними підстави для зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу на 50 %.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 500, 00 грн. В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант” про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2019 у справі №908/435/19 відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елегант”, (69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 153, ідентифікаційний код юридичної особи 23289629) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Соборний 153/12”, (69035, м. Запоріжжя, просп. Соборний/вул. Сталеварів, буд. 153/12, ідентифікаційний код юридичної особи 40560766) 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу. Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 08.08.2019.

Суддя Н.Г.Зінченко