Ухвала суду № 83524837, 06.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8716/18

Провадження № 2-з/522/413/19

У Х В А Л А

06 червня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.

за участю секретаря судового засідання Полегенького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання позивачів про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним створення та скасування органу приватизації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним створення та скасування органу приватизації.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2019 року справу прийнято до провадження судді Науменко А.В. та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку із проведенням підготовчого судового засідання.

Позивачі звернулись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках по 1/2 на праві власності.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивачі зазначають, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним створення та скасування органу приватизації.

Позивачі зазначають, що спірна квартира належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках по 1/2 на праві власності. Тому наявні всі підстави побоюватись, що треті особи можуть розпорядитися даною квартирою та відчужити її на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд дійшов до наступного висновку.

Проаналізувавши матеріали поданої заяви, вважаю, що у задоволенні такої слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту заяви позивачі просять накласти арешт на майно третіх осіб.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов може забезпечуватися, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Положеннями ч. 3 ст. 153 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також, по справі не надані докази відсутності підстав для пропозиції зустрічного забезпечення по заяві про забезпечення позову.

Таким чином, виходячи з заяви позивачів щодо забезпечення позову в обраний ними спосіб є неправомірним, оскільки арешт може бути вжити тільки на майно відповідача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заява позивачів про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дослідивши матеріали заяви вважає вимоги заяви позивача заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.149-154, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним створення та скасування органу приватизації – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.

Суддя А.В. Науменко