Ухвала суду № 83523878, 19.03.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.03.2019

Справа № 334/8134/16-ц

Провадження № 2/334/226/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води), -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги, в обґрунтування якого зазначив, що відповідачі є споживачами послуг, які надаються Концерном «МТМ» за адресою: АДРЕСА_1 224 АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 та за період з січня 2009 року по вересень 2014 року включно отримали послугу з надання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води на загальну суму 3781,39 грн. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2015 року було скасовано судовий наказ № 334/2623/15-ц щодо стягнення з відповідачок вказаної вище заборгованості.

Споживачами за період з січня 2009 року по вересень 2014 року оплата за надані послуги здійснювалась не належним чином, а тому позивач просить стягнути з відповідачів наявну заборгованість разом з понесеними ним судовими витратами у вигляді судового збору у розмірі 1378, грн.

В подальшому представник позивача уточнив предмет та підстави заявлених вимог та в остаточній редакції позову від 15.05.2018 року просив провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 3781,39 грн. залишити без розгляду, у зв`язку з тим, що в квітні 2018 року відповідачі повністю погасили вказану заборгованість, а в частині стягнення судового збору у розмірі 1378,00 грн. просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі подали відзив, згідно якого проти позовних вимог заперечують у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що позивач просив стягнути заборгованість за період з січня 2009 року по вересень 2014 року, а звернувся з заявою про видачу судового наказу лише 18.03.2015 року. Вказаний судовий наказ, був виданий судом 09.04.2015 року, а скасований ухвалою від 27.04.2015 року, тобто до вказаних спірних правовідносин необхідно застосувати позовну давність у три роки, а тому розгляду повинні підлягати вимоги про стягнення заборгованості тільки з березня 2012 року, але згідно наданого позивачем розрахунку за вказаний період послуги з опалення та підігріву води відповідачками сплачувались щомісячно в повному обсязі, тобто ніякої заборгованості за вказаний період не існує. Навпаки, на теперішній час наявна переплата, бо 11.04.2018 року ОСОБА_1 не розібравшись в нарахуваннях, взимку 2017-2018 років помилково сплатила 4813,15 грн. саме на оплату послуг з опалення, а не на погашення боргу.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явились. Подали заяву, в якій просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 4 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Постановою Кабінету міністрів України №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між виконавцем та Споживачем відповідного договору.

Згідно ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Обов`язок Споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений Виконавцем на основі типового договору, визначений відповідно до п.1 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а обов`язком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання відповідних послуг.

Укладення договору - це волевиявлення сторін. Позивач проводить цілий ряд дій, направлених на укладення договорів зі всіма споживачами, зокрема - публічно шляхом вивішування оголошень, направлення листів, автодозвону, таким чином повідомляючи та запрошуючи споживачів дія укладення договорів.

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, інше.

Судом встановлено, що на ім`я відповідачки ОСОБА_1 в Концерні «МТМ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , оскільки вона є відповідальним квартиронаймачем та споживачем послуг, які Концерн «МТМ» надає за адресою: АДРЕСА_4 .

Крім ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Позивач у період з січня 2009 року по вересень 2014 року включно надав відповідачам послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване у за адресою: АДРЕСА_4 , на загальну суму 22064,00 грн.

Боржники протягом вказаного періоду здійснили часткову сплату у розмірі 18282,61 грн. Станом на 01.02.2015 року за ними існувала заборгованість у розмірі 3781,39 грн.

Судовим наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.04.2015 року (справа №334/2623/15-ц) з відповідачів на користь Концерну «МТМ» було стягнуто заборгованість за період з січня 2009 року по вересень 2014 року у розмірі 3781,39 грн., а також судовий збір у розмірі 121,80 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2015 року (№2-с/334/28/15) наказ було скасовано, що стало підставою для звернення Концерну «МТМ» з вказаним позовом до суду.

За час розгляду справи у суді відповідачами 11.04.2018 року на рахунки позивача було сплачено грошові кошти у розмірі 4813,15 грн., що підтверджується поясненнями, наданими відповідачами у відзиві на позов, та Інформаційною довідкою Концерну «МТМ», згідно якої заборгованість по особовому рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 станом на 01.04.2018 року у розмірі 4813,15 грн. повністю погашена.

До початку розгляду справи по суті представник позивача звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду.

З огляду на вищевказане, ознайомившись з матеріалами справи та уточненими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки клопотання представника позивача про залишення позовних вимог про стягнення суми заборгованості було подано до початку слухання справи по суті, а це не суперечить вимогам п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

При цьому, вимога позивача стягнути судовий збір з відповідачів задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.142 ЦПК України, на яку посилається позивач, суд присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача у разі відмови позивача від позову, якщо відповідач після пред`явлення позову задовольнив вимоги позивача, а не у разі залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Приймаючи до уваги, що позовна заява залишена без розгляду за заявою представника позивача, підстави для повернення судового збору також відсутні.

Керуючись ст. ст. 322, 525, 526, 651 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) за період з січня 2009 року по вересень 2014 року у розмірі 3781,39 грн. – залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , які зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (поточний рахунок НОМЕР_4 в Філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) судові витрати в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят всім гривень 00 коп.) в рівних частках з кожної по 689,00 грн.(шістсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особа, без участі якої було постановлено ухвалу, має право подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Турбіна Т. Ф.