Рішення № 8352373, 12.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/73812.02.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Київський склотарний завод»

до Державної екологічної інспекції в м. Києві           

про стягнення заборгованості в розмірі 3400,00 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Асадча А.А. –предст.,

Від Відповідача не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Київський склотарний завод»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної екологічної інспекції в м. Києві про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 3400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 15/07-01 про надання платних послуг екологічного характеру від 10.01.2008 в частині ненадання обумовлених цим договором послуг.

          Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.01.2008 між Державною екологічною інспекцією в м. Києві (далі –Відповідач, Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Київський склотарний завод»(далі –Позивач, Замовник) укладено Договір № 15/07-01 про надання платних послуг екологічного характеру (далі –Договір), відповідно до умов якого Замовник замовляє і зобов’язується прийняти і оплатити послуги і/або роботи екологічного характеру, а Виконавець надає послуги і/або виконує роботи екологічного характеру на умовах і відповідно до цього Договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 15/07-01 про надання платних послуг екологічного характеру від 10.01.2008 є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2 Договору Замовник зобов’язується оплатити послуги і/або роботи у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на спеціальний рахунок Виконавця в органах Державного казначейства України.

На виконання зобов’язань за Договором № 15/07-01 про надання платних послуг екологічного характеру від 10.01.2008 Позивачем перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти 07.10.2008 –в сумі 1700,00 грн. та 23.10.2008 - 1700,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору Виконавець зобов’язаний надати послугу і/або виконати роботи належним чином в строк узгоджений сторонами з дотриманням всіх умов та вимог, а після надання послуг і/або виконання підписати акт.

Зобов’язання щодо надання Відповідачем послуг екологічного характеру за Договором не виконані.

З урахуванням викладеного у Відповідача перед Позивачем станом на час розгляду спору рахується заборгованість в розмірі 3400,00 грн.

Доказів надання послуг екологічного характеру та підписаних актів виконаних робіт на суму 3400,00 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені Позивачем, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Грошові кошти в сумі 3 400,00 грн. Відповідачем Позивачу не повернуті, станом на час розгляду спору у Відповідача перед Позивачем рахується заборгованість в сумі 3 400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Відповідач повинен був повернути Позивачу грошові кошти у розмірі 3 400,00 грн.

Відповідач грошові кошти у розмірі 3 400,00 грн. на рахунок Позивача станом на день вирішення справи судом не перерахував, чим порушив вимоги статті 1212 Цивільного кодексу України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в м. Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, б. 4, код 34481451) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський склотарний завод»(04073, м. Київ, провул. Балтійський, б. 23, код 00293278) 3400,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 18.02.2010