Рішення № 83523296, 07.08.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2019 року

м.Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Шешеня М.О.,

з участю секретаря судового засідання - Гарайдич Р.А.,

Справа №304/1095/19

Провадження № 2-а/304/20/2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до в.о. заступника начальника Закарпатської Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретія Сергія Володимировича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2809/30500/19 від 19 червня 2019 року, винесену в. о. заступника начальника Закарпатської митниці, начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій Сергієм Володимировичем про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 19 червня 2019 року відносно нього останнім винесено постанову в справі про порушення митних правил №2809/30500/19, згідно якої він, 23 травня 2019 року о 21 год. 13 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС на смугу руху «зелений коридор» в напрямку «Виїзд з України» заїхав автомобіль марки «Renault Espase», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_2 , VIN код: НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 Даний автомобіль останній 24 вересня 2018 року о 20.39 год. через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці Державної фіскальної служби ввіз на митну територію України в митному режимі «Транзит», та який мав вивезти в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС до 29 вересня 2019 року включно, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.470 Митного кодексу України. Згідно вказаної постанови його визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Вказану постанову вважає незаконною, та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, відповідач не дивлячись на пояснення позивача та докази про те, що вищевказаний автомобіль він не вивіз із-за його поломки, зокрема, 29 вересня 2018 року, на виконання вимог ч.1 ст.192 МК України, звернувся до митного органу із відповідною заявою про продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України, у зв`язку з поломкою даного автомобіля, а також було подано довідку від 23 травня 2019 року, розрахункову квитанцію від 23 травня 2019 року та замовлення-наряд №8 від 29 вересня 2018 року, з яких вбачається, що вищевказаний автомобіль дійсно перебував на ремонті з 29 вересня 2018 року по 23 травня 2019 року. Оскільки, відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не враховані вищевказані обставини, не надано їм належної оцінки, а також не було задоволено клопотання про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, яке було подано представником позивача під час розгляду справи 19 червня 2019 року, а тому на підставі наведеного, просить позов задовольнити.

У судове засідання ані позивач ОСОБА_1 ані його представник - адвокат Штефаняк І.І. не з`явилися, однак останній подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю та просять такі задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник Закарпатської митниці ДФС у судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ч.3 ст.268 КАС України. Крім цього, до початку судового засідання для розгляду справи по суті відповідач відзив на позов не подав без поважних причин, а відтак відповідно до ч.4 ст.159 КАС України суд кваліфікує вказане як визнання ним позову.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані докази, приходить до наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 19 червня 2019 року в.о. заступника начальника Закарпатської Державної фіскальної служби - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретієм С.В. відносно ОСОБА_1 , було винесено постанову в справі про порушення митних правил №2809/30500/19, відповідно до якої останній 24 вересня 2018 року о 20.39 год. через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці Державної фіскальної служби на митну територію України ввіз автомобіль марки ««Renault Espase», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_2 , VIN код: НОМЕР_3 , в митному режимі «транзит», який позивач зобов`язаний був вивезти за межі митної території України до 29 вересня 2018 року, чим порушив термін вивезення вищезазначеного автомобіля з митної території України, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.470 Митного кодексу України.

Також встановлено, що згідно даної постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

Разом з цим встановлено, що автомобіль марки «Renault Espase», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_2 , VIN код: НОМЕР_3 , позивач ОСОБА_1 не вивіз у встановлений Митним кодексом України строк за межі митної території України через його поломку, про що свідчить надана позивачем довідка від 23 травня 2019 року, згідно якої вказаний автомобіль знаходився на ремонті з 29 вересня 2018 року по 23 травня 2019 року, розрахункова квитанція від 23 травня 2019 року, замовлення-наряд №8 від 29 вересня 2018 року, заява про продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України, у зв`язку з поломкою даного автомобіля від 29 вересня 2018 року.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч.3 ст.318 цього Кодексу митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до п.7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України № 1118 від 17 листопада 2005 року, власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження). Згідно п. 9 Правил не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

У силу п.1.7. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1066 від 09 жовтня 2012 року, для здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення і виявлення фактів їх недоставлення до митниці призначення використовується Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України (далі - ЄАІС).

Статтею 90 МК України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Позивачем не заперечується, що транспортний засіб марки «Renault Espase», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_2 , VIN код: НОМЕР_3 перебував на митній території України в митному режимі транзиту до моменту його вивезення з митної території України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст.459 МК України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно ст.466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Додержання органами доходів і зборів вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Відповідно до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ч.1 ст.522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481,485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Відповідно до ст.523 МК України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ч.1 ст.527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч.ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Разом з цим, згідно ч.ч.1.2.3 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що твердження відповідача в оскаржуваній постанові на відсутність обставин непереборної сили в розумінні статті 192 Митного кодексу України є необґрунтованими та підлягають відхиленню, оскільки у ході розгляду справи належними та допустимими доказами встановлена об`єктивна неможливість експлуатації та подальшого руху автомобіля позивача після поломки, а відтак його вивезення у передбачений Законом термін, тоді як контролюючим органом вказане жодним чином не спростоване, а також враховуючи належне повідомлення митного органу у встановлений термін, наявність обставин непереборної сили, за яких позивач був позбавлений можливості у визначений законом строк доставити транспортний засіб за межі митної території України, а також дій з боку позивача, спрямованих на запобігання порушень митних правил, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена передчасно, у зв`язку з чим така підлягає скасуванню, а провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.90, 92, 93, 95, 192, 318, 458, 459, 466, 486, 487, 489, 491, 495, 522, 523, 527, 529 МК України, ст.ст.6-10, 14, 241-244, 246, 251, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до в.о. заступника начальника Закарпатської Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретія Сергія Володимировича (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Собранецька, №220, код ЄДРПОУ 39515893) про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил - задовольнити повністю.

Постанову в справі про порушення митних правил №2809/30500/19 від 19 червня 2019 року, винесену в.о. заступника начальника Закарпатської Державної фіскальної служби - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій Сергієм Володимировичем про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. - скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий:Шешеня М. О.