
№ 242/1449/18
№ 1-кп/242/185/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2019 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Владимирської І.М., суддів Капітонова В.І., Черкова В.Г., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурора Білобловського Р.В., захисника Верченко О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, Донецької області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України,
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики, передбачені п.п.1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, продовжити злочинну діяльність та вчинювати інші аналогічні злочини, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження, не зменшились, вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 з клопотанням прокурора не погодився, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Захисник обвинуваченого Верченко О.О. в судовому засіданні в клопотанні прокурора просить відмовити за безпідставністю та про обрання більш м`якого запобіжного заходу.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу, суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, знищити або сховати речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, не зменшились, а також оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, суд приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним, на переконання колегії суддів, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження, а саме прийняття обвинуваченим спроб ухилення обвинуваченого від судового слідства зможе запобіжний захід в виді домашнього арешту, який може бути застосований в розумінні ст. 181 КПК України, а ризик впливу на потерпілого, свідків, - в спосіб покладання на обвинуваченого обов`язків на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України. З огляду на значимі для даного провадження обставини, суд приходить до висновку, що на даний час продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Однак, зважаючи на попередню дисципліновану процесуальну поведінку обвинуваченого, його ставлення до виконання покладених обов`язків під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, приймаючи до уваги тривалість судового розгляду зазначеного провадження та існування потреб у обвинуваченого у повноцінній можливості вирішення необхідних соціально-побутових питань, працевлаштування, отримання лікування, суд приходить до переконання про допустимість зміни порядку виконання обвинуваченим запобіжного заходу, та вважає можливим у подальшому застосувати до обвинуваченого заборону залишати житло не цілодобово, а лише в нічний період доби.
Крім того, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачену під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого на особисте зобов`язання на даний час не існує.
Згідно ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 197 ч.1, 331, 369 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – задовольнити частково.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати житло за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 год 00 хв. до 06 год. 00 хв., з покладанням на обвинуваченого зобов`язань, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
2. прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду;
3. не відлучатися з м. Добропілля, м. Білозерське без дозволу прокурора або суду;
4. докладати зусиль до пошуку роботи;
5. утримуватись від спілкування з потерпілим.
Контроль за виконанням ухвали судді здійснює прокурор Білобловський Р.В.
В разі невиконання покладених судом обов`язків відносно обвинуваченого ОСОБА_1 може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід ніж домашній арешт і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Строк дії ухвали суддів про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначити до 60 діб, тобто до 04 жовтня 2019 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Владимирська
Судді В.Г. Черков
В.І. Капітонов
Судове рішення № 83522644, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 08.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 242/1449/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: