
Справа № 617/1277/18
Провадження № 1-кп/617/40/19
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
при секретарі - Борщ Л.В.,
за участю прокурора - Шестакової К.М.,
захисника - Попп А.М.,
обвинувачених - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області кримінальне провадження № 12018220000000345 від 04 квітня 2018 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, солдата в/ч 1302, одруженого, маючого на утриманні дитину, 2008 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області, громадянки України, освіта повна загальна середня, працюючої поваром б/в «Соіча», заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , діючи у групі зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного поводження з бойовими припасами, вчинив придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами без передбаченого законом дозволу, у невстановлений час та за невстановлених під час судового розгляду обставин, незаконно придбав та у подальшому зберігав за місцем свого проживання у домоволодінні АДРЕСА_1 бойові припаси, а саме: п`ять корпусів ручної гранати Ф-1, корпус ручної гранати РГД-5 та шість уніфікованих запалів до ручних гранат модернізованих УЗРГМ-2, промислового способу виготовлення, з метою їх подальшого збуту.
Реалізуючи умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту вищезазначених боєприпасів, ОСОБА_1 з метою не бути викритим у своїй протиправній діяльності, розробив план передачі вищевказаних боєприпасів, а також спосіб отримання оплати за їх незаконний збут. Згідно вказаного плану він залучив для збуту бойових припасів, які він зберігав за місцем свого мешкання, ОСОБА_2 , якій повідомив про місце зберігання при отримані замовлення на придбання у нього боєприпасів, з подальшим наданням вказівок щодо часу та місця зустрічі з потенційним покупцем, надаючи дані вказівки за допомогою телефонного зв`язку, таким чином об`єднався у групу з останньою.
Так, у травні 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_1 , отримавши замовлення щодо придбання бойових припасів від ОСОБА_3 , обговоривши деталі, повідомив останньому про передачу грошових коштів ОСОБА_2 , після чого остання здійснить передачу бойових припасів.
19 травня 2018 року близько 18 год. 15 хв., ОСОБА_4 , діючи згідно наданими йому ОСОБА_1 вказівками, під`їхав на автомобілі марки «Honda Accord» реєстраційний номер НОМЕР_1 до магазину ТМ «Кулиничі», розташованого навпроти будинку № 5 по вул. Миру у смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області. Зателефонувавши ОСОБА_1 , ОСОБА_4 повідомив йому, що знаходиться біля вказаного магазину, на що ОСОБА_1 вказав, що до нього зараз підійде ОСОБА_2 з пакунком. Приблизно о 18 год. 30 хв. до вказаного місця підійшла ОСОБА_2 та передала ОСОБА_4 пакунок з шістьма гранатами та шістьма запалами до них. ОСОБА_4 в якості оплати за отримані боєприпаси, передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 4800 грн. 00 коп.
ОСОБА_4 добровільно видав працівникам правоохоронного органу зазначений пакет, в якому згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № 92/2018 знаходились п`ять корпусів ручної гранати Ф-1, корпус ручної гранати РГД-5 та шість уніфікованих запалів до ручних гранат модернізованих УЗРГМ-2, промислового способу виготовлення, які відносяться до категорії боєприпасів та придатні до вибуху (здійснення вибуху штатним засобом приведення).
Крім того, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами без передбаченого законом дозволу, у невстановлений час та за невстановлених обставин, незаконно придбав та у подальшому зберігав у лісопосадці, розташованій в зоні проведення ООС поблизу м. Докучаєвськ Донецької області, бойові припаси, а саме: чотири реактивні противотанкові гранати РПГ-22, реактивну протитанкову гранату РПГ-26, дві закочені жерстяні коробки з набоями ПС-7.62 мм по 700 штук в кожній (всього 1400 шт.) та 30 штук набоїв калібру 7.62 мм, з метою їх подальшого збуту.
ОСОБА_1 продовжуючи свої дії, спрямовані на незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання та збут бойових припасів, у травні місці 2018 року, більш точної дати не встановлено, отримав замовлення щодо придбання бойових припасів від ОСОБА_3 . Обговоривши всі деталі, повідомив ОСОБА_4 місце зустрічі.
02 червня 2018 року, приблизно о 00 год. 36 хв., ОСОБА_4 , діючи згідно наданими ОСОБА_1 вказівками, на автомобілі марки «Mercedes» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під`їхав до лісопосадки поблизу м. Докучаєвськ Донецької області, де його повинен був зустріти ОСОБА_1 Почекавши декілька хвилин, приблизно о 00 год. 37 хв. на переднє пасажирське сидіння зазначеного автомобіля сів ОСОБА_1 та вказав ОСОБА_4 напрямок руху. Прибувши до визначеного місця, розташування якого не було встановлено, за вказівкою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 зупинив автомобіль. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля де його зустріли інші невстановлені особи. Після чого, через декілька хвилин ОСОБА_1 повернувся до вказаного автомобіля та почав обговорювати з ОСОБА_4 питання щодо місця завантаження бойових припасів. Надалі ОСОБА_1 разом з іншими невстановленими особами, загрузили до багажного відділення вищевказаного автомобіля бойові припаси, після чого останній сів в автомобіль та наказав від`їхати з місця зупинки. ОСОБА_1 у салоні вказаного автомобіля отримав від ОСОБА_4 в якості оплати за отримані боєприпаси грошові кошти у сумі 17500 грн. 00 коп.
ОСОБА_4 добровільно видав працівникам правоохоронного органу отримані від ОСОБА_1 боєприпаси – дві закочені жерстяні коробки «цинки» з набоями ПС-7,62 мм. По 700 шт. у кожній (всього 1400 шт.), 30 шт. набоїв калібру 7,62 мм., які згідно висновку балістичної експертизи № 397 відносяться до категорії боєприпасів, а також чотири реактивні противотанкові гранати РПГ-22 та реактивну противотанкову гранату РПГ-26, які згідно висновку вибухово-технічної експертизи № 116/2018 відносяться до категорії боєприпасів та придатні до використання за цільовим призначенням.
Крім того, ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами без передбаченого законом дозволу, в невстановлений час та за невстановлених обставин, незаконно придбав та у подальшому зберігав за місцем реєстрації ОСОБА_5 , без її відома, у домоволодінні АДРЕСА_1 ручну гранату Ф-1.
09 серпня 2018 у період часу з 15 год. 05 хв. до 16 год. 30 хв. під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено предмети, які за зовнішніми конструктивними ознаками збіжні з корпусом ручної гранати Ф-1 та уніфікованим запалом до ручних гранат типу УЗРГМ. Згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 09 серпня 2018 року корпус гранати є обмежено небезпечним, а запал УЗРГМ є небезпечним.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне поводження з бойовими припасами, тобто незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
ОСОБА_2 , діючи у групі зі своїм сином ОСОБА_1 , умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій у сфері незаконного поводження з бойовими припасами, незаконно зберігала та збула бойові припаси без передбаченого законом дозволу при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_2 діючи у групі із ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами без передбаченого законом дозволу, у невстановлений час та за невстановлених обставин, незаконно отримала та зберігала за місцем свого проживання у домоволодінні АДРЕСА_1 бойові припаси, а саме: п`ять корпусів ручної гранати Ф-1, корпус ручної гранати РГД-5 та шість уніфікованих запалів до ручних гранат модернізованих УЗРГМ-2, промислового способу виготовлення, з метою їх подальшого збуту.
Реалізуючи умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту вищезазначених боєприпасів, ОСОБА_2 отримала повідомлення від ОСОБА_1 про місце зберігання бойовий припасів, які він зберігав за місцем проживання, з подальшим наданням вказівок щодо часу та місця зустрічі з потенційним покупцем, надаючи дані вказівки за допомогою телефонного зв`язку.
Так, у травні 2018 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_1 , отримавши замовлення щодо придбання бойових припасів від ОСОБА_3 , обговоривши деталі, повідомив останньому про передачу грошових коштів ОСОБА_2 , після чого остання здійснить передачу бойових припасів.
19 травня 2018 року близько 18 год. 15 хв., ОСОБА_4 , діючи згідно наданими йому ОСОБА_1 вказівками, під`їхав на автомобілі марки «Honda Accord» реєстраційний номер НОМЕР_1 до магазину ТМ «Кулиничі», розташованого навпроти будинку № 5 по вул. Миру у смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області. Зателефонувавши ОСОБА_1 , ОСОБА_4 повідомив йому, що знаходиться біля вказаного магазину, на що ОСОБА_1 вказав, що до нього зараз підійде ОСОБА_2 з пакунком. Приблизно о 18 год. 30 хв. до вказаного місця підійшла ОСОБА_2 та передала ОСОБА_4 пакунок з шістьма гранатами та шістьма запалами до них. ОСОБА_4 в якості оплати за отримані боєприпаси, передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 4800 грн. 00 коп.
ОСОБА_4 добровільно видав працівникам правоохоронного органу зазначений пакет, в якому згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № 92/2018 знаходились п`ять корпусів ручної гранати Ф-1, корпус ручної гранати РГД-5 та шість уніфікованих запалів до ручних гранат модернізованих УЗРГМ-2, промислового способу виготовлення, які відносяться до категорії боєприпасів та придатні до вибуху (здійснення вибуху штатним засобом приведення).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне поводження з бойовими припасами, тобто незаконне зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, пояснив при цьому, що він придбав для подальшого продажу п`ять корпусів гранати Ф-1, корпус гранати РГД-5 та шість запалів до гранат УЗРГМ-2 та зберігав їх у домоволодінні АДРЕСА_1 . Для збуту вказаних бойових припасів, він домовився із своєю матір`ю ОСОБА_2 , якій повідомив про місце зберігання боєприпасів та вказав, що при отримані замовлення на придбання боєприпасів, зателефонує їй та розкаже, що саме їй необхідно робити.
Приблизно у травні 2018 року він зв`язався із ОСОБА_3 , обговорив із ним деталі придбання боєприпасів та вказав, щоб він гроші передав ОСОБА_2 , після чого отримає боєприпаси.
У вечірній час 19 травня 2018 року йому зателефонував ОСОБА_4 та вказав, що під`їхав до ОСОБА_6 . Він зателефонував ОСОБА_2 та вказав, щоб вона винесла йому боєприпаси та отримала за це гроші.
Також він придбав для подальшого збуту та зберігав у лісопосадці, розташованій біля м. Докучаєвська Донецької області, чотири реактивні протитанкові гранати РПГ-22, реактивну протитанкову гранату РПГ-26, дві закочені жерстяні коробки з набоями ПС-7.62 мм по 700 штук в кожній та 30 штук набоїв калібру 7.62 мм.
У травні місці 2018 року до нього звернувся ОСОБА_3 з проханням продати йому боєприпаси. Вночі 02 червня 2018 року, до нього на автомобілі під`їхав ОСОБА_4 , якому він продав за 17500 грн. 00 коп. дві закочені жерстяні коробки «цинки» з набоями ПС-7,62 мм. по 700 шт. у кожній, 30 шт. набоїв калібру 7,62 мм., чотири протитанкові гранати РПГ-22 та протитанкову гранату РПГ-26.
Також він придбав для збуту та зберігав у домоволодінні АДРЕСА_3 ручну гранату Ф-1. Вдень 09 серпня 2018 ручна граната Ф-1 та уніфікований запал до гранат типу УЗРГМ було виявлено під час обшуку працівниками правоохоронного органу.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, в скоєному щиро розкаялась. Фактичні обставини справи не оспорювала, пояснила при цьому, що її син ОСОБА_1 повідомив їй, що він придбав та зберігає на території домоволодіння, де вона проживає, п`ять корпусів гранати Ф-1, корпус гранати РГД-5 та шість запалів до гранат УЗРГМ-2. Він домовився із нею, що вона допоможе йому продати вказані боєприпаси. Увечорі 19 травня 2018 року їй зателефонував ОСОБА_2 та вказав, щоб вона передала чоловіку, який знаходився біля магазину «Кулінічі» шість гранат та шість запалів до них. Вона вийшла та передала незнайомому чоловікові вказані боєприпаси та отримала від нього в якості оплати грошові кошти у сумі 4800 грн. 00 коп.
Враховуючи, що обвинувачені не оспорюють фактичні обставини справи та судом встановлено, що вони вірно розуміють ці обставини, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз`яснивши їм правові наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
При цьому суд враховує вимоги ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Під час судового розгляду прокурор відмовився скористатись правом, передбаченим ч. 1 ст. 338 КПК України щодо зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченими, в діянні кожного з обвинувачених є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а тому вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження: ОСОБА_1 – незаконне поводження з бойовими припасами, тобто незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу; ОСОБА_2 – незаконне поводження з бойовими припасами, тобто незаконне зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, військовослужбовець, солдат в/ч 1302, ветеран війни – учасник бойових дій, одружений, має на утриманні дитину, 2008 року народження, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Згідно досудової доповіді, складеної старшим інспектором Вовчанського РВ з питань пробації 08 квітня 2019 року, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_1 оцінюється як низький, а ризик небезпеки для суспільства ОСОБА_1 , у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Виправлення можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк.
Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_2 встановлено, що вона раніше не судима, працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Згідно досудової доповіді, складеної старшим інспектором Вовчанського РВ з питань пробації 08 квітня 2019 року, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_2 оцінюється як низький, а ризик небезпеки для суспільства ОСОБА_2 , у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Виправлення можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд, відповідно до ст. 67 КК України, визнає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.
При призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, данні про особи обвинуваченої, беручи до уваги конкретні обставини у справі, визнані судом пом`якшуючими та обтяжуючою покарання за скоєне, а також думку прокурора, яка вважала за доцільне призначення покарання з випробуванням – суд вважає, що її виправлення та попередження нових злочинів можливо в умовах без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, при застосуванні ст.75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї додаткових обов`язків, передбачених ст. 76 КК України при звільненні від відбування покарання з випробуванням.
Щодо призначення покарання ОСОБА_1 , суд також враховує практику Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 69 КК України, згідно яких за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті або перейти до іншого, більш м`якого основного покарання, не зазначеного в санкції статті.
При цьому суд звертає увагу на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, данні про особи обвинуваченого, який має на утриманні дитину, 2008 року народження, є військовослужбовцем, ветераном війни – учасником бойових дій, бере до уваги конкретні обставини у справі, визнані судом пом`якшуючими покарання за скоєне.
Таким чином, суд вважає, що його виправлення та попередження нових злочинів можливо при призначенні покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 263 КК України.
Окрім цього, відповідно до положення ч. 1 ст. 62 КК України, покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.
Враховуючи, що ОСОБА_1 продовжує нести військову службу, судвважає за доцільне замінити йому призначене покарання у виді позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців в максимальному розмірі, можливому для даного виду покарання.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді застави необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави вартість судової вибухово-технічної експертизи № 92/2018 від 23 липня 2018 року у сумі 2574 грн. 00 коп.; судово-балістичної експертизи № 397 від 02 серпня 2018 року у сумі 1430 грн. 00 коп.; судової вибухо-технічної експертизи № 116/2018 від 20 липня 2018 року у сумі 2860 грн. 00 коп., а всього 6864 грн. 00 коп. по 3432 грн. 00 коп. з кожного.
Суд вирішує питання про долю речових доказів у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 КК України замінити ОСОБА_1 призначене покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 09 серпня 2018 року по 16 жовтня 2018 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді застави.
Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 140960 (сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., внесену відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2018 року по кримінальному провадженню № 12018220000000345 від 04 квітня 2018 року на р/р № 37318098006674 в Державному казначействі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУДСА України в Харківській області, повернути заставодавцю ОСОБА_7 .
Після набрання вироком суду законної сили ОСОБА_1 затримати та направити до місця відбування покарання.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової вибухово-технічної експертизи № 92/2018 від 23 липня 2018 року, судово-балістичної експертизи № 397 від 02 серпня 2018 року, судової вибухо-технічної експертизи № 116/2018 від 20 липня 2018 року у розмірі по 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 00 коп. з кожного.
Речові докази по справі – 5 ручних осколкових гранат Ф-1 та ручну осколкову гранату РГД-5, а також запали УЗРГМ до них, дві закочені жерстяні коробки «цинки» з набоями ПС-7,62 мм. По 700 штук у кожній (всього 1400 шт.), 30 штук набоїв калібру 7,62 мм., а також чотири реактивні протитанкові гранати РПГ-22 та реактивну противотанкову гранату РПГ-26 дві закочені жерстяні коробки «цинк» з набоями ПС-7,62 мм. по 700 шт. у кожній (всього 1400 шт.), 30 шт. набоїв калібру 7,62 мм, а також чотири реактивні противотанкові гранати РПГ-22 та реактивну протитанкову гранату РПГ-26, предмет, який за зовнішніми конструктивними ознаками збіжний з корпусом ручної гранати Ф-1 та уніфікованим запалом до ручних гранат типу УЗРГМ – знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженими в той же строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий -
Судове рішення № 83521108, Вовчанський районний суд Харківської області було прийнято 08.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 617/1277/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: