Вирок № 83520654, 08.08.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1906/18

Провадження № 1-кп/545/42/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2019 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарів Нагорній І.Ю., Кудря А.Р., Лабовкіній Г.Г., Лисенко І.В.,

з участю прокурорів Горобець Є.О., Юрко І.О., Анрущенко С.С.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката Пустяк А.В.,

захисника – адвоката Шевченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження № 12018170300000644 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мерефа Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 27.11.2014 року Харківським районним судом Харківської області за ч.ч.1, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.75, ст.104 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з іспитовим строком 2 роки;

- 27.04.2018 року Харківським районним судом Харківської області за ч.ч.1, 2 ст.187, ч.ч.2, 3 ст.186, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 8 років без конфіскації майна,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Розсошенці Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 25.06.2010 року Харківським районним судом Харківської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.182 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 05.12.2013 року Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- 30.10.2013 року Харківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільнений з місць позбавлення волі 12.09.2014 року на підставі ст.2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року;

- 27.04.2018 року Харківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 будучи засудженим 27 квітня 2018 року Харківським районним судом Харківської області за ч.ч.1, 2 ст.187, ч.ч.2, 3 ст.186, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 8 років без конфіскації майна та ОСОБА_3 будучи засудженим тим же вироком суду за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на шлях виправлення та перевиховання не стали, належних висновків для себе не зробили і знову вчинили злочин проти власності при наступних обставинах.

ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 02 червня 2018 року близько 8.00 год., знаходячись на подвір`ї будинку в АДРЕСА_3 , побачили через вікно будинку потерпілу ОСОБА_1 , внаслідок чого у них виник спільний умисел вчинити розбійний напад відносно ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , реалізуючи свій спільний з ОСОБА_3 злочинній умисел, направлений на вчинення розбою відносно ОСОБА_1 , з метою незаконного заволодіння її майном, вийшли з подвір`я будинку та побігли у напрямку руху потерпілої ОСОБА_1 Наздогнавши потерпілу ОСОБА_1 на ділянці лісопосадки неподалік с.Розсошенці Полтавського району Полтавської області ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , діючи повторно, умисно вчинили напад на потерпілу ОСОБА_4 .

При цьому ОСОБА_3 погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, продемонстрував предмет, схожий на пістолет, імітував приведення його у бойову готовність та навів зброю убік грудей потерпілої, що було сприйнято потерпілою як реальна загроза її життю та здоров`ю, та заволодів майном потерпілої ОСОБА_1 , а саме, двома золотими сережками 583 проби загальною вагою 2,86 г, чистою вагою золота 2,80 г, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2284 від 18 червня 2018 року 1787 грн. 07 коп.

Після чого ОСОБА_2 висловив вимогу потерпілій ОСОБА_1 віддати йому мобільний телефон та відкрито заволодів мобільним телефоном «Samsung E1310m» вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2284 від 18 квітня 2018 року 283 грн. 33 коп., чим спричинили майнової шкоди потерпілій ОСОБА_1 на загальну суму 2070 грн. 40 коп.

Виконавши дані злочинні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майно на власний розсуд.

Вказані умисні дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.

Умисні дії ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 відмовився давати суду показання про вчинення ним даного злочину на підставі ст.63 Конституції України.

В судових дебатах ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, заперечивши факт нападу на потерпілу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої та вчинення даного злочину за попередньою змовою з ОСОБА_3 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Пустяк А.В. позицію обвинуваченого підтримала та просила у зв`язку з порушенням права обвинуваченого на захист, визнати недопустимими докази слідчих дій, а саме: слідчого експерименту від 06 червня 2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_2 та пред`явлення особи для впізнання від 04 червня 2018 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 на підставі ст.63 Конституції України відмовився давати суду показання з приводу обставин діяння, в судових дебатах не заперечив, що ним було вчинено відкрите викрадення майна потерпілої, однак заперечував здійснення ним за попередньою змовою з ОСОБА_3 нападу на потерпілу, поєднаному з погрозою застосування до потерпілої насильства, небезпечного для її життя чи здоров`я.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Шевченка Д.В. вважав, що під час досудового розслідування та судового розгляду не доведено факт нападу обвинуваченими на потерпілу ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а тому дії обвинувачених вважає слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , встановлені судом фактичні обставини вчинення ними злочину за викладених вище обставин, повністю підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_1 , свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Так, потерпіла ОСОБА_1 під час допиту в суді 27 вересня 2018 року підтвердила факт нападу на неї обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою заволодіння її майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я та показала, що 02 червня 2018 року близько 8.00 год. вона доїхала до кінцевої зупинки в с.Розсошенці Полтавського району та пішла до городу, що знаходиться в с.Розсошенці Полтавського району. Біля хреста, встановленого на узбіччі дороги, її наздогнав чоловік, в якому під час розгляду справи судом впізнала ОСОБА_3 Вона подумала, що чоловік йде до будівництва мосту. Пройшовши 100-150 метрів, вона повернула до садка, чоловік пішов за нею. Наздогнавши на дорозі, яка повертає в сторону села, чоловік спитав у неї чи проїздила машина поліції, потім заступив дорогу, став перед нею та наказав знімати сережки. Вона злякалась. Потім вдруге сказав щоб вона знімала сережки. Вона оніміла, не могла підняти руки. З правого карману чоловік витягнув пістолет, розрядив як зазвичай роблять із зброєю, направив на неї та став ним погрожувати. Вона злякалась за своє життя та почала знімати одну сережку. Оскільки її руки тремтіли, хлопець підійшов ближче та зняв другу сережку. Після того як чоловік забрав у неї сережки, він пішов в сторону села. Вона повернулась назад та побачила другого чоловіка, в якому під час судового розгляду впізнала ОСОБА_2 . Чоловік мило посміхнувся та наказав їй віддати йому телефон. Вона витягла гаманець з сумки. Він забрав гаманець, відкрив та дістав з нього телефон. З телефону витяг сім картку. В гаманці було приблизно 30 грн., документи, пенсійне посвідчення. З гаманця висипав все та залишив на землі, а потім пішов за першим чоловіком. Вона постояла, потім зібрала все, що було на землі і пішла на город. Там зустріла сусіда по городу, якому розповіла, що з нею трапилося. Чоловік викликав поліцію.

Вона пам`ятає, що ОСОБА_2 був одягнутий у чорну куртку вітровку прострочену квадратиком. ОСОБА_3 був одягнутий у куртку з червоними вставками.

Також до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій вона пояснила, що в момент вчинення відносно неї розбійного нападу та після цього перебувала у шоковому стані, вона добре запам`ятала обличчя нападників. Тому під час досудового розслідування, при проведення за її участі слідчих дій – впізнання осіб-нападників, вона серед незнайомих осіб точно встановила спочатку одну, а потім іншу особу, що у неї забрали сережки та мобільний телефон, однак припустила, що через хвилювання могла неправильно вказати хто із них погрожував їй пістолетом та знімав сережки, а хто відібрав мобільний телефон, так як події того дня перетворилися для неї в один суцільний жах. В залі судових засідань, коли обидві особи були поруч, вона з впевненістю впізнала цих осіб та вказала, що особа, яка погрожувала їй пістолетом та знімала сережки – це особа, яка виявилася ОСОБА_3 , а особа, що відібрала її телефон – виявився ОСОБА_2 (т.2 а.к.п.65, 66).

Окрім того, в ході допиту в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 обвинувачені фактично визнали факт розбійного нападу на неї, однак заперечували лише розподіл ролей та фактично вчинені дії відносно потерпілої. Так, обвинувачений ОСОБА_2 наполягав на тому, що це він погрожуючи пістолетом знімав з потерпілої ОСОБА_1 сережки, а ОСОБА_3 вказав, що він забрав в неї мобільний телефон.

Суд вважає, що вказана позиція обвинувачених викликана бажанням уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, зменшити максимально можливий розмір покарання для ОСОБА_3 , якого засуджено за попереднім вироком до позбавлення волі строком на п`ять років в порівнянні з покаранням ОСОБА_2 , якого засуджено до позбавлення волі строком на вісім років.

Свідок ОСОБА_6 показав, що у вихідний день 02 червня 2018 року в першій половині дня приблизно з 11 до 13 годині він знаходився у власному автомобілі в м.Полтава біля Пивзаводу та чекав заказу. Помітив як поряд зупинився автомобіль «Газель», з якого вийшли два хлопця, які є обвинуваченими у даній справі, та попросили відвезти до мікрорайону Алмазний, а по дорозі заїхати до ломбарду на «Мотелі», що в м.Полтава. Він погодився, один з них, а саме ОСОБА_3 , який був одягнутий у куртку з червоними вставками, сів на переднє сидіння пасажира, другий - ОСОБА_2 на заднє. Спочатку він відвіз хлопців до ломбарду, який знадиться на «Мотелі», де ОСОБА_3 вийшов до ломбарду, та через деякий час повернувся. Потім він відвіз хлопців до ломбарду, який знаходиться на вул.23 Вересня в м.Полтава, де також до ломбарду вийшов ОСОБА_3 та повернувся. Пасажир ОСОБА_2 весь цей час знаходився в автомобілі. Потім відвіз пасажирів до автовокзалу, де хлопці з ним розрахувались та вийшли з автомобіля. Через деякий час хлопці повернулись та хотіли щоб він знову їх десь відвіз, однак він їм відмовив, оскільки він вже отримав заказ. В салоні автомобіля по дорозі хлопці про щось розмовляли, але він не зрозумів про що була розмова.

Винність обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення також доводиться:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12018170300000644 від 02 червня 2018 року за правовою кваліфікацією злочину за ч.2 ст.187 КК України(т.2 а.к.п.157);

- рапортом старшого інспектора чергового Полтавського районного відділення поліції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Панасюка В.Ю. від 02 червня 2018 року про надходження заяви від ОСОБА_7 про те, що 02 червня 2018 року о 11.29 год. в с.Розсошенці на земельній ділянці напроти центрального кладовища двоє невідомих осіб погрожували предметом, схожим на пістолет, вчинили напад на неї, під час якого заволоділи золотими сережками та мобільним телефоном та повідомлення зі служби 102 про вказаний напад (т.1 а.к.п.172, 173);

- протоколом слідчого Полтавського РВП ПВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області Демченко С.Ю. про прийняття усної заяви від ОСОБА_1 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення 02 червня 2018 року о 10 годині 30 хвилин в с.Розсошенці Полтавського району Полтавської області, а саме двоє невідомих чоловіків погрожували предметом схожим на пістолет та заволоділи золотими сережками та мобільним телефоном (т.1 а.к.п.174);

- протоколом огляду місця події від 02 червня 2018 року – ділянки ґрунтової дороги, а саме, місця розвилки доріг, що ведуть огородніх ділянок, розташований в с.Розсошенці Полтавського району Полтавської області, де з усіх сторін маються рослини, дерева та кущі, і де як вказала потерпіла ОСОБА_8 її наздогнав злочинець (т.1 а.к.п.175-178);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04 червня 2018 року, відповідно до якого о 23 годині 55 хвилин у приміщенні Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області затримано ОСОБА_2 та здійснення в присутності понятих його обшуку (т.1 а.к.п.179-181);

- письмовим роз`ясненням прав та обов`язків затриманому ОСОБА_2 (т.1 а.к.п.174-185);

- повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 04 червня 2018 року у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій, тобто у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України (т.1 а.к.п.188, 189);

- ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05 червня 2018 року про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Полтавському слідчому ізоляторі з 04 червня 2018 року. Згідно встановленим обставинами під час розгляду клопотання старшого слідчого ПРВП ПВП ГУНП в Полтавській області про застосування запобіжного заходу встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 затриманий 04 червня 2018 року о 23.55 годині в порядку ст.208 КПК України (т.1 а.к.п.20-22);

- ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05 липня 2018 року про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Полтавському слідчому ізоляторі з 04 липня 2018 року. Згідно встановленим обставинами під час розгляду клопотання старшого слідчого ПРВП ПВП ГУНП в Полтавській області про застосування запобіжного заходу встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 затриманий 04 липня 2018 року о 12.45 годині на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 20 червня 2018 року (т.1 а.к.п.65-67);

- протоколом обшуку від 04 червня 2018 року у будинку по АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_9 , де виявлено та вилучено речі, принесені ОСОБА_3 та його другом на ім`я ОСОБА_10 (т.1 а.к.п.197-200);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 червня 2018 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_2 , хлопця який 02 червня 2018 року сідав до нього в автомобіль разом з товаришем (т.1 а.к.п.201-203);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05 червня 2018 року, згідно якого свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 , хлопця який 02 червня 2018 року сідав до нього в автомобіль разом з товаришем (т.1 а.к.п.204-206);

- висновком судово-товарознавчої експертизи №2284 від 18 червня 2018 року, згідно якої вартість брухту золота 383 проби вагою 2,86 г, чистою вагою 2,80 г станом на 02 червня 2018 року складає 1787 грн. 07 коп.; ринкова вартість мобільного телефону «Samsung E1310m» у справному стані станом на 02 червня 2018 року з урахуванням зносу складає 283 грн. 33 коп. (т.1 а.к.п.213-217);

- звітом про фактичні затрати на проведення експертизи №2284 про те, що вартість виконаних робіт складає 190 грн. (т.1 а.к.п.212);

- протоколом обшуку від 13 червня 2018 року, проведеному у ломбарді «Діамантовий дім», в ході якого виявлено та вилучено золоті сережки вагою 2,86 г, чистою вагою 2,80 г, які закладались ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.218-223);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04 липня 2018 року, згідно якого ОСОБА_3 був затриманий 04 липня 2018 року о 12 годині 45 хвилин (т.1 а.к.п.223-225);

- протоколом від 24 липня 2018 року пред`явлення особи на впізнання, згідно якого потерпіла ОСОБА_11 впізнавала одного з двох чоловік, а саме, ОСОБА_3 , який здійснив напад на неї 02 червня 2018 року в с.Розсошенці Полтавського району та вимагав у неї телефон (т.1 а.к.п.226-229);

- проколом пред`явлення потерпілій ОСОБА_1 речей для впізнання від 25 липня 2018 року, в ході якого вона впізнала золоті сережки, які були у неї забрані під час нападу 02 червня 2018 року в с.Розсошенці Полтавського району (т.1 а.к.п.230-234);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27 липня 2018 року з потерпілою ОСОБА_1 , згідно якого потерпіла ОСОБА_1 розповіла та показала на місці обставини вчинення злочину відносно неї. Показала, що предмет схожий на пістолет направляв на неї чоловік на вигляд 20-25 років на зріст близько 185 см, худорлявої тілобудови. Одягнений був у вітрівку темного кольору з червоною полосою внизу, кепку темного кольору, штани темного кольору. Другий, який забрав у неї мобільний телефон також на вигляд 20-25 років на зріст близько 170 см середньої тілобудови, обличчя круглої форми. Одягнений: на голові кепка темно-сірого кольору, вітрівку чорного кольору з візерунками у формі квадратів серебристого кольору, штани темного кольору (т.1 а.к.п.235-247);

- постановою про визнання речовими доказами та приєднання речових доказів від 13 червня 2018 року, згідно якого речовими доказами по даному кримінальному провадженню визнано та приєднано в якості речового доказу золоті сережки 583 проби, вагою 2,86 г/2,80 г. Вказані речові докази передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_1 (т.1 а.к.п.243, 245);

- постановою про визнання речовими доказами та приєднання речових доказів від 04 червня 2018 року, згідно якого визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню та приєднано в якості речових доказів: куртку чорного кольору; шорти бордового кольору; штани темно-синього кольору з чорним паском; туфлі замшеві темно-синього кольору; рюкзак; полімерну картку «Colin’s» № НОМЕР_1 ; полімерну картку «AROMA KAVA» №2322450; куртку зеленого кольору; кофту фіолетову; футболка х/б чорного кольору; футболку х/б сірого кольору; кофту чорного кольору, шорти сірого кольору; футболку сірого кольору х/б з плямами речовини бурого кольору, які передані на зберігання до Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області (т.1 а.к.п.244).

У судовому засіданні досліджено протокол слідчого експерименту із обвинуваченим ОСОБА_2 від 06 червня 2018 року та переглянуто відповідний відеозапис, в ході якого ОСОБА_2 давав послідовні показання щодо вчинення ним та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, які повністю узгоджуються із показаннями потерпілої ОСОБА_1 та іншими доказами у справі (т.1 а.к.п.207-209).

Окрім того, судом оглянуто та досліджено протоколом пред`явлення особи для впізнання від 04 червня 2018 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 серед осіб, які пред`явлені для впізнання, впізнала ОСОБА_2 , особу, яка вчинила відносно неї злочин, а саме за такими ознаками: за зростом, тілобудовою, худорлявий на обличчя (т.1 а.к.п.174-185).

Перед початком проведення слідчого експерименту та пред`явлення особи для впізнання підозрюваному ОСОБА_2 слідчим роз`яснено його права та він не заявляв будь яких клопотань, зокрема про проведення слідчих дій з участю захисника, а тому вказані докази у кримінальному провадженні суд вважає належними, достатніми, достовірними та допустимими, які підтверджують існування обставин щодо вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Доводи сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів, а саме протоколу слідчого експерименту із обвинуваченим ОСОБА_2 від 06 червня 2018 року, відповідного відеозапису та протоколу пред`явлення особи для впізнання від 04 червня 2018 року, суд знаходить неспроможними та з урахуванням ч.1 ст.86 КПК України вважає їх допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому законом.

Захисник - адвокат Пустяк А.В. підозрюваному ОСОБА_2 призначена регіональним центром згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги на стадії його затриманні у підозрі у вчиненні злочину (т.1 а.к.п.153) та за клопотанням обвинуваченого ухвалою суду від 01 серпня 2018 року, що підтверджується дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею або судом для здійснення захисту за призначенням від 01 серпня 2018 року (т.1 а.к.п.28, 29, 34а).

Аналізуючи пред`явлене обвинувачення та сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.

Також суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Доводи обвинувачених про те, що вони не вчиняли розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1 суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам у кримінальному провадженні, дослідженим у судовому засіданні.

Також не узгоджуються з іншими доказами заперечення захисників обвинувачених в частині того, що між ними була відсутня домовленість про вчиненні інкримінованому їм злочину. Показання дані потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 під час слідчого експерименту, потерпілою ОСОБА_4 в судовому засідання свідчать про наявність попередньої домовленості між обвинуваченими на вчинення злочину, готування до нього, підшукування об`єкту та предмету кримінального правопорушення.

Таким чином, виступи обвинувачених в судових дебатах та їхню поведінку у судовому засіданні суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, намір зменшити свою участь у скоєному та уникнути покарання за вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення, яке їм інкримінується.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», якщо група осіб за попередньою змовою мала намір вчинити крадіжку чи грабіж, а один із учасників застосував або погрожував застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, то дії цього учасника належить кваліфікувати як розбій, а дії інших осіб - відповідно як крадіжку чи грабіж за умови, що вони безпосередньо не сприяли застосуванню насильства або не скористалися ним для заволодіння майном потерпілого.

Із досліджених у суді доказів слідує, що в той час як ОСОБА_3 вчинив напад на потерпілу ОСОБА_1 , погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої та продемонстрував предмет, схожий на пістолет, імітував приведення його у бойову готовність та навів зброю в бік грудей потерпілої, ОСОБА_2 знаходився поряд та сприяв застосуванню насильства, а в подальшому заволодів мобільним телефоном та знищив СІМ-картку, позбавивши можливості потерпілу повідомити відповідних осіб про вчинений відносно неї злочин.

Для визначення суми заподіяної потерпілій матеріальної шкоди призначено судово-товарознавчу експертизу, згідно висновку якої вартість брухту золота 583 проби вагою 2,86 г, чистою вагою 2,80 г станом на 02 червня 2018 року складає 1787 грн. 07 коп., а ринкова вартість мобільного телефону «Samsung E1310m» у справному стані станом на 02 червня 2018 року з урахуванням зносу складає 283 грн. 33 коп., тобто загальна суму викраденого майна, належного потерпілій становить 2070 грн. 40 коп.

Суд звертає увагу, що розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Таким чином, розмір викраденого майна у потерпілій ОСОБА_1 не впливає на кваліфікацію дій обвинувачених.

Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення.

При прийнятті рішення суд враховує суб`єктивне сприймання потерпілою предмету схожого на пістолет, місце вчиненні злочину (зарослі кущів), кількість нападників, що у сукупності свідчить про намір нападаючих застосувати фізичне насильство.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , передбачені ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , передбачені ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Виходячи з загальних засад призначення покарання кожному обвинуваченому, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких; особи обвинувачених; їх непрацевлаштованість; ставлення до вчиненого; поведінку як до скоєння злочину, так і після цього; характеризуючи дані; відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини, що його обтяжує.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує, що ОСОБА_2 є особою раніше судимою за вчинення умисних злочинів проти власності, зокрема за ч.2 ст.187 КК України, не відбув покарання за попереднім вироком, дане кримінальне правопорушення вчинив після постановлення попереднього вироку.

Обвинувачений ОСОБА_3 також раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, не відбув покарання за попереднім вироком, дане кримінальне правопорушення вчинив після постановлення попереднього вироку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченим у виді позбавлення волі, яке на думку суду буде необхідним й достатнім для їхнього виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Зважаючи на корисливий характер вчиненого злочину, суд застосовує до кожного із обвинувачених додаткове покарання у виді конфіскації майна, а саме стосовно ОСОБА_2 у виді конфіскації всього належного йому майна, стосовно ОСОБА_3 у виді конфіскації всього належного йому майна.

Покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинно бути призначено за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України, оскільки після постановлення попереднього вироку, але до відбуття покарання вони вчинили новий злочин.

Так як обвинувачені засуджуються до покарання у виді позбавлення волі, яке мають відбувати реально, то суд з метою відбування покарання та запобігання ризикам, зазначеним в статті 177 КПК України, вважає за необхідне обраний щодо кожного із них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов не заявлений.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених в доход держави.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 27 квітня 2018 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання по даному вироку ОСОБА_2 рахувати з 04 червня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді триманні під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 27 квітня 2018 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 8 (восьми років) 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання по даному вироку ОСОБА_3 рахувати з 04 липня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді триманні під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 а у відшкодування витрат за проведення експертизи 80 грн.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_3 у відшкодування витрат за проведення експертизи 80 грн.

Речові докази:

- золоті сережки 583 проби, вагою 2,86 г/2,80 г, передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_12 , залишити у власника.

- куртку чорного кольору; шорти бордового кольору; штани темно-синього кольору з чорним паском; туфлі замшеві темно-синього кольору; рюкзак; полімерну картку «Colin’s» № НОМЕР_1 ; полімерну картку «AROMA KAVA» №2322450; куртку зеленого кольору; кофту фіолетову; футболку х/б чорного кольору; футболку х/б сірого кольору; кофту чорного кольору, шорти сірого кольору; футболку сірого кольору х/б з плямами речовини бурого кольору, які передані на зберігання до Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області, передати власнику ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Полтавського районного суду

Полтавської області Л.В.Шелудяков