Рішення № 8351911, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/49 17.02.10

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА "Страхування" в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

третя особа-1 ОСОБА_1

третя особа-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський хлібокомбінат"

про стягнення 10707,51 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Хомутов Г.В. дов. № 32-18 від 05.01.2010 р.

від відповідача Лінкевич О.В. дов. № 08-03-14/385-09 від 22.09.2009 р.

від третьої особи-1 не зявився

від третьої особи-2 не з'явився

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА страхування" в особі Запорізької філія закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"(надалівідповідач) про стягнення 10707,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача який відповідно до закону повинен її відшкодувати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.10 порушено провадження у справі за № 13/49, залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 та в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський хлібокомбінат", призначено розгляд справи на 17.02.10 сторони зобовязано вчинити дії надати документи.

17.02.10 позивач надав витребувані судом документи, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне та неналежне формування позивачем заяви про виплату страхового відшкодування.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.09 між ОСОБА_4 (далі страхувальник) та позивачем було укладено договір страхування наземного транспорту № 962-а/09зп ФМ (далі - Договір) відповідно до умов якого позивач зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Тойота Камрі», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1(далі - автомобіль Тойота).

27.06.09 на а/д Якимівка-Кирилівка відбулось зіткнення автомобіля «ІЖ 2717»реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням громадянина ОСОБА_1, із автомобілем Тойота під керуванням громадянки ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Тойота був пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.07.2009 року, справа №3-4734/2009.

Згідно висновку № 75 від 09.07.09, наданого експертом Аветисовим С.Г. вартість відновлювального ремонту оцінена в сумі 10465,59 грн. Фактична вартість заподіяної шкоди завданої власнику а/м Тойота склала 10593,98 грн., що підтверджується рахунками про вартість ремонтних робіт та матеріалів.

За умовами договору страхування страховик виплатив страхове відшкодування у розмірі 10593,98 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 3485 від 29.07.09.

Як свідчать матеріали справи цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ІЖ 2717»реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, застрахована відповідачем згідно поліса обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/00478285 (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

Позивачем направлена на адресу відповідача Заяву про виплату страхового відшкодування № 4962-09 від 11.09.09, на суму 10465,59 грн. у відповідності до норм ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, проте зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Отже заборгованість відповідача з виплати страхового відшкодування складає 10465,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до преамбули Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

В порушення ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідач не відреагував на Заяву № 4962-09 від 11.09.09, безпідставно та немотивовано виплату не здійснив.

Враховуючи викладене, у відповідності до вищевказаних норм Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке ОСОБА_4 мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки із-за взаємодії з яким завдано механічні пошкодження транспортному засобу належному страхувальнику позивача.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення страхового відшкодування на суму 10465,59 грн.

Відповідачем, відповідно до ст.ст. 32-34 не надано суду належних доказів на спростування обставин викладених у позовній заяві.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 146,95 грн. та три відсотки річних у сумі 21,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Судом встановлено, що відповідач прострочив страхове відшкодування шкоди завданої страхувальнику позивача, а тому з нього підлягає стягненню пеня у сумі 146,95 грн. за обґрунтованим розрахунком позивача.

Заперечення відповідача зводяться до того, що позивачем не надані свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів (копія) та сертифікат суб'єкта оціночної діяльності спеціаліста Аветисова С.Г. в порушення приписів ст.35 Закону, оскільки надання цих документів, які стосуються ДТП є обов'язком заявника.

З цим господарський суд не погоджується, з огляду на таке.

Згідно до положень п35.1.ст35 Закону у заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.

Відповідно до п35.2.ст.35 цього Закону до заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Позивачем 11.09.09 надана заява №4962-09 з повним переліком документів, що стосуються даної ДТП, а підтвердження компетенції особи, яка проводила автотоварознавче дослідження (яка по суті є сторонньою особою) не стосується ДТП та не є обов'язком заявника. За відповідними документами страховик не був позбавлений можливості і права звернутись самостійно до експерта.

Вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних у сумі 21,50 грн. не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Однак, не всі суспільні відносини, які підпадають під поняття страхування у власному розумінні цього слова, мають форму цивільних правовідносин та підпадають під дію Цивільного кодексу України.

Відносини по обов'язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, які по своїй суті є організаційно-правовою формою гарантованого державою забезпечення права потерпілих осіб внаслідок дії (взаємодії) джерел підвищеної небезпеки на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пригоди.

Дані правовідносини, як зазначалось, врегульовані положеннями Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до преамбули Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до положень ст.22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст.29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Норма ст.1192 ЦК України встановлює два основні способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: - відшкодування шкоди в натурі (передача речі такого ж роду і такої ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Даний спосіб може бути застосований, якщо відшкодування шкоди в натурі взагалі є можливим; - відшкодування завданих збитків в повному обсязі.

Визначення збитків надається статтею 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки).

Право вибору способу відшкодування шкоди належить потерпілому. Саме за його заявою суд виносить рішення про покладення на відповідальну особу обов'язку відшкодувати шкоду в натурі або відшкодувати завдані збитки в грошовій формі.

Основний обов'язок відповідача - відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу пошкодженим внаслідок взаємодії ТЗ.

Як встановлено, до позивача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування”, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_4 мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки.

За таких обставин, господарський суд, дійшов висновку про відсутність грошового зобов'язання відповідача перед страхувальником позивача, а отже і позивачем, що виключає покладення відповідальності за його порушення.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 73,47 грн., розрахованими за обліковою ставкою НБУ, задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Включення процентів, які передбачено ст. 536 Цивільного кодексу, до глави “Виконання зобов'язання” свідчить про те, що вони не належать ні до пені (ст. 549 Цивільного кодексу, глава “Забезпечення виконання зобов'язань”), ні до процентів як виду цивільно-правової відповідальності (ст. 625 Цивільного кодексу, глава “Правові наслідки порушення зобов'язань. Відповідальність за порушення зобов'язання”).

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього кодексу).

Правовідносини, що виникли між сторонами не регулюються ст.ст.692, 1048 ЦК України на яку, як на підставу своєї вимоги, посилається позивач.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Укладеним між сторонами договором не передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, проценти за користування чужими грошовими коштами нараховані позивачем, в даному випадку не можуть бути стягнуті з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Запорізької філія закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 57-В, код ЄДРПОУ 26183400) 10465 (десять тисяч чотириста шістдесят пять), 59 грн. - страхового відшкодування, 146 (сто сорок шість), 95 грн. - пені та судові витрати в розмірі 106 (сто шість), 13 грн. витрат по сплаті державного мита та 233 (двісті тридцять три), 91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя І.Д. Курдельчук