Ухвала суду № 83518812, 08.08.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

08.08.19

Провадження 2/235/1823/19

Справа 235/5319/19

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08 серпня 2019 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Філь О.Є.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за її позовом до Комунального підприємства «Покровський центр єдиного замовника Донецької області» про зобов`язання виконати вимоги п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та внести відповідні виправлення у квитанцію, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання припинити незаконне використання персональних даних, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , пред”являючи позов до Комунального підприємства «Покровський центр єдиного замовника Донецької області» про зобов`язання виконати вимоги п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та внести відповідні виправлення у квитанцію, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання припинити незаконне використання персональних даних, в окремій заяві просила звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що єдиним її доходом є пенсія в розмірі 3280,40 грн., які вона витрачає на їжу, ліки, сплату комунальних послуг та деякі побутові потреби.

Розглянувши зазначену заяву, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення. В той же час, суд приходить до висновку про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відсрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій ст. 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VІ "Про судовий збір". На підтвердження сплати судового збору надається документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява ОСОБА_1 містить три вимоги немайнового характеру, за кожну з яких сплачується судовий збір.

Тобто, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 2305,20 грн. з розрахунку 768,40 грн. Х 3 = 2305,20 грн.

Позивачем ОСОБА_1 судовий збір у зазначеному розмірі не сплачено.

До позовної заяви позивачем ОСОБА_1 додана заява, яка мотивована тим, що сплата судового збору є суттєвим фінансовим навантаженням для неї та перешкодою для доступу до суду. Вона є пенсіонером за віком і її єдиним доходом є пенсія у розмірі 3280,40 грн., яку вона витрачає на їжу, комунальні послуги та ліки, які необхідно їй приймати як людині похилого віку, їй повних 81 рік. Посилаючись на частини 1, 3 ст. 136 ЦПК України, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», просить звільнити її від сплати судового збору.

До вказаної заяви відповідачем додано довідку Покровського об`єднаного управління ПФУ Донецької області № 3513 від 23.07.2019 року, відповідно якої ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управління ПФУ Покровське об`єднане управління та отримує пенсію у розмірі 3280,40 грн.

Вирішуючи питання щодо звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, суд виходить із того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3 статті 136 ЦПК України передбачено, що з підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд, і порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Враховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку про наявність підстав не для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до Комунального підприємства «Покровський центр єдиного замовника Донецької області» про зобов`язання виконати вимоги п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та внести відповідні виправлення у квитанцію, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання припинити незаконне використання персональних даних, в розмірі 2305,20 грн., а для відстрочення сплати нею судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, оскільки вона отримує пенсію в розмірі 3208,40 грн., що майже вдвічі перевищує розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. 136 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за її позовом до Комунального підприємства «Покровський центр єдиного замовника Донецької області» про зобов`язання виконати вимоги п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та внести відповідні виправлення у квитанцію, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання припинити незаконне використання персональних даних, не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за її позовом до Комунального підприємства «Покровський центр єдиного замовника Донецької області» про зобов`язання виконати вимоги п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та внести відповідні виправлення у квитанцію, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання припинити незаконне використання персональних даних відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення з врахуванням вимог п. 15.5) Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Суддя :