Постанова № 83518793, 08.08.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 3/235/1994/19 Єдиний унікальний № 235/5361/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області в Стоілова Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Демурине Межівського району Дніпропетровської області, громадянина України, начальника підстанції ПрАТ ШУ «Покровське», що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.172-6 КУпАП –

В С Т А Н О В И Л А:

06.08.2019 року до суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП ОСОБА_2 .

З протоколу про адміністративне правопорушення № 477 від 05.08.2019 року, що складений оперуповноваженим управління захисту економіки в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України, вбачається, що ОСОБА_1 будучи депутатом Покровської міської ради Донецької області та відповідно до п. «б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, 08.04.2018 року об 19.45год., несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, чим скоїв адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до матеріалу документи, приходжу до висновку, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП слід повернути органу, який його надіслав, для належного оформлення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення.

Суть правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при цьому диспозиція цієї норми за своїм змістом є банкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм, в цьому випадку до норм спеціального антикорупційного закону - ЗУ «Про запобігання корупції».

Відповідно до частини першої статті 4 ЗУ «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов`язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п`яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Протокол щодо ОСОБА_1 складений оперуповноваженим управління захисту економіки в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України, але згідно п.1 та п.4 Загальних положень «Про департамент захисту економіки Національної поліції України» покладення на Департамент обов`язків, що не належать або виходять за межі його компетенції, не допускається.

Відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 розділу 1 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно п.1 розділу II Порядку Національне агентство проводить щодо декларацій такі види контролю:1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.

Згідно п.2 - п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб`єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб`єкта декларування та спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.

Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України не відноситься до суб`єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб`єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції.

Співробітники Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, відповідно до п.4 розділу II Порядку, вправі, виключно у випадку встановлення факту неподання декларації або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціально уповноважений суб`єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів, скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Тобто, всі обов`язкові дії по проведенню контролю та перевірки, у тому числі після встановлення, що суб`єкт декларування несвоєчасно подав декларацію чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності. А органи Національної поліції позбавлені контролюючої функції.

Як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 року, НАЗК здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону №1700-У11. Здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК.

В матеріалах адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 відсутні докази затвердження та надсилання Національним агентством з питань запобігання корупції до Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України обґрунтованого висновку про порушення ним законодавства у сфері запобігання корупції, яке б могло бути правовою підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, як відсутнє і звернення Управління захисту економіки до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо отримання відомостей про порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Тобто, відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КпАП України на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією щодо ОСОБА_1 обов`язок складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією за ст. 172-6 КУпАП належало до повноважень уповноважених на те посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, приходжу до висновку про те, що протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 складений не уповноваженою на те посадовою особою.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»(зі змінами, внесеними згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.) визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП відповідному правоохоронному органу для належного оформлення .

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 255, 278 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя,-

П О С ТА Н О В И Л А:

Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП повернути до Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

08.08.2019