Рішення № 83517819, 31.07.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/344/19

2/405/62/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2019 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря: Фришко А.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2 .В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» у особі головного відділення філії «Кіровоградське регіональне управління» АТ КБ «ПриватБанк» про визнання протиправним нарахування процентів (штрафів, пені) за користування кредитом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати дії ПАК КБ «ПриватБанк» щодо нарахування процентів (штрафів, пені) за користування ним кредитом в період з 01.08.2014 по теперішній час протиправними; зобов`язати банк скасувати повністю усі проценти (штрафи, пеню) за користування, що були нараховані відповідачем після 01.04.2014 року; зобов`язати відповідача узгодити з ним у місячний термін суму для повного дострокового погашення ним кредиту та видати йому письмову довідку із зазначенням такої суми; відшкодувати на його користь понесені судові витрати у повному розмірі.

Позов обґрунтовано тим, що 08.09.2005 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір про надання кредитних коштів. Погашення кредиту відбувалось щомісячно відповідно до умов договору до липня 2014 року включно. Заборгованість по кредиту станом на 01.08.2014 року склала 4 977,71 доларів США. У серпні 2014 року він, перебуваючи на службі в Збройних силах України і приймаючи участь у бойових діях на сході України, не мав змоги здійснювати подальші виплати по кредитному договору і вирішив призупинити тимчасово здійснення таких виплат скориставшись нормою, визначеною п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Про свій намір він повідомив відповідача за телефоном 3700. На теперішній час він, відповідно з пунктом 2.4.2 договору, має намір здійснити дострокове повне погашення кредиту, але банк здійснив протиправне нарахування процентів (штрафів, пені) за користування кредитом, і на теперішній час, для дострокового повного погашення кредиту вимагає з нього суму у розмірі 7 109,77 доларів США і 2 883,46 гривень, про що свідчить довідка. Він вважає такі дії відповідача протиправними, так як до нього не можуть застосовуватися нарахування процентів (штрафів, пені) у період з 27.05.2014 року по теперішній час. Він 27.05.2014 рокубув призваний до Збройних Сил України по мобілізації і мав статус військовослужбовця у період з 27.05.2014 року до 18.05.2015 року, у період з 18.11.2015 року до 17.11.2017 року, у період з 27.12.2017 по теперішній час він має статус військовозобов`язаного у період з 18.05.2015 до 18.11.2015 року та у період з 17.11.2017 року по 27.12.2017 року.

Вказує, що маючи статуси військовослужбовця та військовозобов`язаного у період часу з 27.05.2014 року по теперішній час, що підтверджується офіційними відмітками (записами, підписами, печатками, штампами) уповноважених органів у військовому квитку та довідках військових частин, він повністю захищений нормою п. 15 ст. 14Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» від нарахування йому процентів (штрафів, пені) за користування кредитом, що кореспондується і офіційною позицією Верховного Суду України, який у своєму листі від 13.07.2018 року № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014 року по теперішній час.

Посилаючись на зазначені обставини, просив задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на зазначені ним обставини та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду усні пояснення та вказав, що позивачу здійснено перерахунок за період мобілізації до лав Збройних сил України та надав розрахунок суми боргу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.09.2005 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанком» укладено кредитний договір № KGPLGF01580104 про надання кредитних коштів готівкою через касу банку на строк до 05.09.2025 року в сумі 10 920 доларів США. Заборгованість по даному договору станом на 01.08.2014 року склала 4 977,71 доларів США, що підтверджується довідкою банку від 20.08.2018 року № 19980959/12831319.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт отримання позивачем зазначених коштів ним не заперечується.

За статтями 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач у серпні 2014 року він, перебуваючи на службі в Збройних силах України і приймаючи участь у бойових діях на сході України, не мав змоги здійснювати подальші виплати по кредитному договору і вирішив призупинити тимчасово здійснення таких виплат скориставшись нормою, визначеною п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Про свій намір він повідомив відповідача за телефоном 3700.

Як вбачається з повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» від 24.01.2018 року на ім`я позивача за вищезазначеним кредитним договором йому було здійснено перерахунок кредитного договору за період мобілізації до лав Збройних сил України та відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 02.04.2019 року складає 7 472,37 доларів США.

Судом встановлено, що позивач був призваний до лав Збройних сил України по мобілізації і мав статус військовослужбовця у період з 27.05.2014 року по 18.05.2015 року, у період з 18.11.2015 року по 17.11.2017 року перебував на військовій службі за контрактом у в/ч А 4395. На даний час перебуває на військовій службі у в/ч А 0680 (а.с 15-16), має статус військовослужбовця і на цього поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому судом відмічається наступне, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 року № 1275 –УП (підпунктом 3 пункту 4 Закону) внесено доповнення до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме статтю 14 доповнено пунктом 15 наступного змісту: «15. Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ, особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Указу мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Таким чином, з 18.03.2014 року в Україні відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» та абзацу 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настав особливий період, тривалість якого пов`язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено пунктом 3 Указу, тобто 45 діб.

Отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 становила 45 діб: з 18.03.2014 року по 02.05.2014 року. Указом Президента України від 06.05.2014 року № 454/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом України № 1240-VII від 06.05.2014 року, оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Закон України № 1240-VII від 06.05.2014 року «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 07.05.2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу Президента України від 06.05.2014 року № 454/2014 становила 45 діб: з 07.05.2014 року по 21.06.2014 року.

Указом Президента України від 21.07.2014 року № 607/2014, який затверджено Законом України від 22.07.2014 № 1595-VII, оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Закон України від 22.07.2014 № 1595-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 24.07.2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014 року № 607/2014 становила 45 діб: з 24.07.2014 року по 07.09.2014 року.

Указом Президента України від 14.01.2015 року № 15, який затверджено Законом України від 15.01.2015 року № 113-VIII, оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом. Закон України від 15.01.2015 року № IIЗ-VIII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 20.01.2015 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15 становила 210 діб: з 20.01.2014 року по 22.08.2014 року.

Таким чином, особливий період в Україні діяв з 18.03.2014 року по 02.05.2014 року; з 07.05.2014 року по 21.06.2014 року; з 24.07.2014 року по 07.09.2014 року; з 20.01.2015 року по 22.08.2015 року. особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

Згідно Указу Президента України від 25.03.2016 року № 115/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014 року № 607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15» вирішено провести у березні-квітні 2016 року звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період: - призваних відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014 року № 607 «Про часткову мобілізацію» і не звільнених з військової служби згідно з Указом Президента України від 12.06.2015 року № 328 «Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014 року № 607 «Про часткову мобілізацію» призваних під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15 «Про часткову мобілізацію».

Указ про демобілізацію останньої, шостої черги мобілізованих, було ухвалено 26.09.2016 року, згідно з яким у жовтні закінчилось звільнення в запас військовослужбовців за призовом під час мобілізації на особливий період.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по кредитному договору № KGPLGF01580104 від 08.09.2005 року позивачу в період з травня 2014 року по липень 2016 року не нараховували проценти (штрафи, пеня), здійснено відповідний перерахунок, а тому підстави для задоволення його позову відсутні.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» у особі головного відділення філії «Кіровоградське регіональне управління» АТ КБ «ПриватБанк» про визнання протиправним нарахування процентів (штрафів, пені) за користування кредитом – відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 08.08.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570 рахунок № НОМЕР_2 , МФО № 305299) 49094 м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50. Головне відділення філії «Кіровоградське регіональне управління» АТ КБ «ПриватБанк», м. Кропивницький, вул. Преображенська, 26/70.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко