Рішення № 83517753, 01.08.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/330/19

Номер провадження 2/404/86/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді – Мохонько В.В.,

за участі секретаря – Мосійчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, просив стягнути солідарно із відповідачів на його користь борг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у сумі 2 076 586, 48 грн. та понесені судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 березня 2017 року ОСОБА_2 позичив у позивача кошти в сумі 1 800 000 грн., які зобов`язався повернути до 15 листопада 2017 року про що між ними було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Рижковою Т.В.

Пунктом 1 договору позики визначено, що позикодавець ОСОБА_1 при укладенні цього договору передав у власність безвідсотково позичальникові ОСОБА_2 , п. 2 договору передбачено, що таку саму суму грошових коштів позичальник ОСОБА_2 зобов`язується повернути позикодавцеві ОСОБА_1 до 15 листопада 2017 року в порядку та умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п. 6 договору позики, дружина позичальника ОСОБА_3 заявою, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Рижковою Т.В., від 14 березня 2017 року за реєстровим номером 112, дає згоду чоловіку на укладення договору позики грошей.

Згідно до п. 8 договору, у разі якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми.

Пунктом 9 договору від 14 березня 2017 року передбачено, що після виконання позичальником свого зобов`язання позикодавець повинен передати йому примірник цього договору. Наявність у позикодавця після спливу терміну повернення грошей примірника цього договору є свідченням прострочення виконання позичальником свого зобов`язання.

Проте, на порушення умов договору позики ОСОБА_2 в зазначений строк не повернув отримані від позивача кошти, та на його багаторазові прохання виконати свої зобов`язання передбачені умовами договору позики відповідач не реагує, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду.

Вважає, що сума заборгованості відповідача перед ним станом на 14 січня 2019 року становить 1 800 000 грн. При цьому, три відсотки річних від простроченої суми боргу складають 62 877 грн., а також інфляційні витрати станом на 14 січня 2019 року – 213 709,48 грн. Загальна сума заборгованості відповідача становить 2 076 586, 48 грн.

Зазначено, що у зв`язку з тим, що на момент укладення договору позики відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , яка надала свою письмову згоду на отримання чоловіком даних коштів у борг, відповідно до п. 4 ст. 65 СК України, договір укладений одним з подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Кошти були використані відповідачами в інтересах сім`ї, а саме для будівництва житлового будинку, який належить відповідачам на праві власності та розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказано, що відповідач ОСОБА_2 в серпні 2018 року обіцяв взяти на себе кредит та повернути йому усю суму боргу, проте на сьогоднішній день так і не виконав свою обіцянку.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Мохонько В.В. від 20 лютого 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання /а.с. 34-35/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с. 77-78/.

25 березня 2019 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Бем Ю.Ю. до суду надійшов письмовий відзив, відповідно якого вказано, що 14 березня 2017 року ОСОБА_2 позичив кошти у ОСОБА_1 в сумі 1 800 000 грн., про що було укладено договір позики. Термін повернення коштів складав 15 листопада 2017 року. Фактом погашення позики слугують розписка позивача про отримання коштів від позивача, а саме, 26 грудня 2017 року зазначено, що ОСОБА_2 привіз суму 10 000 доларів США в рахунок сплати свого боргу. Залишок боргу склав 15 000 доларів США. Мається підпис ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Пізніше 10 січня 2018 року зазначено, що отримав 15 000 доларів США підпис ОСОБА_4 . Вважає, що борг перед позивачем погашено у повному обсязі. Стосовно сплати індексу інфляції та трьох відсотків річних зазначав, що ця сума також була погашена про що свідчить платіжне доручення від 16 липня 2018 року на суму 27 000 грн. та 14 серпня 2018 року на суму 80 000 грн./а.с.56-57/.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, посилався на обставини викладені у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась судом про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача Човгиз ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, який було посвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Рижковою Т.В.

Відповідно до вказаного договору позики, ОСОБА_1 передав у власність безвідсотково ОСОБА_2 , строком до 15 листопада 2017 року грошові кошти у розмірі 1 800 000 грн.

Відповідно до п. 2 договору, таку саму суму грошових коштів позичальник ОСОБА_2 зобов`язався повернути позивачу до 15 листопада 2017 року в порядку та умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 3 договору відповідач вправі повернути позику як рівними, так і нерівними частинами. Позичальник може повернути позичену грошову суму і раніше строку, зазначеного п. 1 цього договору, а ОСОБА_1 , зобов`язується прийняти борг частинами, а також раніше строку, передбаченого цим договором.

Відповідно п. 4 договору, виконання позичальником свого зобов`язання за цим договором має бути здійснено в місті Кропивницькому, Кіровоградської області, готівкою.

Відповідно до п. 5 договору, дружина позикодавця ОСОБА_6 заявою, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Рижковою Т.В., від 14 березня 2017 року за реєстровим №112, дає згоду чоловіку на укладення договору позики грошей.

Відповідно до п. 6 договору, дружина позичальника ОСОБА_3 заявою, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Рижковою Т.В., від 14 березня 2017 року за реєстровим №113, дає згоду чоловіку на укладення договору позики грошей.

Відповідно до п. 7 договору, встановлено відсутність у ОСОБА_1 та у ОСОБА_2 податкової застави, що підтверджувалось Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави виданого Рижковою Т.В., приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу за №51704030 від 14 березня 2017 року.

Згідно до п. 8 договору, у разі якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми.

Пунктом 9 договору визначено, що після виконання позичальником свого зобов`язання позикодавець повинен передати йому примірник цього договору. Натомість у позикодавця після спливу терміну повернення грошей примірника цього договору є свідченням прострочення виконання позичальником свого зобов`язання.

Відповідно до п. 18 договору, договір складено у двох примірниках, один із яких, викладений на спеціальному нотаріальному бланку, призначений для позикодавця, а інший – для зберігання у справах приватного нотаріуса /а.с.73/.

Правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами які виникають з договору позики і регулюються главою 71 ЦК України.

Так, згідно зі ст. 1046 ЦК України За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України викладеної в постанові судової палати у цивільних справах від 18 вересня 2013 року № 6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача надав оригінал розписки від 26 грудня 2017 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 привіз суму 10 000 доларів США в рахунок оплати свого боргу. Залишок боргу складає по цій розписці 15 000 доларів США /а.с.74/.

Також, представником відповідача ОСОБА_2 надано до суду платіжне доручення №Р24А451080581А93439 від 16 липня 2018року, відповідно якого ОСОБА_3 здійснила переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 27 000 грн.

Та надано платіжне доручення № Р24А465016760А69979 від 14 серпня 2018року відповідно якого ОСОБА_3 здійснила переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 80 000 грн.

Посилаючись на вказані докази, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідачем погашено борг у повному обсязі, сплачено три відсотки річних та індекс інфляції.

Згідно ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Зазначена розписка від 26 грудня 2017 року та платіжні доручення судом до уваги не приймаються, так як не можливо встановити чи дійсно вони належать до зобов`язань, які виникли за договором позики від 14 березня 2017 року. Знаходження оригіналу договору позики від 14 березня 2017 року у позивача свідчить про відсутність виконання зобов`язання відповідачем по поверненню коштів, як повністю, так і частково, що підтверджується змістом ст. 545 ЦК України.

За вказаного, в порушення строку зазначеного в розписці і ч. 1 ст. 1049 ЦК України, відповідач не повернув позивачу отримані кошти ні до 15 листопада 2017 року, ні по теперішній час.

Відповідно до ст.526, 530,533 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не повернув позику в розмірі 1 800 000 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаного, до задоволення підлягають позовні вимоги в частині стягнення 62 877 грн. – 3% річних та 213 709, 48грн. – інфляційних витрат.

Згідно з частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині четвертій статті 65 СК України встановлено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Наведений правовий висновок викладений Верховний Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 334/5907/14-ц (провадження № 6-539цс16).

Виходячи із системного аналізу зазначених норм права, для визначення солідарного характеру обов`язків відповідачів щодо повернення боргу за договором позики з`ясуванню підлягає питання, чи укладено такий договір в інтересах сім`ї.

ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 1 800 000 грн., при цьому у договорі позики зазначено, що ОСОБА_3 як дружина надавала згоду на її отримання. Докази, що кошти були використані на особисті потреби відповідачем ОСОБА_2 суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За вказаного суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 800 000 грн. – боргу за договором позики, 62 877 грн. - три відсотки річних, 213 709, 48 грн. – інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 4 802,5 грн. судового збору з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Кіровського В. В. Мохонько

районного суду

м.Кіровограда