Ухвала суду № 83516136, 08.08.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 349/1874/18

Номер провадження: 1-кп/0343/20/19

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

08 серпня 2019 року м.Долина

Колегія суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Лицура І.М.,

суддів – Тураша В.А. та Керніцького І.І.,

з участю: секретаря судових засідань – Бойків В.П.,

прокурора – Яковишина С.З.,

захисників – Боднарчука М.М., Кінаш М.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області об`єднані в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 12017090210000343 від 18.12.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, та № 12018090000000815 від 25.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді в Долинському районному суді Івано-Франківської області перебувають об`єднані в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 12017090210000343 від 18.12.2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, та № 12018090000000815 від 25.10.2018 року про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, продовжуючи існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинені злочини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він є уродженцем іншої держави, раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, але судимість погашена. Вказане свідчить про неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому виникла необхідність в продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, подали письмові заяви про продовження судового розгляду в даному кримінальному провадженні в їх відсутності.

Потерпілий ОСОБА_7 повторно не з`явився в судове засідання та про причини своєї неявки не повідомив, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду даної справи.

Захисник Боднарчук М.М. щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, оскільки вважає його формальним, безпідставним та необґрунтованим. Заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Дане клопотання мотивував тим, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і застосовується виключно у випадку, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово вказував, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення волі. В даному кримінальному провадженні судом допитано потерпілого ОСОБА_5 , який ствердив, що газовий балончик належав йому та уточнив суму завданих збитків, що суттєво змінює кваліфікацію дій ОСОБА_1 . Також відпали або істотно зменшилися ризики впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків, а щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, то прокурором не надано жодних доказів на їх підтвердження. Просив врахувати, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має сім`ю і малолітню дитину, тобто має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання. Крім того, суттєво погіршився стан здоров`я обвинуваченого, згідно виписки з його медичної картки, ОСОБА_1 страждає на ряд тяжких захворювань: цироз печінки змішаного ґенезу, хронічний панкреатит в стадії ремісії, хронічний бронхіт в стадії ремісії, ПТФС обох нижніх кінцівок, мікронефролітіаз, а тому потребує тривалого лікування, яке неможливо забезпечити в умовах утримання його під вартою. Вказані обставини є підставою для зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник Кінаш М.А., обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 повністю підтримали думку захисника Боднарчука М.М. щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому просили клопотання прокурора відхилити як необґрунтоване та безпідставне.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задоволити, в задоволенні клопотання захисника Боднарчука М.М. про зміну даного запобіжного заходу на більш м`який відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст. 331 даного кодексу, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Ухвалою колегії суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 18.08.2019 року.

Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому даного запобіжного заходу. Зокрема, встановлено ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, є уродженцем іншої держави, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоч судимість погашена, обвинувачується в тому числі і у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який відповідно до норм КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати його переховуватися від суду.

Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, є те, що 1 потерпілий та більшість свідків ще не допитані в судовому засіданні, що може спонукати його незаконно впливати на даних осіб з метою зміни їх показань на його користь.

Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а тому підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недоцільним, а продовження строку тримання його під вартою обумовлено також вимогами суспільного інтересу у справі, який полягає у встановленні істини та запобіганню вищезазначеним ризикам.

При цьому суд вважає необґрунтованим клопотання захисника про зміну обвинуваченому обраного запобіжного заходу на більш м`який, оскільки наведені ним аргументи, на думку суду, не доводять того, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Безпідставним є твердження захисника про те, що показання допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 суттєво змінюють кваліфікацію дій ОСОБА_1 , оскільки такий висновок суд зможе зробити тільки в нарадчій кімнаті при оцінці всіх зібраних доказів в їх сукупності. Суд вважає, що погіршення стану здоров`я обвинуваченого не є достатньою підставою для зміни раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням існування вищеперечислених ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід задоволити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на термін 60 діб, відмовивши при цьому в задоволенні клопотання захисника про зміну такого запобіжного заходу на більш м`який.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 183, 196, 199, 331 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 задоволити, відмовивши в задоволенні клопотання захисника Боднарчука М.М. про зміну такого запобіжного заходу на більш м`який.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, на строк 60 діб, тобто до 06.10.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Головуючий:

Судді: