Рішення № 83515543, 31.07.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2172/18

провадження №2/216/355/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Бутенко М.В.,

за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 19 травня 1999 року, виданого органом приватизації УЖКГ Криворізького міськвиконкому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 3/10 частин жилого будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з приміщеннями будинку в приватну власність передані господарчі будівлі, а саме: 1/8 частина сараю «М». Загальна площа 3/10 частин житлового будинку становить 55,9 кв.м., а відновна вартість на момент приватизації 9,78 грн. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружились ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3 . За час шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. Частка спільно сумісного майна у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не було оформлено та не отримано свідоцтво про право на спадщину за законом чоловіком ОСОБА_2 , адже він вважав, що проживаючи разом він автоматично став єдиним власником зазначеної квартири в будинку.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заяву на прийняття спадщини подав позивач син ОСОБА_1 . Більше з заявами про прийняття або про відмову спадщини до нотаріальної контори не звертався. Нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Уколовою Н.М. заведена спадкова справа № 287-2017. Спадкове майно складається із частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло.

06 грудня 2017 року нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії в зв`язку з виниклими розбіжностями у правовстановчих документах. А саме: згідно технічного паспорту та відомостей про склад нерухомого майна за №244576 від 25.10.2017 року, виданих КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», видно що спадковим майном є 3/10 частки житлового будинку з господарчими побудовами, а не квартира. Крім того, будинок має ряд господарчих будівель та споруд, які не включені в Свідоцтво про право власності на житло. Також, згідно довідки виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Ради №8/29-3647 від 21.11.2017 року інформація про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, що розташований на АДРЕСА_1 - відсутня. Для усунення протиріч, які виникли при оформленні спадщини позивачу рекомендовано звернутись до суду і вирішити питання про визначення права власності на спадкове майно.

У зв`язку з тим, що позивач позбавлений можливості оформити спадщину у іншому, ніж судовому порядку спадщину, він вимушений звернутися до суду та просить суд: встановити, що за життя ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 , належало на праві власності 3/10 частин приміщення в житловому будинку «А-1», що складають квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 55,9 м2, житловою площею 32,5 м2, 1/8 частину сараю «М», гараж «Д», літня кухня «О», вбиральня «Л», розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 3/10 частини домоволодіння, а саме: приміщення в житловому будинку «А-1», що складають квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 55,9 м2, житловою площею 32,5 м2, 1/8 частину сараю «М», гараж «Д», літня кухня «О», вбиральня «Л».

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином надала суду заяву, в якій просила розглянути заяву за її відсутності, зазначивши, що при вирішенні позовних вимог покладається на думку суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 19 травня 1999 року, виданого органом приватизації УЖКГ Криворізького міськвиконкому (а.с. 19) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 3/10 частин жилого будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , разом з приміщеннями будинку в приватну власність передані господарчі будівлі, а саме: 1/8 частина сараю «М». Загальна площа 3/10 частин житлового будинку становить 55,9 кв.м.

Зазначений житловий будинок з господарчими будівлями був придбаний ОСОБА_2 під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис № 635 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис № 8 (а.с. 14).

Спадкоємцем за законом першої черги є син померлих ОСОБА_1 . Більше з заявами про прийняття або про відмову спадщини до нотаріальної контори не звертався, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 287-2017 (36-57).

Разом з цим, 06 грудня 2017 року нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори прийнято постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії в зв`язку з виниклими розбіжностями у правовстановчих документах. А саме: згідно технічного паспорту та відомостей про склад нерухомого майна за №244576 від 25.10.2017 року, виданих КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», видно що спадковим майном є 3/10 частки житлового будинку з господарчими побудовами, а не квартира. Крім того, будинок має ряд господарчих будівель та споруд, які не включені в Свідоцтво про право власності на житло. Також, згідно довідки виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Ради №8/29-3647 від 21.11.2017 року інформація про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, що розташований на АДРЕСА_1 - відсутня.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є спадкування майна, відповідно до ст.1217 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця від спадщини.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (ст.ст.1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 .

25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 отримав у КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» технічний паспорт на садибний (індивідуальний) будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з опису об`єкта відповідно до поточної інвентаризації нерухоме майно складається: «А-1» - житловий будинок, загальною площею приміщень 191,4 м2, житловою площею 129,5 м2; літ. «Б» - літня кухня; літ. «В» - сарай; літ. «Д» - гараж; літ. «Е» - сарай; літ. «Ж» - вбиральня; літ. «З» - літній душ; літ. «И» - вбиральня; літ. «Л» - вбиральня; літ. «М» - сарай; літ. «О» - літня кухня; літ. «Н» - сарай; №1 - огорожа; №2 - ворота; №3 - хвіртка; №4 - хвіртка; №5 - огорожа; №6 - огорожа; І- замощення.

У власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходилось 3/10 частини домоволодіння, а саме: приміщення в житловому будинку «А-1», що складають квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 55,9 м2, житловою площею 32,5 м2, 1/8 частину сараю «М», гараж «Д», літня кухня «О», вбиральня «Л». Не оформлені правоустановчі документи на будівництво здійснене до 05.08.1992 року, а саме гараж «Д». Вбиральня «Л» не відноситься до самочинного будівництва. Самочинно збудовано літню кухню «О». Не оформлені правоустановчі документи на 7/8 частин сараю «М», літню кухню «Б», сарай «В» - знаходиться у користуванні співвласників. Вбиральня «И» не відноситься до самочинного будівництва. Сарай «Е», вбиральня «Ж», літній душ «З», сарай «Н» - знаходиться у користуванні співвласників.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12 березня 2011, пунктом 9 Розділу V «Прикінцеві положення» передбачається певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження.

Зокрема, до таких об`єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпні 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Постановою спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року №12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється:

- по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ».

Таким чином для прийняття спадщини та оформлення належним чином правовстановлюючих документів на 3/10 частки спадкового домоволодіння, яке залишилось після смерті батька, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом про визнання за мною права власності на спадковий будинок.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Вирішення питання визнання права власності в судовому порядку є крайнім засобом захисту права власності особи за відсутності інших можливих заходів захисту речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України від 4 квітня 2011 року при розгляді справи № 3-18гс11 вбачається, що згідно з вимогами статті 392 цього ж Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Те ж саме розтлумачено і в пункті 37 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 р. № 5.

Тому, виходячи з цих усіх обставин, на підставі ст. 392 ЦК України, суд вважає необхідним захистити суб`єктивне документально не підтверджене право власності позивача на успадковане нерухоме майно, яке за законом спадкоємцю вже належить із часу відкриття спадщини, але документального підтвердження набутого права власності на яке немає і одержати його в позасудовий спосіб неможливо.

На підставі викладеного та керуючись ст. 21, 24, 41, 58 Конституції України, ст.ст. 1269, 1270, 1272, 316, 317, 319, 358 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3,21, 61, 63, 70, 71 СК України, ст.ст. 4, 5, 81, 82, 90,141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити, що за життя ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 , належало на праві власності 3/10 частин приміщення в житловому будинку «А-1», що складають квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 55,9 м2, житловою площею 32,5 м2, 1/8 частину сараю «М», гараж «Д», літня кухня «О», вбиральня «Л», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 3/10 частини домоволодіння, а саме: приміщення в житловому будинку «А-1», що складають квартиру № 1 загальною площею 55,9 м2, житловою площею 32,5 м2, 1/8 частину сараю «М», гараж «Д», літня кухня «О», вбиральня «Л».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

-відповідач: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходженням якого є адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27.

Суддя М.В. Бутенко