Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 45/44508.02.10 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ЕФКО-Харків”
До:Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙБЛ ЛТД Ко”
про: стягнення 200.451,00 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
Позивача: Радченко О. М. , довіреність № 6 від 20.04.2009 р.
Відповідача: Коканов С.О., довіреність б/н від 20.01.2010 р.
Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 200.451,00 грн., з яких 27000,00 грн. –основного боргу, 173451,00 грн. –неустойки.
Позивач звернувся до господарського суду із позовною завою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 215.451,00 грн., з яких 42.000,00 грн. –основного боргу, 173.451,00 грн. –неустойки.
В наступному позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 200.451,00 грн., з яких 27000,00 грн. –основного боргу, 173451,00 грн. –неустойки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поставив відповідачеві товар, а відповідач його прийняв, проте оплатив лише частково.
Відповідач у клопотанні від 08.02.2010 просив відмовити позивачеві у стягненні пені та заявив про застосування строків позовної давності.
Ухвалою від 09.11.2009 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.12.2009.
Ухвалою від 21.12.2009розгляд справи відкладався на 27.01.2010.
В судовому засіданні 27.01.2010 оголошено перерву до 08.02.2010, про що сторони повідомлені під розписку.
У судовому засіданні 08.02.2010, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем 30.01.2006 укладено договір поставки № ПЖ 31-06 (далі - Договір). За умовами Договору позивач зобов'язався поставити в обумовлені строки відповідачеві продукцію, а відповідач зобов'язувався її прийняти та оплатити (п. 1.1. Договору).
Вартість товару кожної партії обумовлюється сторонами в специфікаціях (п. 5.1. Договору). Згідно п. 6.1. Договору та специфікації № 3 від 30.01.2006 до Договору покупець сплачує 100% вартості фактично отриманого в поставленій партії товару протягом 15 банківських днів.
У випадку порушення відповідачем строку виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику неустойку (штраф) у наступних розмірах: при про строчці від 1 до 5 календарних днів –5% від суми заборгованості; при про строчці від 5 до 30 календарних днів –10% від суми заборгованості; при про строчці понад 30 календарних днів – 20% від суми заборгованості (п. 9.2. Договору).
Згідно належним чином засвідчених копій накладних та довіреностей, що містяться в матеріалах справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 361.805,00 грн.
Відповідно до тверджень позивача, відповідач частково погасив заборгованість і станом на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 27.000,00 грн.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з уточнених позовних вимог, поззивач просить стягнути з відповідача 27.000,00 грн. основного боргу.
Доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 27.000,00 грн. суду не надано.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27.000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Оскільки позивач здійснював поставки товару систематично, і остання поставка мала місце за накладною від 21.05.2008 № РН-0000267, то оплата за товар поставлений за цією накладною мав відбутися 15 банківських днів, тобто до 11.06.2008. Отже, починаючи з 12.06.2008 відповідач вважається таким, що прострочив.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, строк позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення штрафу сплив 11.06.2009.
Згідно ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки строк позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафу сплив, і відповідач заявив про його застосування, то в задоволенні вимог позивача про стягнення штрафу слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙБЛ ЛТД Ко” (02160, м. Київ, просп.. Оболонський, буд 23А, код 14279320, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “ЕФКО-Харків” (61017, Харківська обл.., Ленінський район, м. Харків, пров. Благоєва, б. 17, код 33119544, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 27.000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. –основного боргу, 270 (двісті сімдесят) грн. 00 коп. –витрат по оплаті державного мита, 31 (тридцять одну) грн. 79 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. В задоволенні решти вимог відмити.
5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. В. Балац
Дата підписання 18.02.2010
Судове рішення № 8351466, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 45/445. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: