Рішення № 8351353, 12.03.2010, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 2-534/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

судді Масалигіної Н.С.,

при секретарі Боженко Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Сімферополя АР Крим цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2009 року позивач ОСОБА_2 підприємство "Кримтеплокомуненерго" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання, мотивуючи вимоги тим, що відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_2 підприємство "Кримтеплокомуненерго" надавало належним чином відповідачу теплову енергію, а відповідач, у свою чергу, користувався тепловою енергією для обігріву житлового приміщення в повному обсязі та гарячим водопостачанням, проте не оплачував дані послуги. Внаслідок чого склалася заборгованість за надані послуги теплопостачання за період з 01.12.1996 року по 01.12.2008 року. в сумі 3380гр.16коп.

В судовому засіданні представник ОП "Кримтеплокомуненерго" – ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності,уточнила позовні вимоги та просила з урахування часткового погашення заборгованості стягнути з відповідача ОСОБА_1 2381гр.13коп., а також судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просив застосувати строк позовної давності, який складає три роки та стягнути заборгованість, яка виникла саме за цей час.

Заслухавши у судовому засіданні доводи представника позивача, яка підтримала уточнені позовні вимоги, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини, які не спростовуються сторонами.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно довідки розрахунку про послуги теплопостачання ОСОБА_2 підприємство "Кримтеплокомуненерго" надавало належним чином відповідачу ОСОБА_1 теплову енергію для обігріву житлового приміщення та гарячого водопостачання (а.с.4).

Як свідчать матеріали справи відповідач ОСОБА_1, користуючись тепловою енергією для обігріву житлового приміщення в повному обсязі та гарячим водопостачанням, ніяких претензій щодо їх якості та надання, позивачеві не заявляв. Однак, не зважаючи на це, не оплачував вище перелічені послуги. Внаслідок чого склалася заборгованість за надані послуги теплопостачання за період з 1 грудня 1996 року по 1 грудня 2008 року у розмірі 3380 грн.13коп..

Приймаючи до уваги те, що хоча договір про надання послуг з теплопостачання між сторонами не укладений, але, виходячи із загальних начал та змісту цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту та частини 2 статті 642 ЦК України, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин статті 526, 610, 614 ЦК України, які регламентують загальні умови виконання зобов'язання та правові наслідки і відповідальність за порушення зобов'язання.

У сенсі ст.526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між тим, відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України (у ред. 2003 року), що набув чинності з 1 січня 2004 року, правила Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним Кодексом України (у ред. 2003 року), таким чином, підлягають застосуванню правила про позовну давність Цивільного Кодексу України (у ред. 1963 року).

Статтею 71 Цивільного Кодексу України (у ред. 1963 року), ст.257 ЦК України (у редакції 2003 року), загальний строк позовної давності, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється в три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду лише 14 квітня 2009 року, а тому, приймаючи до уваги те, що на застосуванні строку позовної давності наполягає відповідач по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в межах строку позовної давності, тобто за період з 14 квітня 2006 року по 01 грудня 2008 року, яка складає 1162гр.83коп..

Разом з цим, під час розгляду справи представником позивача 12.03.2010 року уточнені позовні вимоги в частині розміру наявної заборгованості, яка зменшена на суму фактично отриманої ОП "Кримтеплокомуненерго" оплати від ОСОБА_1 у розмірі 999 грн.03 коп..

На підтвердження проведеної часткової оплати відповідачем ОСОБА_1 також надані квитанції про оплату цих послуг, а саме оплати здійснені 16.01.2010 року у розмірі 527 грн.45 коп., + 471 грн.58 коп.(а.с.22).

Отже, з урахуванням часткового визнання позову ОСОБА_1 в межах строку позовної давності заборгованість за послуги опалення та гарячого водопостачання складає 163гр.80коп., яку відповідач ОСОБА_1 добровільно не сплачує.

В решті частини вимог позов не підлягає задоволенню у зв’язку із пропуском строку на звернення до суду і підстав для його поновлення суд не знаходить.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову вирішує питання щодо розподілу судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" у розмірі 81 грн.

На підставі частини 2 статті 642 ЦК України, статті 526, 610, 614 ЦК України ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60,61, 88, 209, 212-215,218,294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (розрахунковий рахунок 260010196423 в КФ АБ «Експрес-банке» м. Сімферополь, ОКПО 03358593 МФО 384674) заборгованість в сумі 163гр.80коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на відшкодування судових витрат 81грн.

Рішення може буті оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або у порядку, передбаченому статтею 295 ЦПК України.

Суддя: