Ухвала суду № 83511996, 08.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 серпня 2019 року м. Київ № 640/14565/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ»до Київської міської митниці Державної фіскальної службипро визнання протиправними та скасування рішень,-В С Т А Н О В И В:

02.08.2019 Товариств з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9, код ЄДР: 24744047) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (03124, м. Київ, бул. Генерала Вацлава, 8-а, код ЄДР: 39422888), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів:

1) від 04.02.2019 № UA100004/2019/00004/2;

2) від 18.03.2019 № UA100000/2019/00065/2;

3) від 23.04.2019 № UA100000/2019/00103/2;

4) від 25.05.2019 № UA100000/2019/00143/2;

5) від 24.06.2019 № UA100000/2019/00175/2.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05.08.2019 даний адміністративний позов розподілено на суддю ОАС м. Києва Кармазіна О.А.

06.08.2019 зазначені матеріали позовної заяви з доданими до неї документами передано судді ОАС м. Києва Кармазіну О.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.11.2003 між CSP Group SP. Z. o. о. (Республіка Польща) (постачальник) та ТОВ «СП УДТ» (Україна) (дистриб`ютор) укладено контракт № 4/11 поставки труб пластикових та фасонніни.

Зазначає, що відповідно до п. 2.1 контракту постачальник постачає товару в Україну виключно позивачу, а позивач маючи повноваження дистриб`ютора здійснює їх реалізацію на території України і має право утворювати дилерську мережу. Продавець товару та позивач, не є пов`язаними особами.

Звертає увагу суду на те, що протягом усього часу, починаючи з 2003 року позивач визначав митну вартість товару за ціною контракту (інвойсу) і у митного органу не виникало жодних претензій з даного приводу.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що починаючи з 04.02.2019 відповідач почав систематично відмовляти у митному оформлені товарів за контрактом за заявленою позивачем митною вартістю (за основним методом) та приймати спірні рішення про коригування митної вартості товарів, визначати митну вартість товару із застосуванням резервного методу та складати картки відмови.

Представник позивача наголошує, що оформленню карток відмови передували надання товариством митному органу пакету документів відносно кожної окремої операції.

Разом з тим, представник товариства стверджує, що починаючи з 04.02.2019 відповідачем систематично здійснювалась безпідставна відмова у митному оформленні, чим порушувалися вимоги закону щодо порядку та підстав митного оформлення документів, а оскаржувані рішення приймалися всупереч положень законодавства, дотримання якого, як стверджує представник позивача, є обов`язком відповідача.

Відтак, на думку представника позивача, діями та рішеннями відповідач порушує права та інтереси позивача, зокрема, право на свободу підприємництва, право на проведення митних процедур з визначенням митної вартості яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач додає, що між товариством та митним органом по кожній операції проводились формальна процедура консультації з метою обміну наявною інформацією та виробу методу визнання митної вартості.

На виконання запитів митниці товариством направлялись копії наявних додаткових документів.

Додає, що з метою уникнення зайвих витрат і не погоджуючись з спірними рішеннями, позивачем були подані ВМД на підставі яких товари були випущені у вільний обіг під умовою.

У позовній заяві позивач неодноразового наголошує про протиправність дій відповідача з прийняття спірних рішень, оскільки, як стверджує представник позивача, відповідач не вправі втручатись у господарські відносини суб`єкта підприємницької діяльності, у тому числі піддаючи під сумнів їх договірні відносини, зокрема щодо визначення ціни товару та порядку розрахунків за контрактом.

Крім іншого, представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідач вийшов за межі контролю правильності митної вартості товару, оскільки підставою для коригування митної вартості товарів стала не перевірка числового значення та розрахунків позивача, а відомості, які не стосуються ціни на товар.

Додає, що митним органом не було надано належного обґрунтування коригування митної вартості товару, оскільки у спірних рішеннях, у графі 33 не міститься жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару, та які саме документи містять розбіжності.

Підсумовуючи викладене, позивач зазначив, що висновки митниці щодо не підтвердження позивачем числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення є безпідставними, оскільки позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати спірні рішення відповідача про коригування митної вартості товарів.

Відносно об`єднання декілька вимог в одній позовній заяві, позивач звернув увагу суду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в прийнятті ВМД, митному оформленні і проведенні коригування митної вартості товарів, що, на думку позивача, є однотипними та імпортувались позивачем за одним контрактом, а рішення приймались відповідачем з ідентичних підстав, вимоги пов`язані одним складом та доказами.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до нього документи, суд наголошує, що хоча і операції поставки товарів в України здійснювались на підставі одного і того же контракту, проте, по суті у позові оскаржуються п`ять рішення за п`ятьма окремими епізодами поставки та у різні періоди.

Підстави позову (обставини прийняття відповідачем спірних рішень) є різними та не пов`язаними між собою, оскільки спірні рішення про коригування митної вартості товарів: 1) від 04.02.2019 № UA100004/2019/00004/2; 2) від 18.03.2019 № UA100000/2019/00065/2; 3) від 23.04.2019 № UA100000/2019/00103/2; 4) від 25.05.2019 № UA100000/2019/00143/2 та 5) від 24.06.2019 № UA100000/2019/00175/2 прийнято відповідачем по-перше, у різні періоди, по-друге, на підставі різних документів, зокрема, інвойсів, прайсів, специфікацій, банківських платіжних документів, транспортних документів, декларацій країни експортеру.

Також, як наголошує сам позивач у позовній заяві, по кожній окремій операції проводились формальні процедура консультації з метою обміну наявною інформацією та виробу методу визнання митної вартості товарів, надавались наявні додаткові документи щодо кожного окремого епізоду та, як наслідок, прийняті були прийняті різні (окремі) рішення про коригування митної вартості товарів, а також окремі картки відмови.

Більш того, суддя звертає увагу позивача на те, що ознайомлюючись з наданими позивачем документами по кожній окремій поставці товару (операції), слід зазначити, що останні містять різну номенклатуру товарів (продукції), артикул, різний обсяг поставки товарів, кількість та вартість поставки.

Тобто, предметом даної позовної заяви є об`єднані вимоги, які мають самостійні та значні предмети та обсяги доказування, що супроводжуються різними доказами. При цьому, для з`ясування правомірності кожного з окремих оскаржуваних рішень, є необхідним з`ясування значного обсягу обставин та дослідження кожного окремого документу відносно різних поставок товару (операціях), з`ясування числових значень складових митної вартості по кожному епізоду, що вочевидь свідчить про індивідуальний предмет доказування у кожному конкретному випадку.

Суддя також зазначає, що об`єднані позивачем в одній позовній заяві вимоги, не є основними та похідними позовними вимогами.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що відмови в прийнятті ВМД, митному оформленні і проведенні коригування митної вартості є однотипними, а рішення приймались відповідачем з ідентичних підстав є необґрунтованими, оскільки, як вже було вище зазначено, спірні рішення відповідачем приймались у різний період, на підставі різних документів, різної номенклатури товарів, артикулів, а також кількісних та вартісних показників такого товару.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Таким чином, враховуючи викладені обставини, а також зважаючи на те, що за наведеними окремими епізодами підлягає дослідженню правомірність прийняття кожного окремого спірного рішення, які прийняті на підставі різних за своєю суттю та складністю документів, що відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України виключає можливість об`єднання таких вимог в одній позовній заяві, суддя дійшов висновку, що спільний розгляд позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: 1) від 04.02.2019 № UA100004/2019/00004/2; 2) від 18.03.2019 № UA100000/2019/00065/2; 3) від 23.04.2019 № UA100000/2019/00103/2; 4) від 25.05.2019 № UA100000/2019/00143/2 та 5) від 24.06.2019 № UA100000/2019/00175/2 суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню.

Натомість, суд зазначає, що позивач жодним чином не позбавлений права звернутись з окремими позовами до відповідача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів: 1) від 04.02.2019 № UA100004/2019/00004/2; 2) від 18.03.2019 № UA100000/2019/00065/2; 3) від 23.04.2019 № UA100000/2019/00103/2; 4) від 25.05.2019 № UA100000/2019/00143/2 та 5) від 24.06.2019 № UA100000/2019/00175/2.

Керуючись ст.ст. п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву повернути позивачам.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя О.А. Кармазін