Ухвала суду № 83511599, 08.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2019 року м. Київ № 640/14717/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Міністерства оборони Українидо Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипро визнання протиправною та скасування постанови,-В С Т А Н О В И В:

Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДР: 00034022) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622), в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 19.07.2019 № 58603049;

2) зобов`язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 58603049 у зв`язку з фактичним виконанням рішення;

3) зупинити виконання постанови про штраф ВП № 58603049 від 19.07.2019 до закінчення розгляду даної справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Так, позивачем у позовній заяві визначено відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та зазначено код ЄДР: 00015622.

В той же час, вказаний код належить Міністерству юстиції України та не містить згадки про належність цього коду Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Тобто позивач у справі визначає в якості відповідача певну особу, правоздатність якої позивачем не підтверджена, зокрема, відомостями з ЄДР, та не зазначено код з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначеної особи. У той же час, відносно відповідача зазначено код ЄДР особи, яка не зазначена як відповідач у справі.

Більш того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2006 № 1622 «Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби» установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Департаменту державної виконавчої служби.

При цьому, згідно з ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу слід усунути недоліки щодо визначення відповідача у справі та його коду з ЄДР, шляхом подання відповідної заяви до суду із зазначенням особи відповідача та його коду з ЄДР, як того вимагають вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог вказаної норми, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, у позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по суті, яке, з посиланням на ч. 1 ст. 133 КАС України, обґрунтоване тривалою процедурою оплати судового збору з Державної казначейської служби України протягом семи робочих днів.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Міністерство оборони України не є особою, на яку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, а відтак клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Натомість, як видно з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру (визнати протиправним та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 19.07.2019 № 58603049 у розмірі 5100,00 грн). та вимогу немайнового характеру (зобов`язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 58603049 у зв`язку з фактичним виконанням рішення).

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 3 842,00 грн.

Більш того, суд зазначає, що у п. 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд зупинити виконання постанови про штраф від 19.07.2019 № 58603049 до закінчення розгляду даної справи.

Тобто, фактично вказана вимога є заявою про забезпечення позову.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що порядок подання заяв про забезпечення адміністративного позову врегульований ст.ст. 152-153 КАС України, з огляду на що позивачу необхідно прохальну частину позовної заяви привести у відповідність до вимог КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вимог вказаної норми, позивачем не надано суду постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 у справі № 319/1547/17.

Відносно клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, оскільки, на думку позивача ним пропущений десятиденний строк звернення до суду, то суд зазначає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на те, що спірну постанову про накладення штрафу від 19.07.2019 № 57844474 позивачем отримано 01.08.2019, а відтак десятиденний строк звернення до суду щодо оскарження постанови про накладення штрафу починає свій відлік саме з дати отримання такої постанови. В даному випадку останнім днем звернення до суду щодо оскарження вказаної постанови є 12.08.2019, натомість до суду позивач звернувся 06.08.2019, тобто в межах строку, передбаченого ст. 287 КАС України.

Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Суд зазначає, що позивачем на підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги до позовної заяви надано копії документів, які не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із визначенням належного відповідача та зазначенням його коду з ЄДР, як того вимагають вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, або ж зазначення коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відносно Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а також із уточненням змісту позовних вимог;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 3842.00 грн.;

3) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача;

4) документів на підтвердження обставин на які позивач посилається у позовній заяві відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У задоволення клопотання Міністерства оборони України про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

2. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України щодо поновлення строку на звернення до суду - відмовити.

3. Позовну заяву залишити без руху.

4. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

5. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін