Ухвала суду № 83511563, 08.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2019 року м. Київ № 640/14509/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Приватного підприємства «Автоентерпрайз»до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби Українипро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,-В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Автоентерпрайз» (61054, м. Київ, вул. Академіка Павлова, 271, А, офіс 2, код ЄДР: 40119580) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДР: 39599198), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 39292197), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 20.05.2019 № 0073075705, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 129 925,50 грн.;

2) визнати протиправними дії посадової особи ДФС України Власова Олександра Сергійовича стосовно прийняття рішення від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25;

3) визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 20.05.2019 № 0073075705.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В той же час, п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

У відповідності до вимог ч.ч. 1 - 3 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як видно з позовної заяви позивачем в якості відповідачів визначено - Головне управління ДФС у Харківській області та Державну фіскальну службу України.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивачем також заявлено вимогу до посадової особи ДФС України Власова Олександра Сергійовича стосовно визнання його протиправних дій щодо прийняття рішення від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25, зокрема, у прохальній частині позивач просить суд крім іншого визнати протиправними дії посадової особи ДФС України Власова Олександра Сергійовича стосовно прийняття рішення від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25.

Тобто, позивачем також звернута вимога до особи, яка не є відповідачем у справі, з огляду на що позивачу необхідно позовну заяву привести у відповідність до вимог КАС України, зокрема, або із визначенням належного складу відповідача (відповідачів), або із уточненням змісту позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вже вище зазначено судом, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії посадової особи ДФС України Власова Олександра Сергійовича стосовно прийняття рішення від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25.

Разом з тим, зміст позовної заяви не містить викладу обставин та обґрунтувань відносно того, у чому саме полягає протиправність дій такої посадової особи.

Також, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 161 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як видно з позовної заяви, протиправність рішення ДФС України від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 20.05.2019 № 0073075705, зводиться лише до того, що мотивувальна частина такого рішення не містить викладу обставин щодо дослідження матеріалів скарги, обставин та мотивів, з яких відхиляється вимога чи заперечення платника податків.

Однак, зміст позовної заяви не містить обґрунтування позивача відносно того, які саме права, свободи та інтереси позивача порушено рішення ДФС України від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію від 02.08.2019 № СВ01930183/1 про сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом у розмірі 3871,00 грн.

З прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 129 925,50 грн. та 2 (дві) вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дії посадової особи ДФС України Власова Олександра Сергійовича стосовно прийняття рішення від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25 та визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25).

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Зважаючи на те, що на позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію від 02.08.2019 № СВ01930183/1 про сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом у розмірі 3871,00 грн., позивачем сплачено судовий збір лише за вимогу майнового характеру у розмірі 195,00 грн. та 1 (одну) вимогу немайнового характеру у розмірі 1950,00 грн.

Натомість беручи до уваги те, що у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, до різних суб`єктів владних повноважень, позивачу необхідно доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1921,00 грн.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із визначенням належного відповідача (відповідачів) або уточненням змісту позовних вимог; із викладенням та обґрунтуванням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також із обґрунтуванням порушених прав свобод та інтересів позивача рішенням ДФС України від 22.07.2019 № 34797/6/99-99-11-06-01-25;

2) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1921.00 грн.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін