Рішення № 83511534, 08.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2019 року № 826/16243/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомНаціональної ради України з питань телебачення та радіомовлення До Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби провизнання протиправними дій та скасування постанови виконавчого провадження В С Т А Н О В И В:

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби (далі-відповідач) про визнання дій виконуючого обов`язки начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича незаконними та скасувати постанову про результати перевірки виконавчого провадження ВП № 35623877 та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича про відновлення виконавчого провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича щодо винесення постанови про результати перевірки виконавчого провадження ВП № 35623877, оскільки остання не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2014 р. № 512/5 та відсутності правових підстав для відновлення виконавчого провадження, з огляду на виконання позивачем рішення Київського апеляційного адміністративного суду, згідно виконавчого листа від 13.11.2012 р. № 2а-6786/11/2670.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

12.11.2018 р. позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В силу приписів статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В клопотанні позивача не наведені конкретні обставини, що ускладнюють розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Ознайомившись із матеріалами справи, враховуючи категорію справи та характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Виконуючим обов`язки начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця 30.08.2018 р. винесено постанову про результати перевірки виконавчого провадження ВП № 35623877, якою визнано такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», дії державного виконавця відділу Мазура Г.І. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.11.2016 р. № 35623877; постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.11.2016 р. № 35623877 скасовано; зобов`язано державного виконавця відділу Мазура Г.І. провести виконавчі дії з виконання виконавчого листа № 2а-6786/11/2670, виданого 13.11.2012 р. Київським апеляційний адміністративним судом в порядку, встановленому Законом.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-6786/11/2670, виданого 13.11.2012 р. Київським апеляційний адміністративним судом.

Позивач, не погоджуючись з вказаними постановами, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 р № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчий лист та наказ, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження передбачений розділом ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюст від 02.04.2012 р. № 512/5.

Так, згідно з п. 7 вказаної Інструкції постанова як окремий документ повинна містити: номер виконавчого провадження, вступну частину, мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову, резолютивну частину, строк і порядок оскарження постанови.

Як вбачається із мотивувальної частини спірної постанови про результати перевірки виконавчого провадження від 30.08.2018 р. ВП № 35623877 обставини встановлені виконуючим обов`язки начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихінім С.В. стосуються виконавчого провадження ВП № 53500600, щодо не вчинення Міністерством юстиції України дій по вказаному виконавчому провадженню.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2017 р. по справі № 826/5437/17, залишеної без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 р., яка покладена в основу спірного постанови, встановлено: «Матеріали виконавчого провадження №53500600 свідчать, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення листом від 22.11.2016 повідомила Департамент державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України про виконання виконавчого листа від 13.11.2012 №2-а-6786/11/2670 в повному обсязі.

Разом з тим, зазначений лист надіслано Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення в межах виконавчого провадження №35623877 і до відкриття виконавчого провадження №53500600.

У виконавчому провадженні №53500600 боржником визначено Міністерство юстиції України, яке зобов`язано вжити всіх необхідних заходів на виконання виконавчого листа від 13 листопада 2012 року в частині зобов`язання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням коштів, виплачених ОСОБА_1 на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2009 в справі № 2/297 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2010 року в справі № 2/297 (2а-6163/08).

Доказів вчинення Міністерством юстиції України визначених вище дій, матеріали виконавчого провадження №53500600 не містять.

Також, матеріали виконавчого провадження №53500600 не містять жодних підтверджень здійснення нарахувань та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням виплачених коштів.

Окрім того, матеріали виконавчого провадження №53500600 не містять жодного звернення державного виконавця до боржника із вимогами щодо примусового виконання виконавчого листа.»

Відтак, враховуючи, що матеріали виконавчого провадження №53500600 пов`язані із виконанням виконавчого листа від 13 листопада 2012 року в частині зобов`язання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням коштів, виплачених ОСОБА_1 на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2009 в справі № 2/297 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2010 року в справі № 2/297 (2а-6163/08), а судовим рішенням встановлено обставини щодо відсутності підтверджень здійснення нарахувань та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням виплачених коштів, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки та винесення відповідної постанови.

Позивачем, у свою чергу, не надано доказів виконання виконавчого листа від 13.11.2012 р. № 2а-6786/11/2670.

Враховуючи вищевикладене, постанова про відновлення виконавчого провадження від 07.09.2018 р. ВП № 35623877, прийнята за наслідками прийняття постанови про результати перевірки виконавчого провадження ВП № 35623877, винесена відповідачем правомірно, на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутності правових підстав для задоволення позову.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 139, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, код ЄДРПОУ 00063928) відмовити.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко