Ухвала суду № 83511404, 02.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

02 серпня 2019 р. № 820/3581/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючий суддя - Зоркіна Ю.В., при секретарі судового засідання Пройдак С.М.,

у присутності представника заявника Бурдукової М.В

представника ГУ ДФС України в Харківській області Щербини А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі 820/3581/17 від 05.10.2017 року

встановив

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд за нововоиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 року у справі 820/3581/17, у якій просить суд скасувати зазначене рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог ГУДФС у Харківській області про стягнення боргу.

У поданій заяві, нововиявленою обставиною для перегляду рішення суду зазначено те, що згідно отриманої довідки АТ «Райффайзен Банк Аваль» у гр. ОСОБА_1 станом на 29.03.2019 року за кредитним договором № 014/1800/73/90287 від 06.08.2007 року наявна заборгованість у розмірі 274202.31 дол. США. На підставі чого заявниця дійшла висновку, що банком помилково надано на адресу податкового органу інформацію про анулювання заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник заявниці заяву про перегляд рішення за нововоиявленими обставинами підтримала, просила її задовольнити.

Представник ГУ ДФС України, в судовому засіданні проти задоволення вказаної заяви заперечувала, пославшись на відсутність підстав, визначених ст.361 КАС України, також зауважила, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого податковим органом заявлено вимогу про стягнення заборгованості заявницею не оскаржувалося, отже є узгодженим; про наявність анульованого боргу та обов`язок подати декларацію заявниця була обізнана.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.102017 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задоволено: стягнуто на користь бюджету заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 95432.50 грн.

Вказане рішення ОСОБА_1 отримано та не оскаржено в апеляційному порядку, рішення набуло законної сили.

По суті заяви суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянута за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписи п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України визначають, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, який є обумовленою позивачем процесуальною підставою для звернення з заявою про перегляд судового рішення, нововиявленими є обставини, які одночасно відповідають таким характерним ознакам: вони існували на момент прийняття судового рішення, заяву про перегляд якого подано, але в той же час такі обставини не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду під час судового процесу.

Зазначена норма щодо обізнаності особи про такі обставини, носить категоричний характер, тобто передбачає, що така особа, не знала та не повинна була знати про їх існування. Не можна вважати нововиявленими обставини, які виявлені чи змінилися після ухвалення судом рішення, або була висловлена певна правова позиція суду в інших справах.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу judicata - остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 40).

Відповідно до ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», п. 27, 28).

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною першою статті 138 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою первісного позову було стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі були обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплювалися предметом позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не було предметом позову у справі, а отже суд не мав процесуальних повноважень у межах розгляду справи здійснювати їх правовий аналіз, що за своєю природою є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що про наявність анульованої (прощеної) заборгованості за пенею у розмірі 360558.10 грн. та відповідно обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді суми анульованих боргових зобов`язань та відображення суми отриманого доходу у річній податковій декларації заявниця була обізнана, що підтверджується її особистим підписом на повідомленні банку від 12.07.2012 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявницею обставини, не змінюють правового регулювання спірних правовідносин, не доводять факту допущення судом помилки при розгляді спору та не спростовують висновків суду у постанові від 05.10.2017 по справі № 820/3581/17 .

Згідно з ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. Частиною 1 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 КАС України, а тому, підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 по справі № 820/3581/17 відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст.297, ст.361, ст.368, ст.369 КАС України, суд –

ухвалив

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі 820/3581/17 від 05.10.2017 року- залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року по справі №820/3581/17 - залишити в силі.

Ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

У повному обсязі ухвала виготовлена 07.08.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.