Рішення № 83511189, 07.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 серпня 2019 р. № 520/7213/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд прийняти рішення про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Барсегяна А.О. від 05.06.2019 року про закінчення виконавчого провадження № 58648878.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Барсегяна А.О. від 05.06.2019 року про закінчення виконавчого провадження № 58648878 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки прийнята на підставі повідомлення державного виконавця про вчинення кримінального правопорушення, в якому викладено прохання не відкрити кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченому ст. 382 КК України, як того вимагає ч.1 ст. 214 КПК України, а розглянути питання про притягнення посадових осіб Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області до кримінальної відповідальності. Також позивачем вказано, що у зазначеному повідомленні державним виконавцем поставлене питання кримінальної відповідальності за невиконання не рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі №520/8497/18, а виконавчого листа №520/8497/18, виданого 27.02.2019 року Харківським окружним адміністративним судом. На думку позивача, зазначені недоліки повідомлення є очевидними та унеможливлюють його задоволення Головним управлінням Національної поліції у Харківській області. Отже, вказані обставини свідчать про не вчинення державним виконавцем заходів щодо примусового виконання рішень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»

Ухвалою суду від 30.07.2019 року відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував, оскільки державним виконавцем у відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" було вжито усіх необхідних заходів задля виконання виконавчого листа, зокрема, накладено штрафи на боржника у зв`язку з невиконанням судового рішення без поважних причин та направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. З огляду на обставини того, що виконання судового рішення не може бути здійснено без участі боржника, яким не було виконано останнє без поважних причин після направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення було закрито виконавче провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, як вказано представником відповідача в рамках виконавчого провадження державним виконавцем було вжито усіх можливих заходів задля виконання судового рішення, а відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Через канцелярію суду представником відповідача подано додаткові докази.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Як передбачено приписами ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі №520/8497/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено; зобов`язано Ізюмське об`єднане УПФ України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 13 травня 2010 року у справі № 2-235/10 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2018 року у справі № 820/3220/18; стягнуто з Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області (64309, м. Харків, пр-т Незалежності, 2, м. Ізюм, Харківська область, ЄДРПОУ: 40387920) до Державного бюджету України (Отримувач коштів: УК Основ`ян/мХар Основ`янсь/22030101, код за ЄДРПОУ: 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову в загальному розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Ухвалою суду Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 року апеляційну скаргу Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року по справі № 520/8497/18 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

Отже, за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що 19.02.2019 року судове рішення у справі №520/8497/18 набрало законної сили та Харківським окружним адміністративним судом 27.02.2019 року видано виконавчий лист у справі.

ОСОБА_1 вказаний виконавчий лист пред`явив до виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 20.03.2019 року відкрито виконавче провадження №58648878.

Зі змісту позовної заяви та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №520/5457/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61002) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо своєчасного вжиття заходів відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні №58648878 за виконавчим листом №520/8497/18, виданим 27.02.2019 року Харківським окружним адміністративним судом; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що зазначене судове рішення не було оскаржено в апеляційному порядку, а отже відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили.

Відповідно до положень ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені зазначеними судовими рішеннями, не підлягають доказуванню в рамках розгляду даної справи.

Так, судовим розглядом справи встановлено, що 13.05.2019 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову ВП № 58648878 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа №520/8497/18.

Також судом встановлено, що у зв`язку з подальшим невиконанням боржником судового рішення у встановлений державним виконавцем строк, останнім було винесено постанову ВП № 58648878 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа №520/8497/18.

Матеріали виконавчого провадження, копію якого представником відповідача надано до суду разом із відзивом на позов, свідчать, що зазначені постанови про накладення штрафів були направлені державним виконавцем до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, про що свідчать копії заяв про виконання виконавчого документа.

Судовим розглядом справи встановлено, що в рамках виконавчого провадження державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було також винесено 05.06.2019 року постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, які також було направлено державним виконавцем до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, про що свідчать копії заяв про виконання виконавчого документа.

Також, під час розгляду справи встановлено, що 05.06.2019 року державним виконавцем до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, зі змісту якої вбачається зазначення обставин того, що 20.03.2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58648878, 13.05.2019 року, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн., та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність. В подальшому, 05.06.2019 року державний виконавець, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн. При цьому, як зазначено у постанові від 05.06.2019 року на даний час рішення суду боржником не виконано, а отже оскільки відповідно до ч.3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінально, правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, то 05.06.2019 року до органу досудового розслідування направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Отже, судовим розглядом справи встановлено, що постановою від 05.06.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закриття виконавчого провадження №58648878 на підставі положень п. 11 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Також матеріали виконавчого провадження містять повідомлення №58648878 про вчинення кримінального правопорушення, яке направлено до Головного управління Національної поліції у Харківській області.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що на думку позивача зазначена постанова від 05.06.2019 року про закриття виконавчого провадження №58648878 є протиправною та такою, що порушує права позивача, а недоліки повідомлення №58648878 про вчинення кримінального правопорушення, яке направлено до Головного управління Національної поліції у Харківській області, не дають можливості його задовольнити.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як передбачено приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до положень ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної у даній справі позивачем постанови про закінчення виконавчого провадження №58648878, останню прийнято на підставі п.11 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, згідно із положеннями п.11 ч.1 ст. 39 «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно із приписами ч.1 та ч.3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При цьому, положеннями ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Матеріли виконавчого провадження свідчать, що державним виконавцем було дотримано порядку, визначеного положеннями Закону України «Про виконавче провадження», в частині вжиття заходів щодо примусового виконання рішення, що полягає у винесенні 05.06.2019 року в рамках виконавчого провадження 58648878 постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі, направлення повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що доводи позивача стосовно протиправності зазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження зводяться до наявності помилок у складеному державним виконавцем повідомленні.

Суд, дослідивши зміст зазначеного повідомлення, враховує доводи позивача, проте зазначає, що вказані недоліки не впливають на зміст спірних правовідносин, не свідчать про порушення державним виконавцем норм діючого законодавства та не є самостійною підставою для скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Барсегяна А.О. від 05.06.2019 року про закінчення виконавчого провадження № 58648878.

В той же час, доводи позивача стосовно того, що зазначені недоліки унеможливлюють задоволення такого повідомлення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи оскільки матеріали справи містять копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12019220320000630, зареєстрованого 11.07.2019 року на підставі повідомлення державного виконавця Ізюмським ВП ГУНП в Харківській області за правовою кваліфікацією ст. 382 ч.1 КК України.

При цьому, суд зазначає, що жодних інших доводів стосовно протиправності спірного у даній справі рішення державного виконавця позивачем у позовній заяві не зазначено, а судом в рамках розгляду справи не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Барсегяна А.О. від 05.06.2019 року про закінчення виконавчого провадження № 58648878 є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61002) про скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.