
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1385/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
представника позивача - Олійник Л.М.,
представника відповідача - Солоп І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЗОВНІШТОРГ" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
В С Т А Н О В И В:
16 квітня 2019 року Приватне підприємство "ЗОВНІШТОРГ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про внесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 27.09.2018 № 133, в частині внесення до переліку ризикових платників податків Приватного підприємства "ЗОВНІШТОРГ", зобов`язання виключити Приватне підприємство "ЗОВНІШТОРГ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що не погоджується із спірним рішенням, оскільки належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 протокольне рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2018 за № 133 не містить.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.
10.05.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому просив відмовити в його задоволенні. Представник відповідача зазначив, що ГУ ДФС у Полтавській області вважає, що рішення про внесення до "Журналу ризикових платників" ІТС "Податковий блок" ПП "Зовнішторг", оформлене протоколом від 27.09.2018 № 133, є правовим актом індивідуальної дії, оскільки застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, не розрахований на широке коло осіб. Вказаний протокол № 133 від 27.09.2018 є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси ПП "Зовнішторг", оскільки являється рекомендаційним та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає /а.с. 39-41/.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з протоколу №133 від 27.09.2018 засідання комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації включено ПП "ЗОВНІШТОРГ" до переліку суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості /а.с. 14-15/. Зазначено, що від управління аудиту отримана інформація щодо ризиковості підприємства ПП «Зовнішторг» (31773265) та відповідності його п.1.6 (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) «Критеріїв ризиковості платника податку», затверджених ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18. В ході відпрацювання ПП «Зовнішторг» встановлено взаємовідносини підприємства з рядом постачальників, по яким від ДПІ їх реєстрації отримано узагальнені податкові інформації про відсутність за місцезнаходженням, участь у ризикових операціях розповсюдження сумнівного ПДВ без встановлення джерела походження реалізованих товарів (робіт, послуг). Також ПП «Зовнішторг», неодноразово доводилось до відпрацювання ДФС України як учасника схем ухилення та розповсюдження сумнівного податкового кредиту. Крім того, за результатами аналізу ЄРПН встановлено, що протягом 2018 року ПП «Тех Маш» (36618610) реєструвались податкові накладні на адресу ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" (24432974) з номенклатурою «Надання послуги з організації робіт по складуванню розкривних скельних порід кар`єра №2-біс у вироблений простір кар`єру №1 з використанням екскаватора ЕШ 11/70 Рудоуправління гірничого департамента ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг"» на загальну суму ПДВ за 9 місяців 2018 р. 2904 тис.грн. Послуги суборенди вказаного екскаватора придбавались ПП «Тех Маш» у наступних підприємств: ТОВ "Кавіста", ТОВ «Буд-Інженерія», ТОВ «Дарджест», ТОВ «Стальстандарт», ТОВ "ВВП Холдинг" на загальну суму ПДВ за 9 місяців 2018 р. 2073 тис.грн. В свою чергу вказані постачальники ПП "Тех Маш" придбали послуги з оренди вказаного екскаватора у ПП «Зовнішторг» на загальну суму ПДВ за 9 місяців 2018 р. 342 тис.грн. До Управління Держпраці у Полтавській області було направлено лист від 10.01.2018 №401/10/16-31-07-03-24 про реєстрацію екскаватора ЕШ 11/70, на який отримано відповідь від 18.01.2018 №08-11/295, що Управлінням Держпраці у Полтавській області реєстраційні дії щодо екскаватора ЕШ 11/70 не здійснювались. На підставі викладеного, управлінням аудиту запропоновано розглянути питання щодо включення до «Журналу ризикових платників» ІТС «Податковий блок» ПП «Зовнішторг».
Позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117) та кореспондуються з нормами статті 201 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 6 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
ДФС України листом від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 встановлені Критерії ризиковості платника податку Підпунктом 1.6 п. 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з протоколу №133 від 27.09.2018 засідання комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації включено ПП "ЗОВНІШТОРГ" до переліку суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості /а.с. 14-15/.
Підставою для ухвалення такого рішення став аналіз наявної податкової інформації яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу та яка свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій.
Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та. аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;
критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;
ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності, уникнення, платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.
Здійснюючи моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст. 72, 73 ПК України відповідно.
Відповідно до с. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центральгюго органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну, податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати. її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для сформування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Організація роботи контролюючого органу визначена п. 201.16 ст. 201 ПК України та Порядком №117 та узгоджується з функціями та правами контролюючого органу.
Відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п. 19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п. 19-1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку Комісією ГУ ДФС у Полтавській області було проведено обговорення податкової інформації яка міститься в інформаційних ресурсах ДФС у відповідності до п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та членами Комісії проголосовано за внесення до системи АІС «Податковий блок» - режим «Журнал ризиковості платників» ПП «ЗОВНІШТОРГ» за ознаками ризику "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".
Отже, результати засідання Комісії ГУ ДФС у Полтавській області внесені до інформаційної системи АІС «Податковий блок» та використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
При цьому, рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України не може ґрунтуватись на ймовірності як передбачає Порядок №117, який розглядає ризик порушення норм податкового законодавства як ймовірність складання та надання податкової накладної для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм ПК України та за наявності ознак неможливості здійснення операцій.
Аналізуючи наведене, суд вважає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Так, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.
Таким чином, суд дійшов висновку, що протокол засідання комісії ГУ ДФС у Полтавській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу направлена виконання завдань та функцій передбачених ПК України.
В даному випадку, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, протокол №133 від 27.09.2018 року відносно ПП "ЗОВНІШТОРГ" приймався комісією ГУ ДФС у Полтавській області на підстав тих документів, які були в наявності комісії, а саме: результатів опрацювання зібраної податкової інформації та листа Управління Держпраці у Полтавській області від 10.01.2018 року № 401/10/16-31-07-03-24 про відсутність реєстраційних дій відносно екскаватора ЕШ 11/70.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на свідоцтво про реєстрацію великотоннажного т/з або іншого технологічного ТЗ АЕ № 104159 від 09.07.2014 року, згідно якого власник екскаватора ЕШ 11/70 є ПП "ЗОВНІШТОРГ".
З цього приводу суд зазначає, що згідно пункту 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Суду не надано доказів з боку представника позивача про те, що ПП "ЗОВНІШТОРГ" зверталось до податкового органу з відповідними документами з метою виключення підприємства з переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Також, слід зазначити, що з 01.01.2019 року ПП "ЗОВНІШТОРГ" змінено місце обліку із територіального органу ГУ ДФС у Полтавській області на територіальний орган ГУ ДФС у Кіровоградській області, у зв`язку з чим у ГУ ДФС у Полтавській області відсутня можливість перегляду в ІС Податковий блок журналу ризикових платників податків та вчинення дій на підставі пункту 1.6 Критеріїв.
Таким чином, позовні вимоги ПП "ЗОВНІШТОРГ" задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ЗОВНІШТОРГ" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02 серпня 2019 року.
Суддя А.Б. Головко
Судове рішення № 83510616, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 31.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/1385/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: