Рішення № 83510531, 30.07.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2019 р. Справа № 480/2230/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, який мотивує тим, що працювала в органах Пенсійного фонду України на різних посадах з 1997 року, їй присвоєно 8 ранг державного службовця.

Має дві повні вищі освіти, закінчила курси підвищення кваліфікації. Сама утримує неповнолітню дитину, інших членів сім`ї із самостійним заробітком у сім`ї немає.

Наказом відповідача № 19-ос від 20.05.2019 позивачка була звільнена у зв`язку з реорганізацією з посади головного спеціаліста відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних ресурсів та захисту інформації.

Вважає своє звільнення незаконним. Звільнення проведено без попередньої згоди виборного профспілкового органу, що є порушенням вимог КЗПП та закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Комітет Шосткинської незалежної профспілки 17.04.2019 надав обґрунтовану відмову у погодженні звільнення позивачки. Звільнення за таких обставин є незаконним.

Відповідно до ст. 36 КЗпП України у разі реорганізації підприємства дія трудового договору працівника продовжується. Відповідно до ст. 87 закону України "Про державну службу" процедура звільнення державних службовців у зв`язку з реорганізацією визначається законодавством про працю. Звільнення допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення. Встановлена законодавством можливість реорганізації державного органу з одночасним створенням іншого, який буде виконувати повноваження (завдання) органу, що реорганізується, передбачає зобов`язання роботодавця о працевлаштуванню працівників реорганізованої установи.

Відповідач не виконав покладених на нього обов`язків, позивачці не було запропоновано ніякої рівноцінної осади або взагалі будь-якої іншої роботи. Не запропонував усі наявні посади, що відповідають рівню освіти і кваліфікації позивачки. Просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.05.2018 № 19-ос "Про звільнення". Поновити її на попередній роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У письмовому відзиві відповідач позов не визнав. Пояснив, що при звільненні позивачки ним були дотримані вимоги законодавства. У зв`язку з введенням 06.03.2019 наказом № 15 штатного розпису на 2019 рік державні службовці були попереджені про зміни в організації виробництва і праці (реорганізацію), запропоновано вакантні посади та попереджено про правові наслідки незгоди продовження роботи. 07.03.2019 позивачку було ознайомлено з наказом про скорочення посади, яку вона обіймає, запропоновано рівноцінні та нижчі посади, що відповідають рівню її кваліфікації. Запропоновано у разі згоди на переведення подати відповідну заяву. Позивачка особисто підписала попередження та витяг зі штатного розпису.

Під час припинення юридичної особи голови ліквідаційних комісій виконують рішення органу державної влади, отримання згоди виборного органу профспілкової організації на звільнення усіх працівників не потребується. Звільнення відбулось не з ініціативи власника, а за рішенням органу влади. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав. Пояснив, що відбувалась реорганізація органів Пенсійного фонду України. Районні управління були ліквідовані як самостійні юридичні особи, але увійшли до складу Головного управління Пенсійного фонду області. При цьому скорочення чисельності працівників не відбувалось. Навпаки, відповідач оголошує про конкурс на заміщення вакантних посад, про що повідомляє на своєму сайті в мережі Інтернет. Позивачка дійсно підписувала попередження, але ніяких посад їй при цьому не пропонувалось. Не отримувала вона і витягу зі штатного розпису, як стверджує відповідач.

Представник відповідача, будучи належним чином сповіщеним про час і дату розгляду справи, у судове засідання вдруге не з`явився, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача. Уточнив, що наказ стосується двох осіб, просить скасувати його в частині, що стосується позивачки.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивачка працювала в органах Пенсійного фонду України на різних посадах. Наказом від 26.06.2017 переведена на посаду головного спеціаліста відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. Наказом від 30.05.2016 їй присвоєно восьмий ранг державного службовця, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 9-16).

Наказом Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 20.05.2019 № 19-ос ОСОБА_1 була звільнена з посади у зв`язку з реорганізацією, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 та п. 1 ч. 1 ст. 87 закону України "Про державну службу" (а.с. 55-58).

Відповідно до ст. 83 ч .1 п. 4 закону України "Про державну службу" державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Відповідно до ст. 87 ч.1 п. 1, ч. 3 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі. Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Відповідно д ост. 40 ч. 1 п. 1, ч. 2 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у п.1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Порядок вивільнення працівників врегульовано ст. 49-1 КЗпП України, відповідно до вимог якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

З наведених норм вбачається, що звільнення державного службовця у зв`язку зі змінами в організації роботи, скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація чи реорганізації державного органу можливе лише у випадку неможливості працевлаштування на рівнозначній посаді, а у разі відсутності такої - на іншу посаду державної служби, або у випадку відмови державного службовця від переведення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. N 628 передбачено проведення реорганізації деяких територіальних органів Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України. Зокрема, об`єднаних управлінь Пенсійного фонду України, у тому числі і Шосткинське об`єднане управління Пенсійного фонду України, до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Відповідно до ст. 36 ч. 4 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів передбачена реорганізація органів Пенсійного фонду України у вигляді приєднання окремих територіальних підрозділів до Головних управлінь в областях. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру 18.06.2019 Шосткинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено (а.с. 29). Разом з тим, таке припинення відбулось не у зв`язку з повною ліквідацією такого органу та не у зв`язку з припиненням виконання такої функції, а лише у зв`язку з приєднанням до іншого структурного підрозділу. За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області є правонаступником Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України. Саме відповідач, як правонаступник, зобов`язаний працевлаштувати позивачку у зв`язку з реорганізацією. З наданих копій штатних розписів не вбачається та відповідачем ніякими доказами не підтверджено проведення у зв`язку з реорганізацією скорочення чисельності державних службовців, зокрема, скорочення посади, яку обіймала позивачка та виникнення встановлених законом підстав для її звільнення (а.с. 58-67). Відповідно до вимог ст. 36 ч. 4 КЗпП України трудовий договір позивачки після реорганізації не припиняється.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій відповідач зазначає, що позивачці були запропоновані інші посади від яких вона відмовилась. Перелік запропонованих посад надавався у вигляді витягу зі штатного розпису. На підтвердження цього надав копію попередження з якої вбачається, що ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією. Запропоновано посади провідних спеціалістів та спеціалістів або інші посади за умови проходження конкурсу. До попередження додано витяг зі штатного розпису з переліком посад провідних спеціалістів та спеціалістів. Як було зазначено вище, відповідно до вимог закону України "Про державну службу, державному службовцю має бути запропоновані перш за все рівнозначні посади і лише у випадку неможливості цього - інша робота (посада). З наданих відповідачем копій штатного розпису на 2019 рік вбачається наявність штатних посад головних спеціалістів, у тому числі і у Шосткинському відділі обслуговування громадян (сервісному центрі) (а.с. 58-67). Будь-яких доказів неможливості працевлаштування позивачки на рівнозначній посаді відповідачем не подано. Крім того, попередження, з яким позивачка ознайомилась 07.03.2019 не містить підпису начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Доказів ознайомлення позивачки з витягом зі штатного розпису відповідачем взагалі не надано. Витяг зі штатного розпису містить лише перелік посад та кількість таких посад у різних структурних підрозділах. За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено належне виконання обов`язку запропонувати працівнику іншу рівнозначну посаду або іншу посаду, неможливість такої пропозиції.

Відповідно до довідки Шосткинської незалежної профспілки "Трудящих" ОСОБА_1 була обрана до складу виборного органу профспілки 15.03.2017 (а.с. 22). Відповідно до ст. 252 ч. 2 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Відповідач у своїх запереченнях вказує на відсутність обов`язку отримання згоди профспілкового комітету у зв`язку з припиненням юридичної особи. При цьому Шосткинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області 04.04.2019 зверталось до профспілки з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 . У задоволенні подання відмовлено (а.с. 25-28). Твердження відповідача про відсутність обов`язку отримання згоди профспілкового органу суд вважає безпідставним.

Відповідно до ст. 43 ч. 1 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок). Відповідно д ост. 43 -1 ч. 1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках ліквідації підприємства, установи, організації.

Як було зазначено, Шосткинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області не було повністю ліквідоване, а припинення його відбулось у зв`язку з приєднанням до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якості структурного підрозділу.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності встановлених законом підстав для звільнення позивачки. Наказ Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 20.05.2019 № 19-ос в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню. Суд вважає необхідним поновити позивачку на посаді, поклавши обов`язок її поновлення на відповідача як правонаступника Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 20.05.2019 № 19-ос ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 235 ч. 2 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Відповідно до довідки середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 415 грн. 09 коп. (а.с. 47). Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 20339 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 371 ч.1 п.п. 2,3 КАС України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати середнього заробітку за один місяць в сумі 8301 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 20.05.2018 №19-ос "Про звільнення", в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації у зв`язку із реорганізацією відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 та п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".

Поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді головного спеціаліста Шосткинського відділу обслуговування громадян (сервісному центрі) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 20 339,20 грн. (двадцять тисяч триста тридцять дев`ять грн. 20 коп.).

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць - 8 301,80 грн. (вісім тисяч триста одна грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 05.08.2019.

Суддя О.В. Соп`яненко