
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№1.380.2019.003797
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 02 липня 2019 року, винесену державним виконавцем Яворівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Гіра Оксаною Василівною по виконавчому провадженню ВП №59026828.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Яворівським районним судом Львівської області від 02 травня 2019 року видано виконавчий лист №460/5687/16-ц, згідно якого зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні дорогою загального користування по АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати самовільно встановлені споруди (огорожу, браму та хвіртку) з дороги загального користування по АДРЕСА_1 вздовж будинковолодіння ОСОБА_1 відповідно до плану забудови земельної ділянки ОСОБА_1 .
12 липня 2019 року на адресу позивача надійшла постанова від 02 липня 2019 року про накладення штрафу, винесена державним виконавцем Яворівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гіра Оксаною Василівною, згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 3400 гривень за невиконання рішення суду.
З такою постановою державного виконавця про накладення штрафу позивач не погоджується та вважає її протиправною, оскільки відповідно до частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішення, що підлягає негайному виконанню - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Позивач зазначає, що оскільки в період з 03 травня 2019 року по 06 липня 2019 року перебувала за межами України, а отже не мала можливості виконати рішення суду в зазначений період з поважних причин, постанова державного виконавця про накладення штрафу є незаконною та підлягає скасуванню.
Крім того, позивач зазначає, що 23 травня 2019 року її представник - адвокат Галько Роман Васильович подав заяву до Яворівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якій зазначив про те, що ОСОБА_1 , починаючи з 02 травня 2019 року по 06-07 липня 2019 року перебуватиме за межами України та не матиме можливості виконати рішення суду.
У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 29 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. Даною ухвалою замінено неналежного відповідача - державного виконавця Яворівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гіру Оксану Василівну на належного - Яворівський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Роз`яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу до 07.08.2019 року.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Постановою державного виконавця Яворівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гіра Оксаною Василівною від 02.07.2019 року при примусовому виконанні виконавчого листа №460/5687/16-ц, виданого 02.05.2019 року Яворівським районним судом Львівської області про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні дорогою загального користування по АДРЕСА_1 та зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати самовільно встановлені споруди (огорожу, браму та хвіртку) з дороги загального користування по АДРЕСА_1 вздовж будинковолодіння ОСОБА_1 відповідно до плану забудови земельної ділянки ОСОБА_1 постановлено за невиконання рішення суду накласти на боржника - ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 3400 грн.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає постанову про накладення штрафу від 02.07.2019 року протиправною та просить її скасувати.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 16 частини 3 статті 18 цього ж Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої, другої цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Аналіз наведених норм законодавства вказує, що постанова про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення виноситься державним виконавцем лише у разі, якщо таке рішення не виконано боржником саме без поважних причин.
При цьому, поважність причин невиконання рішення боржником за яким він повинен вчинити певні дії має оцінюватись державним виконавцем у кожному конкретному випадку, виходячи, зокрема, з дотримання таких засад виконавчого провадження, як верховенство права, законність, справедливість та об`єктивність.
Зі змісту спірної постанови про накладення штрафу від 02.07.2019 року (ВП №59026828) слідує, що боржника ОСОБА_1 зобов`язано особисто вчинити певні дії, а саме: не чинити перешкод у користуванні дорогою загального користування по АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати самовільно встановлені споруди (огорожу, браму та хвіртку) з дороги загального користування по АДРЕСА_1 вздовж будинковолодіння ОСОБА_1 відповідно до плану забудови земельної ділянки ОСОБА_1 .
З долученої до матеріалів справи копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон вбачається, що з 03.05.2019 року по 06.07.2019 року ОСОБА_1 перебувала за межами України, відтак, зважаючи на те, що виконавчий лист №460/5687/16-ц, на підставі якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №59026828, виданий Яворівським районним судом Львівської області 02.05.2019 року, позивач об`єктивно не могла виконати рішення, за яким зобов`язана особисто вчинити певні дії.
Крім того, суд враховує ту обставину, що представник позивача - адвокат Галько Роман Васильович звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив, що «на даний час, починаючи з 02 травня 2019 року ОСОБА_1 , перебуває за межами України на лікуванні і відповідно не має можливості виконати рішення суду. За межами України ОСОБА_1 буде перебувати приблизно до 06-07 липня 2019 року».
Отже, зважаючи на вищенаведене та, враховуючи добросовісні дії позивача, яка належно повідомила відповідача через свого представника про неможливість виконання рішення суду, зазначивши у заяві від 23.05.2019 року поважні та об`єктивні причини такого невиконання, суд погоджується з доводами останньої, що невиконання рішення суду мало місце з поважних причин, а відтак у державного виконавця були відсутні підстави, передбачені частиною другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» для накладення штрафу за невиконання рішення суду за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірна постанова відповідача про накладення штрафу від 02.07.2019 року не відповідає вимогам пункту першого, третього, п`ятого, шостого частини другої статті 2 КАС України.
Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності спірної постанови про накладення штрафу від 02.07.2019 року, відтак, така є протиправною та підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Яворівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (вул. Львівська, 2, м. Яворів, Львівська область, 81000) про скасування постанови - задоволити повністю.
Скасувати постанову про накладення штрафу від 02 липня 2019 року, винесену державним виконавцем Яворівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гіра Оксаною Василівною у виконавчому провадженні ВП №59026828.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Яворівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (вул. Львівська, 2, м. Яворів, Львівська область, 81000, код ЄДРПОУ 34978144) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII "Перехідні положення" цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 08.08.2019 року.
Суддя Клименко О.М.
Судове рішення № 83510518, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 08.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1.380.2019.003797. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: