
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2019 року № 320/2888/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСПС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСПС" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Київській області від 24.04.2019 №911 "Про проведення фактичних перевірок" в частині проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСПС".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ і додаток до нього оформлені з порушенням норм податкового законодавства, а саме: у тексті наказу відсутня інформація про суб`єкта перевірки, мету та підстави для проведення перевірки, дату початку та тривалості перевірки, додаток до наказу не підписаний уповноваженою особою контролюючого органу та не скріплений печаткою. Такі недоліки наказу і додатку до нього, на думку позивача, свідчать про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки та є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до перевірки та скасування спірного наказу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача, в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що оскаржуваний наказ був прийнятий без порушення визначеної законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності підстав для її проведення, а твердження позивача про протиправність наказу є безпідставними. Крім того, відповідач зазначив, що допуск до фактичної перевірки позивача відбувся, про що свідчить складений за її результатами акт №1066/1036/14/33847490 від 29.05.2019, який підписаний уповноваженою особою товариства ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, у відзиві, відповідач просив суд здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку предмет позову стосується наказу про призначення фактичної перевірки позивача.
Однак, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Ураховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачем було подано, через канцелярію суду, відповідь на відзив, у якому, зокрема, представник заперечував проти наданих контролюючим органом у відзиві пояснень та зазначив, що товариство не допускало посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, акт перевірки був складений відповідачем невідомо де, без будь-яких документів та привезений на офіс позивача. Просив суд позов задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСПС" є юридичною особою, що зареєстрована 30.11.2005 Броварською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварському відділенні Головного управління ДФС у Київській області.
Наказом Головного управління ДФС у Київській області від 26.04.2019 № 911 "Про проведення фактичних перевірок" наказано начальнику управління аудиту ГУ ДФС у Київській області організувати у травні 2019 року проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання згідно з додатком 1 на підставі пп.80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Начальнику відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Київській області Васюку Ю.М. вжити організаційних заходів щодо проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання у травні 2019 року відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно Витягу з додатку до наказу ГУ ДФС у Київській області від 26.04.2019 № 911 "Про проведення фактичних перевірок" Перелік суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок працівниками відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Київській області на підставі п.п. 80.2.2. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України (у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів) вирішено провести фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСПС" за адресою: вул. Гагаріна, 22, кв. 25, м. Бровари, Київська область, з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, який буде перевірятися: згідно ст. 102 Податкового кодексу України. Дата початку перевірки 29.05.2019, тривалість - 10 діб.
На підставі зазначеного наказу ГУ ДФС у Київській області видано направлення на проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСПС" від 29.05.2019 №№2113, 2114, які були пред`явлені разом із службовим посвідченням, 29.05.2019 о 15:20 год. менеджеру по роботі з клієнтами ОСОБА_2 , про що свідчить підпис останньої на них, а також вручено копію наказу від 26.04.2019 №911 про проведення фактичної перевірки.
29.05.2019 Головне управління ДФС у Київській області направило до ТОВ "ТСПС" запит №1 "Про надання документів", в якому просило позивача в строк до 11:00 год. 31.05.2019 надати до перевірки документи за період з 01.01.2017 по 29.05.2019, а саме:
- касові книги, в т.ч. (за наявності) касові книги відокремлених (структурних) підрозділів;
- прибуткові, видаткові касові ордери, відомості на виплату грошей з каси;
- звіти про використання коштів виданих в підзвіт та (або) на відрядження з додатками;
- табель обліку робочого часу працівників;
- чекові книжки та банківські виписки;
- накази про встановлення лімітів залишку готівки в касі з розрахунками (касах відокремлених (структурних) підрозділів, при наявності);
- у випадку застосування у перевіряємому періоді реєстраторів розрахункових операцій: реєстраційні посвідчення до РРО; книги обліку розрахункових операцій;
- інші документи, які не ввійшли до переліку, але пов`язані із здійсненням даних фінансово - господарських операцій;
- у випадку, якщо діяльність підприємства підпадає під вимоги Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", необхідно надати відповідні ліцензії.
У разі відсутності вищевказаних документів надати довідку про їх відсутність та пояснення, щодо причини їх відсутності.
У відповідь на запит податкового органу, ТОВ "ТСПС", листом від 31.05.2019 б/н, повідомило, що директор товариства, ознайомившись з наказом "Про проведення фактичної перевірки" від 26.04.2019 №911 та запитом № 1 від 29.05.2019, дійшов висновку про відсутність у посадових осіб контролюючого органу законних підстав для проведення фактичної перевірки та витребування документів, оскільки наказ від 26.04.2019 №911 оформлений з порушенням приписів п. 81.1 Податкового кодексу України, в наслідок чого товариством подано позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду про скасування наказу від 26.04.2019 № 911. Крім того зазначено, що жодних документів на запит №1 від 29.05.2019 товариство надавати не має права, оскільки вважає, що наказ від 26.04.2019 № 911 складений не у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
З копії листа від 31.05.2019 б/н, наявної в матеріалах справи, вбачається, що вказаний лист був отриманий посадовою особою контролюючого органу ОСОБА_3 31.05.2019 о 14:30 год. після закінчення перевірки, про що свідчить підпис та допис останнього на копії листа.
У подальшому, не погоджуючись з наказом на проведення фактичної перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Як убачається з письмових пояснень позивача, зазначених у позовній заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСПС" не допустило до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу.
Суд констатує, що жодних доказів того, що позивач відмовив у допуску до проведення фактичної перевірки посадовим особам контролюючого органу, акту про недопуск до перевірки, матеріали справи не містять.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем до відзиву на позовну заяву було долучено копію акту фактичної перевірки №1066/1036/14/33847490 від 29.05.2019, з якого вбачається, що 29.05.2019 о 15:20 год. посадовими особами контролюючого органу було проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача, - пункт надання послуг, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 Бровари. В ході проведеної перевірки посадовими особами відповідача встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСПС" ст. 44 Податкового кодексу України.
З актом фактичної перевірки №1066/1036/14/33847490 від 29.05.2019 був ознайомлений та отримав один примірник акту уповноважений представник товариства (за довіреністю) Панченко А.М. 31.05.2019 о 14:30 год., про що свідчить підпис останнього на ньому, який підписав його з зауваженнями, вказавши у п. 4.1 зазначеного акту "З висновками акту не погоджуюсь. До перевірки не допускали".
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 19-1.1.4, пп. 19-1.1.14 п. 19-1 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій та інші.
З метою реалізації своїх функцій, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
При цьому, відповідно до пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Тобто реалізація контролюючим органом перевірочних дій провадиться згідно відповідного наказу керівника цього органу та за наявності підстав для прийняття керівником контролюючого органу вказаного рішення.
Як на підставу у проведенні фактичної перевірки позивача контролюючий орган, у письмовому відзиві, послався на наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявності яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарі.
Так, представник відповідача у відзиві зазначає, що в результаті аналізу податкових накладних від 17.05.2019 №43, від 02.04.2019 №7, від 26.03.2019 №64 посадовими особами контролюючого органу виявлено, що між постачальником ТОВ "ТСПС" та отримувачем Неплатник (100000000000) були проведені фінансові операції, в свою чергу отримувач не є платником податків, у зв`язку з чим податковим органом було прийнято оскаржуваний наказ "Про проведення фактичних перевірок".
Разом з цим, відповідачем не вказано, коли та ким надана інформація щодо порушень з боку позивача, а також відповідачем не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення.
Крім того, така інформація відсутня і в наказі про призначення фактичних перевірок, і у витязі з додатку до наказу.
Отже, відповідачем не надано будь-яких доказів наявності підстав для проведення перевірки позивача, що визначені статтею 80 Податкового кодексу України.
При цьому, наявність таких відомостей є обов`язковою для наказу про проведення фактичної перевірки.
Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №821/1957/16.
Відсутність інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування не дає правових підстав для застосування податковим органом п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки сама по собі наявність повноважень контролюючого органу у здійсненні перевірочних функцій не свідчить про наявність можливості у такого суб`єкта їх здійснювати не у порядку і не на підставі, визначених законом.
Тобто відповідачем не дотримані вимоги Податкового кодексу України, оскільки відсутні докази отримання у встановленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі або фактичні порушення ТОВ "ТСПС" зазначеного вище законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до п. 81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
З Витягу з Додатку до наказу № 911 від 26.04.2019, який було вручено позивачу, вбачається, що у ньому зазначено: реквізити суб`єкта господарювання - позивача (його назву, код за ЄДРПОУ, адресу), термін проведення перевірки (29.05.2019 - 10 діб), вид перевірки (фактична), мету перевірки (за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявність ліцензій, патентів, свідоцтв у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)), період діяльності, що перевіряється (згідно статті 102 Податкового кодексу України - без конкретизації). На копії Витягу відсутні підпис та печатка відповідача.
Згідно з п. 3.16 ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення» засвідчена копія (службового документа) - копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу.
Документи, що надсилаються підприємствам, установам, організаціям, громадянам, підписуються Головою та заступниками Голови ДФС згідно з розподілом обов`язків або керівниками структурних підрозділів (у межах норм чинного законодавства) відповідно до їх повноважень.
Згідно з п. 2.3.27. Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ (повного - якщо документ надрукований не на бланку, скороченого - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалів (ініціалу імені) і прізвища.
Отже, витяг зі службового документа (додаток до наказу) являється засвідченою копією частини тексту службового документа (додатка), який повинен бути оформлений з дотриманням таких вимог: у назві документа зазначається: «витяг з протоколу» «витяг з додатку»; відтворюється вступна частина (якщо вона є) службового документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляється відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства.
Витяг з додатку до наказу №911 від 26.04.2019 виготовлено з порушенням вимог щодо формування витягу з службового документа, закріплених в Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України та ДСТУ.
Додаток до спірного наказу є його невід`ємною частиною. Таким чином, до Додатку повинні ставитись такі ж вимоги, як і до наказу.
Водночас, витяг з Додатку до наказу, який є невід`ємною його частиною, не містить печатки (ні гербової, ні печатки без зображення герба), відсутній підпис уповноваженої особи, внаслідок чого Витяг з Додатку до наказу оформлено з порушенням вимог законодавства, які ставляться до наказу.
Крім того, одним з обов`язкових реквізитів наказу про проведення перевірки є період діяльності, який буде перевірятися.
У наказі на проведення фактичних перевірок не визначено період діяльності, що перевіряється. У витязі з додатку до наказу зазначено, що період діяльності, який перевіряється, визначається ст. 102 ПК України. Тобто ні спірний наказ, ні Витяг з Додатку до наказу не містять конкретизованого зазначення періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, зазначення якого є обов`язковим за змістом абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Кодексу.
Приписи п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України визначають, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Посилання відповідача на ст. 102 Податкового кодексу України з метою визначення періоду діяльності позивача, який охоплюється предметом перевірки, є недостатнім для ідентифікації цього періоду. Як випливає зі змісту вказаної статті, період тривалістю 1095 днів має декілька початкових дат, що, у свою чергу, унеможливлює та суттєво ускладнює розуміння платником податків чіткої темпоральної межі контролюючого заходу.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 року по справі № 826/14478/17 (адміністративне провадження №К/9901/56090/18) вказав, що зазначення у наказі на перевірку лише ст. 102 Податкового кодексу України є недостатнім для виникнення у платника податків відчуття правової визначеності при здійсненні податковим органом контролю відносно нього.
У справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.
Оскільки згідно Витягу з Додатку №1 до спірного наказу, цей Додаток містить відомості, передбачені абзацом третім пункту 81.1 статті 81 Кодексу, які є обов`язковими, то за відсутності обов`язкових реквізитів ні Додаток, ні Витяг з нього (який оформлений неналежно) не можуть оцінюватися як такі, що прийняті (вчинені) у передбачений законом спосіб.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, що наказ Головного управління ДФС у Київській області № 911 від 26.04.2019 є таким що не відповідає нормам діючого законодавства.
Проте, у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 року (справа №822/28/15, провадження № К/9901/8188/18), від 24.01.2019 року (справа №826/13963/16, провадження № К/9901/40298/18) колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення, зокрема фактичної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.
Так, в тексті позовної заяви зазначено, що позивач не погоджувався із проведенням перевірки, проте жодного акту не склав чи будь-яких інших дій не вчинив для не допущення перевіряючих до перевірки. Сам по собі напис в акті вже проведеної перевірки про не згоду з висновками акту та про те що до перевірки він не допускав, не може слугувати підтвердженням недопущення перевіряючих.
Отже, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу є вичерпаними, та за результатами перевірки складено акт, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТСПС" в задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.
Судове рішення № 83510312, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 31.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/2888/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: