Рішення № 83510208, 07.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Справа № 280/3255/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивача, відповідно до ч.2 п.4-5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124;

зобов`язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком, відповідно до ч.2 п.4-5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17 з 01.03.2019 та виплатити суму заборгованості з урахуванням не виплачених сум.

Ухвалою суду від 10.07.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17. Проте, відповідачем під час проведення перерахунку пенсії позивача протиправно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 3764,40 грн., без його збільшення на коефіцієнт 1,17, що призвело до призначення пенсії в меншому розмірі. Позивач зазначає, що він звертався до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії, проте, йому було безпідставно відмовлено у проведенні такого перерахунку, що зумовило звернення з позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що пенсії позивачу обрахована у відповідності до положень чинного законодавства України та рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4906/18. Зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем було проведено позивачу перерахунок пенсії, а розмір пенсії позивача з 01.08.2018 при стажі 38 років 07 місяці 20 днів та заробітку 6762,18 грн., який розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки (3764,40 грн. х 1,79635 - коефіцієнт заробітку) склав 6762,18 грн., а саме: 2609,05 грн. - розмір пенсії за віком (6762,18 х 0,38583 – коефіцієнт страхового стажу); 1217,19 грн. – доплата за понаднормативний стаж згідно рішення суду; 170,82 грн. – додаткова пенсія потерпілим внаслідок ЧАЕС 2 категорії. Вказує, що з 01.03.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії за вище зазначеними нормами, однак при розрахунку пенсія позивача складатиме 3418,02 грн., що призводить до погіршення умов пенсійного забезпечення. За таких обставин та відповідно до приписів п.4 розділу 15 Закону №1058, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується у попередньому розмірі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія ІІ), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , та перебуває на пенсійному обліку в Центральному об`єднаному УПФУ м.Запоріжжя.

У червні 2019 року позивач звернувся до Центрального об`єднаного УПФУ м.Запоріжжя з питання перерахунку пенсії.

Листом Центрального об`єднаного УПФУ м.Запоріжжя від 18.06.2019 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Позивач не погодившись з відмовою Пенсійного фонду у перерахунку пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд зазначає, що з 01.01.2004 набув чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі – Закон №1058).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 25 Закону №1058 передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс=См х Вс/100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Згідно ч.1 ст.27 Закону №1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп ?Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи та не заперечувалось представниками сторін, що перерахунок пенсії позивача здійснювався із заробітку 6762,18 грн., який розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки (3764,40 грн. х 1,79635 - коефіцієнт заробітку).

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до пункту 4-5 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058, збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

26 лютого 2019 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в пункті 2 якої установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до Закону України №2148-VІІІ з 01.10.2017 пенсії перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Отже, з урахуванням зазначеного показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з урахуванням якого проводиться перерахунок пенсії з 01.03.2019, становить 4404,35 грн.: 3764,40 грн. (показник середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 року) х 1,17 (коефіцієнт визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124).

Проте, як встановлено судом під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки в розмірі 3764,40 грн., тобто без множення зазначеного показника на коефіцієнт у 1,17, що в свою чергу потягло за собою зменшення показника заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії з 7911,75 грн. (4404,35 – показник середньої заробітної плати х 1,79635 – коефіцієнт заробітку = 7911,75 грн.) до 6762,18 грн. (3764,40 – показник середньої заробітної плати х 1,79635 – коефіцієнт заробітку = 6762,18 грн.).

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що у разі проведення перерахунку розмір пенсії позивача зменшення, оскільки у разі підвищення показника середньої заробітної плати, яка враховується при визначенні показника заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, розмір пенсії не може зменшитись, оскільки відбувається збільшення одного з основних показників, який береться до уваги для визначення фактичного розміру пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ч.2 ст.77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки відповідачем не доведено правомірність вчинених дій.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, буд.2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч.2 п.4-5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124.

Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя з 01.03.2019 перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до ч.2 п.4-5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17, та виплатити суму заборгованості з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова