Рішення № 83510160, 31.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року м. Київ № 810/1595/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до суду звернулось ТОВ "Техкомплект" з вимогами до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС від 15.12.2017 р., яким товариству було відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 28.11.2017 р. з одночасним зобов`язанням відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 28.11.2017 р., подану ТОВ "Техкомплект".

Вимоги позовної заяви обгрунтовані безпідставністю прийнятого рішення та неврахуванням контролюючим органом, при його ухваленні, специфіки діяльності підприємства.

Ухвалою суду від 05.04.2018 р. було відкрито спрощене позовне провадження з призначенням справи до судового розгляду.

09.07.2018 р., було проведено повторний автоматизований перерозподіл цієї справи у зв`язку з перебуванням судді Головенка О.Д. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

За результатом повторного перерозподілу справи головуючим було визначено суддю Брагіну О.Є.

28.08.2018 р., справа була прийнята до провадження судді Брагіної О.Є. та призначена до розгляду.

31.01.2019 р., у призначений до розгляду справи час сторони не з`явилися, про дату та місце здійснення розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши подані документи, встановивши характер спірних правовідносин та предмет позову, докази, якими обгрунтовані вимоги та заперечення проти них, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з огляду на таке:

04.12.2017 р., позивачем до автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України була подана податкова накладна 315 від 28.11.2017 р. №15для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових нракладних. 15.12.2017 р., комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації було прийнято рішення №427075/20616482 про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав подання платником податку документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/рк відповідно до постанови КМУ від 29.03.2017 р. №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації".

Як стверджує позивач, ним, на виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, за допомогою програмного забезпечення "М. ОСОБА_1 Doc", 08.12.2017 р., до прийняття оспорюваного рішення були направлені: заповнений додаток до Критерієв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації пн/пр коригування в ЄРПН ; повідомлення про подачу документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції , за наслідком якої складена пн/пр коригування в ЄРПН;, в тому числі технічні умови ДКПП 29.10.59-90-00 Мінекономрозвитку і торгівлі; ліцензія Міністерства промислової політики України серії АВ №429342 від 08.04.2010 р.; свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника колісних транспортних засобів в Україні; довідки АА №715446 з ЄДРПОУ; договір №3-17 оренди виробничої бази, складських приміщень та площадок під зберігання та реалізацію автотранспорту від 03.01.2017 р.; договори: купівлі-продажу №99/100 частини виробничого будинку від 09.02.2017 р.; про закупівлю №19/17-788 від 17.11.2017 р. та виписки ПАТ КБ "Правексбанк" за 28.11.2017 р. про від "Волиньобленерго" попередньої оплати 2 769 360,00 грн.; копія рахунку ТОВ "Техкомплект" №340 від 20.11.2017 р.

Позивач вважає, що ним було надано всі документи, передбачені наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. №567 достатні для прийняття рішення про реєстрацію пк/пр.

Вказане рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного: ч.ч. 1 та 2 ст. 6 КАСУ встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. В той же час, відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанції від 05.12.2017 р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної ТОВ "Техкомплект" критеріям ризиковості платника податку, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації пн/пр в ЄРПН.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації накладної позивача.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність накладної критерію ризиковості платника податку, визначених п. 6 Критеріїв № 959. Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Слід також звернути увагу, що п.6 Критеріїв № 959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); - дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПКУ; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПКУ; - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Таким чином, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена, як зазначено в квитанції, через те, що «ПН/РК відповідає вимогам п. 6 «Критеріїв ризиковості платника податку». Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

Крім того, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/ розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/ розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується відповідачем, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу п копії документів до господарської операції та за наслідком якої сформована податкова накладна, яка була зупинена. Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача №427075/20616481 містить твердження про недостатнє надання позивачем документів для прийняття рішення комісією про реєстрацію податкової накладної.

Дослідивши подані заявником документи, які підтверджують реальний характер проведеної господарської операції, суд вважає доведеним факт її реального характеру.

Так, на підставі поданих позивачем документів встановлено, що 24.10.2017р., ТОВ «Техкомплект» прийняло участь в аукціоні, який відповідно до вимог ЗУ «Про і закупівлі» приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» проводило на електронному майданчику закупки. пром. юа (ідентифікатор закупівлі UA-2017-10-05-000681-е). Предмет закупівлі: ДК 021:2015 34140000-0 "вантажні мототранспортні засоби (Автопідйомники телескопічні). За результатом аукціону позивача було визнано переможцем конкурсу, що підтверджується протоколом №203 засідання тендерного комітету ПрАТ «Волиньобленерго» від 30.10.2017р. (копія додається). 17.11.2017р. між ТОВ «Техкомплект» та ПрАТ «Волиньобленерго» уклало договір закупівлі продукції (товару) № 19/17-788, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Техкомплект») взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця (ПрАТ «Волиньобленерго») два автогідропідіймача TK-IV AGP 18 на базі IVECO Daily 6QC15D. Підпунктом 4.1.1. Договору с ПрАТ «Волиньобленерго» передбачено, що покупець здійснює передоплату в розмірі 50 % від загальної вартості товару протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання Договору. Рахунок №340 Оф на загальну вартість товару був виставлений позивачем 20.11.2017р. (копія рахунку додається). Передоплата в розмірі 2 769 360, 00 грн. надійшла від ПрАТ «Волиньобленерго» на банківський рахунок позивача 28.11.2017р., що підтверджується випискою ПАТ КБ «Правексбанк» за 28.11.2017р. В свою чергу, керуючись правилом першої події, ТОВ «Техкомплект» виписало та направило на реєстрацію податкову накладну № 15 від 28.11.2017р., реєстрацію якої було зупинено.

Факт того, що після укладення договору з ПрАт «Волиньобленерго» позивач мав необхідні технічні та трудові ресурси для виготовлення автогідропідіймачів TK-IV AGP 18 підтверджується, в тому числі, договором купівлі-продажу 99/100 частини виробничого будинку від 09.02.2017р. (договір посвідчено приватним нотаріусом Машівського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань А.М.), Договором № 3-17 на оренду виробничої бази, складських приміщень та площадок під зберігання та реалізацію автотранспорту від 03.01.2017р., штатним розписом ТОВ «Техкомплект» на 2017 рік, фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік.

Станом на 17.11.2017р. (дата укладення договору з ПрАт «Волиньобленерго») на складі ТОВ «Техкомплект» були відсутні базові автомобільні шасі IVECO Daily 60C15D, оскільки автомобільні шасі мають особливі технічні характеристики, у зв`язку з чим їх придбання доцільне за наявності конкретного замовлення та Замовника. Після підписання договору № 19/17-788 від 17.11.2017р. з ПрАТ «Волиньобленерго» позивач звернувся до ТОВ «Амако Україна» - офіційного дилера італійської компанії IVECO S.p.A., з заявкою про поставку двох базових шасі IVECO Daily 60C15D (копія заявки додається). 22.12.2017р., між ТОВ «Амако Україна» та ТОВ «Техкомплект» було укладено договір купівлі-продажу №13402/350165, на підставі якого продавець -ТОВ «Амако Україна» передало у власність ТОВ «Техкомплект» два вантажних шасі IVECO Daily 60C15D, номера шасі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Факт передачі шасі підтверджується актом прийому-передачі автотранспортних засобів від 22.12.2017р. та видатковою накладною № К-030507/350165 від 22.12.2017р. З боку ТОВ «Техкомплект» вантажні шасі приймав начальник відділу продаж гідропідйомників та спецтехніки Синенко А.М. за довіреністю № 102 від 22.12.2017р.

Разом з вантажними шасі ТОВ «Амако Україна» передало позивачу вантажно-митні декларації UA100020/2017/310655 від 30.10.2017р. та UA100020/2017/310372 від 23.10.2017р., а також сертифікати відповідності незавершеного колісного транспортного засобу (копії додаються). За базові вантажні шасі позивач розрахувався на підставі платіжного доручення №881 від 27.12.2017р. на суму 2 144 800,00 грн. (додається). При цьому, позивач на 357 466,66 грн (розмір ПДВ) зменшив оподатковуваний дохід за грудень 2017р. без заперечень з боку контролюючого органу, яким виступає Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Господарські операції з придбання базових автомобільних шасі у ТОВ «Амако Україна» та отримання попередньої оплати від ПрАТ «Волиньобленерго» належним чином відображені у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку (картка 63/1/Н/Т/Амако, картка рахунку 36/1/Т/Волиньобленерго). Як вбачається з самої назви товару, який підлягав передачі ПрАТ «Волиньобленерго» за договором №19/17-788 від 17.11.2017р., основними складовими частинами автопідйомника є базове автомобільне шасі та власне підйомник. Оскільки ТОВ «Техкомплект» виграло на аукціоні з пропозицією підйомника компанії Oil&Steel S.p.A (Італія), встановленню на базові автомобільні шасі IVECO Daily 60C15D підлягали підйомники саме цієї торгової марки. Позивачем наведені відомості, які підтверджують факт придбання ТОВ «Техкомплект» підйомників виробництва Компанії Oil&Steel S.p.A.

01.11.2016р. між ТОВ «Техкомплект» та Компанією Oil&Steel S.p.A укладено Контракт №5/2016, згідно з п. 1.1. якого позивач придбав в Компанії Oil&Steel S.p.A товар, найменування, кількість, комплектація, асортимент якого погоджується сторонами в додатках до Контракта. Шляхом підписання Специфікації № 11 від 31.10.2017р. (додаток № 11 до Контракту № 5/2016 від 01.11.2016р.) ТОВ «Техкомплект» замовило у Компанії Oil&Steel S.p.A 6 (шість) телескопічних автогідропідйомників моделі Scorpion 1812 (копія Специфікації додається). Товар оплачено в повному розмірі (рахунок на оплату, банківські виписки за 02.11.2017р. та 19.12.2017р. додаються до позовної заяви).

Телескопічні автогідропідйомники моделі Scorpion 1812, у тому числі, з серійними номерами К219051712 та К219061712, перетнули державний кордон України зі сплатою всіх обов`язкових митних зборів, що вбачається з вантажно-митної декларації № UA125200/2017/615782 (до позову додаються копія ВМД та сертифікату, наданого виробником автогідропідйомників). Відповідно до п. 2.3. Контракту, укладеного з Oil&Steel S.p.A, поставка автогідропідйомників здійснювалась на умовах EXW (Інкотермс 2010): SAN CESARIO SUL PANARO - MODENA, Італія (тобто доставка товару до місця призначення здійснюється покупцем самостійно та за власний рахунок). З метою транспортування автогідропідйомників зі складу Oil&Steel S.p.A до виробничої бази позивача ТОВ «Техкомплект» оформило з ФОП Остяк В.В. заявку № 2017/12/20/2 (копія заявки додається). За надані послуги 27.12. 2017 р. ТОВ «Техкомплект» на користь ФОП ОСОБА_2 перераховано 110 985,00 грн (копія Акту здачі прийняття-робіт (надання послуг) № 27/12 від 27.12.2017р. та платіжне доручення № 1155 від 24.01.2018р. додаються). Довір про закупівлю № 19/17-788 від 17.11.2017р. виконано ТОВ «Техкомплект» в повному обсязі та належним чином: 28.12.2017р. ТОВ «Техкомплект» в особі ОСОБА_3 (начальник відділу продаж АГП та спецтехніки) переданоа ПрАТ «Волиньобленерго» в особі ОСОБА_4 прийняло: втогідропідйомник TK-IV AGP 18 на базі IVECO Daily 60C15D, номер кузова/шасі НОМЕР_3 , серійний номер підйомника НОМЕР_4 ; втогідропідйомник TK-IV AGP 18 на базі IVECO Daily 60C15D, номер кузова/шасі НОМЕР_5 , серійний номер підйомника НОМЕР_6 . Зазначений факт підтверджується актом приймання-передачі спеціалізованих транспортних засобів від 28.12.2017р., видатковою накладною № 139 від 28.12.2017р., видатковою накладною № 140 від 28.12.2017р., довіреністю №/1313 від 28.12.2017р., яка була видана ОСОБА_4 на отримання товарно-матеріальних цінностей (копії перелічених документів додаються).

ПрАТ «Волиньобленерго» остаточно розрахувалося за два автогідропідйомники TK-IV AGP 18 15.02.2018р., що видно з платіжного доручення № 3340 від 15.02.2018р. За фактом поставки автогідропідйомників TK-IV AGP 18 кінцевому покупцю (ПрАТ «Волиньобленерго») позивачем складено податкову накладну №41 від 28.12.2017р. та податкову накладну №42 від 28.12.2017р. Податкова накладна №41 від 28.12.2017р. доставлена до центрального рівня ДФС України 05.01.2018р. в 15:49:25. Податкова накладна №41 від 28.12.2017р. доставлена до центрального рівня ДФС України 09.01.2018р. в 15:06:55. Обидва документи прийняті та зареєстровані, що підтверджується відповідними квитанціями №1, направленими Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України (роздруківки квитанцій додаються).

Щодо відповідності обсягів постачання обсягам придбання по товару згідно УКТ ЗЕД 8705 слід вказати на наступне: вантажні шасі IVECO Daily 60C15D (номера шасі: НОМЕР_3 , НОМЕР_7 ) придбані позивачем у ТОВ «Амако Україна» з кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_8 (нові моторні транспортні засоби для перевезення вантажів з повною масою транспортного засобу понад 5 т., але не більше як 20 т.), що вбачається, зокрема, з видаткової накладної № К-030507/350165 від 22.12.2017р., за якою вантажні шасі відпущено ТОВ «Техкомплект». Телескопічні автогідропідйомники з серійними номерами К219061712 та К219051712, придбані у Компанії Oil&Steel S.p.A, згідно даних Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 підпадають під товари з кодом УКТ ЗЕД 8428909000 (машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантажування або розвантажування).ТОВ «Техкомплект» здійснює виробництво автопідйомників автомобільних гідравлічних на підставі Технічних умов (ТУ У 29.1-20616482-017:2013), зареєстрованих Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за № 00000103:2014 від 17.02.2014р. (ДКПП 29.10.59-90.00). Відповідно до розшифровки дерева коду 29.10.59-90.00 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 автопідйомники виробництва ТОВ «Техкомплект» відносяться до категорії «Автомобілі спеціальної призначеності, інші, н. в. і. у.», яким присвоюється код УКТ ЗЕД 870520 00. Під час заповнення Додатку до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. № 567 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.09.2017р. № 776) ТОВ «Техкомплект» відобразило коди УКТ ЗЕД двох основних складових автогідропідйомника TK-IV AGP 18, аг саме: код НОМЕР_8 на вантажне шасі IVECO Daily 60C15D та код НОМЕР_9 на гідропідйомник Oil&Steel S.p.A. Окрім того, з Таблиці даних платника податку вбачається, що з двох основних складових позивачем виготовляється продукція, яка відповідає коду УКТ ЗЕД НОМЕР_10 . Повний перелік складових, які були використані під час виготовлення автогідропідйомників TK-IV AGP 18, наведений в Актах на списання матеріалів від 31.01.2018р. (копії додаються).

В податковій накладній № 15 від 28.11.2017р., оформленій за фактом надходження від ПрАТ «Волиньобленерго» попередньої оплати за автогідропідйомники, код продукції ТОВ «Техкомплект» згідно УКТ ЗД зазначений вірно, а саме 8705 (скорочена форма).

Таким чином, дослідженими документами повністю підтверджено факт реальності господарської операції, проведеної позивачем, за результатом якої було складено податкову накладну та направлено до контролюючого органу.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ "Техкомплект" є необгрутованим та безпідставним. Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №15 від 28.11.2017 р.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення комісії ДФС України № 427075/20616482 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню з одночасним зобовязанням відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної №15 від 28.11.2017 р.

Головною рисою актів індивідуальної дії є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п. 4 ч. 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Матеріалами справи встановлено, що для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що "процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкової накладної є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 15.12.2017 р. №427075/20616482 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект".

Зобовязати Державну фіскальну службу України (код 39292197, м. Київ, вул.Львівська площа,8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 28.11.2017 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" (код 20616482, с. Калинівка, вул. Київська, 43/2).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" за рахунок бюджетних асигнувань, спрямованих на утримання Державної фіскальної служби України 3524 (три тисячі пятьсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.