Ухвала суду № 83510096, 08.08.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1112/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Хустьский районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Хустьский районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС в Закарпатській області від 05.02.2018 р. №Ф-2554-17 про сплату єдиного соціального внеску у сумі 10837,64 грн.; 2) зупинити примусове виконання вимоги №Ф-2554-17 від 02.05.2018 р. Головного управління ДФС в Закарпатській області Хустським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області; 3) зобов`язати Головне управління ДФС в Закарпатській області повернути утримані кошти з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , у розмірі 2236 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Чч. 1, 2 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам пп. 4, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, відповідно до яких в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4);

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 11).

Так, зокрема, з позовної заяви вбачається, що така заявлена до одного відповідача - Головного управління ДФС в Закарпатській області, однак заявлені позовні вимоги стосуються також і територіального органу державної виконавчої служби, яка визначена третьою особою. Таким чином, позивачу слід уточнити або зміст заявлених позовних вимог, або склад відповідачів, до яких ці вимоги звернуті.

Окрім того, з долучених до позовної заяви матеріалів, вбачається, що позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі – Закон).

Так, ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Ч. 3 ст. 6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до положень ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, поданого фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 1921,00 грн.

Як вбачається з заявленого позову, такий містить декілька позовних вимог, кожна з яких є об`єктом сплати судового збору, а саме:

1) визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС в Закарпатській області від 05.02.2018 р. №Ф-2554-17 про сплату єдиного соціального внеску у сумі 10837,64 грн.;

2) зупинити примусове виконання вимоги №Ф-2554-17 від 02.05.2018 р. Головного управління ДФС в Закарпатській області Хустським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області;

3) зобов`язати Головне управління ДФС в Закарпатській області повернути утримані кошти з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , у розмірі 2236 грн.

Суд зазначає, що звернені до суду вимоги про скасування вимоги Головного управління ДФС в Закарпатській області від 05.02.2018 р. №Ф-2554-17 про сплату єдиного соціального внеску у сумі 10837,64 грн. та зобов`язання Головного управління ДФС в Закарпатській області повернути утримані кошти у розмірі 2236,00 грн., що мають вартісний вимір та безпосереднім наслідком чого є зміна майнового стану позивача, є майновими.

Таким чином, враховуючи наведене, позивачеві за звернення до адміністративного суду з даним позовом слід сплатити 1409,60 грн. судового збору, в тому числі, за дві вимоги майнового характеру у сумі 704,80 грн. та за одну вимогу немайнового характеру у сумі 704,80 грн.

Разом з тим, як вбачається з долучених до позовної заяви документів, позивач доказів сплати судового збору не надала.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді/м.Ужгород/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: 34314206084005; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Також ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Отже, норми КАС України передбачають можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Як вбачається з позовної заяви позивач оскаржує вимогу про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, винесену Головним управлінням ДФС в Закарпатській області 05 лютого 2018 року.

Згідно преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», виключно цим Законом визначаються, в тому числі, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

П. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, спеціальними законодавчими нормами встановлено 10-денний строк на оскарження вимоги уповноваженого органу про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Оскаржене рішення винесено відповідачем 02 лютого 2018 року, однак позивач звернулася з даним адміністративним позовом тільки 31 липня 2019 року (що засвідчується відбитком печатки органу поштового зв`язку на поштовому конверті), а отже з пропущенням встановленого строку звернення.

Ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак разом зі зверненням з даним позовом до суду позивач заяву про поновлення процесуальних строків із зазначенням поважності причин пропуску не подала.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду та подати відповідну заяву.

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи вимоги ст.ст. 123, 169 КАС України, позовну заяву належить залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1409,60 грн., уточнення або зміст заявлених позовних вимог, або склад відповідачів, до яких ці вимоги звернуті, власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 169, 171, 248 КАС України, суддя, –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Хустьский районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу – залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху документа про сплату судового збору в розмірі 1409,60 грн., уточнення або зміст заявлених позовних вимог, або склад відповідачів, до яких ці вимоги звернуті, власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.

Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін