Рішення № 83509943, 07.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Справа № 280/3233/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 01.10.2017 у відповідності до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію, обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідності до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 1 жовтня 2017 року.

Ухвалою суду від 09.07.2019 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 25.08.1987 по 23.10.1987 він виконував обов`язки військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вказує, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом ІІ групи, у зв`язку з чим має право на призначення пенсії обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначає, що він звертався до територіального органу Пенсійного фонду з питання перерахунку пенсії, проте, йому було безпідставно відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач приймав участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби, тому підстави для обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року з 01.10.2017 року відсутні, оскільки редакція ч.3 ст.59 Закону України №796 була чинною та не визнавалася неконституційною. Також, відповідач посилався на те, що рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року, яким встановлено, що словосполучення «дійсної строкової», яке визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796, втратило чинність 25.04.2019. Крім того, відповідач зазначив, що 26 червня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України №543 було внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210, на виконання якої починаючи з 01.07.2019 року, з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №543, пенсію позивачу перераховано, що підтверджується протоколом від 29.06.2019 року. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та перебуває на обліку в Центральному об`єднаному УПФУ м. Запоріжжя де отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також, встановлено, що у період з 25.08.1987 по 23.10.1987 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі в/ч 44316, у зв`язку з чим звернувся до Пенсійного фонду з заявою про проведення перерахунку пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року з 01.10.2017 року.

Листом від 21.05.2019 №1237/К-9 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, у зв`язку з тим, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби. А також зазначено, що оскільки рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, з зазначеного питання Пенсійний фонду України звернувся до Міністерства соціальної політики України.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 15 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28 лютого 1991 року (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 59 Закону №796-XII, встановлений порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року) передбачалося, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XI зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII.

Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25 квітня 2019 року.

Таким чином, з 25 квітня 2019 року норма частини третьої статті 59 Закону №796-XII має застосовуватись у такій редакції: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.».

Наявною у матеріалах справи копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 , підтверджується, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.8).

Враховуючи викладене, позивач з 25 квітня 2019 року має право на перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Водночас суд зазначає, що підстави для застосування до спірних правовідносин норми частини третьої статті 59 Закону №796-XII, у редакції рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019, до дати ухвалення цього рішення відсутні з огляду на положення пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(II)/2019 та статті 152 Конституції України.

При цьому, прийняття відповідачем рішення про перерахунок пенсії №923010163750 не звільняє відповідача від обов`язку здійснити, починаючи з 25 квітня 2019 року, перерахунок та виплату пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням вже виплачених сум, адже пункт 9-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23 листопада 2011 року приведений у відповідність до вказаного закону та рішення Конституційного Суду України у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019) лише з 01 липня 2019 року. До цієї дати підстави для застосування положень пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23 листопада 2011 року були відсутні, оскільки після визнання неконституційними положень частини третьої статті 59 Закону №796-XII такий підзаконний нормативно-правовий акт не відповідав акту, що має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо здійснення, починаючи з 25 квітня 2019 року, перерахунку та виплати пенсії позивачу, на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

З огляду на те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх прав та вважає за можливе зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині ця позовна вимога задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З урахування того, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, буд.2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо не проведення з 25.04.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 25 квітня 2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова