Рішення № 83509909, 06.08.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2019 року Справа № 280/2421/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до: Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя

до Державної казначейської служби України

про: визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (далі - відповідач1), до Державної казначейської служби України (далі - відповідач2) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача1, зазначені у листі - відповіді від 16.01.2019 за № 174/07 щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці (позивача) в частині дати здійснення перерахунку - з 01.01.2019 та зменшення розміру суддівської винагороди до 80% грошового утримання працюючого судді без врахування стажу на посадах стажиста прокуратури, стажиста на посаді слідчого, прокурора, строку військової служби, 1/2 строку навчання; зазначені у листі - відповіді від 19.02.2019 за № 2878/07 щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці (позивача) в частині дати здійснення перерахунку - з 01.02.2019 та зменшення розміру суддівської винагороди до 80% грошового утримання працюючого судді без врахування стажу на посадах стажиста прокуратури, стажиста на посаді слідчого, прокурора, строку військової служби, 1/2 з строку навчання.

- зобов`язати відповідача1 при здійсненні перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці (позивача), зарахувати до стажу судді - 27 років 6 місяців, стаж на посадах стажиста прокуратури, стажиста на посаді слідчого, прокурора, строку військової служби, 1/2 строку навчання та утриматися від зменшення відсоткового значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 90% та встановити відсутність компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень - Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо зменшення відсоткового значення позивачу розміру довічного грошового утримання судді у відставці, який визначений Вищою Радою Юстиції та Верховною Радою України та становить 90 % грошового утримання працюючого судді, який працює на відповідній посаді.

- зобов`язати відповідача1 зробити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 13.12.2018 року № 08-07/1229 з 04.12.2018 і у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виплатити з 04.12.2018 року різницю між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням та тим, що підлягає виплаті після перерахунку;

- зобов`язати відповідача1 зробити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 15.01.2019 №08-02/31 з 01.01.2019 і у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виплатити з 01.01.2019 різницю між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням та тим, що підлягає виплаті після перерахунку.

-стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача 48 000 грн. моральної (немайнової) шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача1.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2016 зобов`язано орган Пенсійного фонду призначити та виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. З 04.12.2018 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 по справі №1-7/2018(4062/15) змінено базову розрахункову величину окладу суддів місцевих судів до проходження ними кваліфікаційного оцінювання. На виконання вказаного рішення та на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2019. Однак позивач вважає, що перерахунок має бути здійснений з дати виникнення такого права, тобто з 04.12.2018. Так само, у зв`язку зі зміною з 01.01.2019 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", та на підставі відповідної довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області відповідач здійснив з 01.02.2019 перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання, однак позивач вважає, що має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання на цій підставі з 01.01.2019, тобто з дати виникнення такого права. Крім того, звертає увагу, що незважаючи на встановлений постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2016 позивачу розмір грошового утримання судді, який працює на рівні 90%, відповідачем протиправно при здійсненні перерахунку зменшено вказаний розмір з 90% до 80%. Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2019по справі №280/4697/18 було визнано протиправними дії відповідача1 щодо проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 та зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 80% грошового утримання. Однак, листування протягом п`яти місяців з органами Пенсійного фонду України результатів не принесли, натомість призвело до погіршення стану здоров`я позивача після психоемоційного стресу. У зв`язку з чим позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 25.02.2019 до 05.03.2019. Стверджує, що протиправною діяльністю відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, розмір якої позивач розцінює виходячи із суми недоплаченої позивачу суми довічного утримання судді у відставці, та просить стягнути з Державного бюджету України суму моральної шкоди у розмірі 48 000 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач1 позов не визнає з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх. №25635 від 21.06.2019), в якому зазначив, що на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області здійснено перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019. Також у зв`язку з підвищенням з 01.01.2019 розміру прожиткового мінімуму та на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області перераховано призначене позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 01.02.2019. Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку надання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок №3-1), перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Також вказує що при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2019 та з 01.02.2019 відповідачем застосовано 80% суддівської винагороди працюючого судді у відповідності до абз.2 п.25 розділу ХІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Вказує, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 по справі №280/4697/18 виконано у повному обсязі шляхом здійснення позивачу перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2018 у розмірі 90% грошового утримання судді. Вважає, що при подальших перерахунках довічного грошового утримання позивача підстави для застосування 90% грошового утримання судді відсутні. Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди вказує, що дана вимога є необґрунтованою, а обчислення позивачем розміру моральної шкоди пов`язуючи його з розміром недоотриманого довічного грошового утримання суперечить ч.4 ст. 23 Цивільного кодексу України. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач 2 позов не визнає з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №25918 від 24.06.2019). Зокрема вказує, що у відповідача2 відсутні підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вважає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральних страждань, втрат немайнового характеру, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків та інш. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 25.06.2019 без виклику сторін.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є суддею у відставці, отримував з 2016 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, перебуває на обліку на теперішній час у Центральному ОУПФУ м.Запоріжжя, раніше перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя.

Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2016 по справі №2а/331/219/2016 (ЄУН 331/6959/16-а) визнано протиправним дії Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% від суддівської винагороди, визначення стажу роботи та розміру щомісячного довічного грошового утримання судді без врахування стажу на посадах стажиста прокуратури, стажиста на посаді слідчого, прокурора, строку військової служби, половини строку навчання; зобов`язано УПФУ в Олександрівському районі м.Запоріжжя починаючи з 04.10.2016 призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до ч.3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

У зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 щодо неконституційності окремих положень частини 3 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" в частині визначення розміру суддівської винагороди позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.12.2018 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 15).

При цьому позивач подав довідку ТУ ДСА України в Запорізькій області від 13.12.2018 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 04.12.2018 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 складає 42 288грн. (а.с. 16).

Листом Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя від 16.01.2019 №174/07 повідомлено позивача про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019, при цьому розмір його склав 33830,40 грн. (80% від 44 288,00 грн.- розмір суддівської винагороди згідно довідки) (а.с. 17).

У подальшому позивач також звернувся до відповідача із заявою від 16.01.2019 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 (18-19) надавши довідку ТУ ДСА України в Запорізькій області від 15.01.2019 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 01.01.2019 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 складає 46104,00 грн. (а.с. 20).

Листом Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя від 29.01.2019 №54/М-9 повідомлено позивача що за результатом додаткової перевірки по пенсійній справі позивача з 01.08.2018 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці; щомісячне довічне грошове утримання обчислено в розмірі 90% від розміру суддівської винагороди, розмір якого склав 25372,80 грн. (28192 грн. х 90%). На виконання рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 з 01.01.2019 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки виданої ТУ ДСА України в Запорізькій області від 13.12.2018 №08-07/1229 та встановлено в розмірі 38059,20 грн. (42288 грн. х 90%). З 01.02.2019 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду, яка видана ТУ ДСА України в Запорізькій області від 15.01.2019 №08-02/31, яке встановлено в розмірі 41493,60 грн. (46104,00 грн. х 90%) (а.с. 21).

Разом із тим, листом Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя від 19.02.2019 вже було повідомлено позивача про те, що за дорученням ГПФУ було проведено перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці у розмірі 80% від розміру суддівської винагороди згідно наданих заяв та довідок виданих ТУ ДСА України в Запорізькій області від 16.08.2018 №08-02/1092, від 13.12.2018 №08-07/1229 та від 15.01.2019 №08-02/31. Та повідомлено, що розмір довічного грошового утримання суддям у відставці після проведених перерахунків склав: з 01.08.2018 - 22553,60 (28192,00 грн. х 80%), з 01.01.2019 - 33830,40 грн. (42288,00 грн. х 80%), з 01.02.2019 - 36833,20 грн. (46104,00 грн. х 80%) (а.с. 22).

Позивач звертає увагу, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 по справі №280/4697/18 було визнано протиправними дії відповідача1 щодо проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 та зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 80% грошового утримання, однак при проведенні наступного перерахунку відповідачем знов здійснено зменшення розміру утримання з 90% до 80 % розміру суддівської винагороди, а також проведено перерахунок не з дати виникнення такого права, а з наступного місяця.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаних довідок ТУ ДСА України в Запорізькій області не з дати виникнення такого права, а з наступного місяця, а також щодо протиправного зменшення розміру утримання з 90% до 80 % розміру суддівської винагороди, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ (в редакції від 02.06.2016), який набрав чинності 30.09.2016 (далі - Закон № 1402-VІІІ), визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання…Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Пунктом 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VІІІ встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст.132, із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до частини 4 статті 142 Закону № 1402-VІІІ у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Конституційного Суду України № 11-р/2018 від 04.12.2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року -12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Абзацом другим пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.

Отже, відповідно до вищезазначеного рішення Конституційного суду України зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, мала місце саме 04.12.2018 та саме з цієї дати у суддів у відставці виникає право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до норм статті 142 Закону № 1402-VІІІ.

Крім того, відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн., отже саме з цієї дати у суддів у відставці виникає право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до норм статті 142 Закону №1402-VІІІ.

При цьому, суд вважає помилковим трактування відповідачем пункту 4 Розділу ІІ Порядку подання документів №3-1, та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання, з огляду на таке.

Відповідно до цього пункту передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Тобто, положення вказаного нормативного акту визначають період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата, з якої у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку, не є тотожною даті, з якої позивач набув право на такий перерахунок.

Як зазначалось вище, позивач звертався до відповідача з заявами про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання саме з 04.12.2018 та з 01.01.2019 відповідно.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє суду дійти висновку, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 не з дати набуття такого права, а з наступного місяця, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача здійснити такий перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 04.12.2018 та з 01.01.2019 відповідно з урахуванням раніше виплачених сум.

Стосовно розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2016 по справі №2а/331/219/2016 (ЄУН 331/6959/16-а), яка набрала законної сили 13.01.2017, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% від суддівської винагороди, визначення стажу роботи та розміру щомісячного довічного грошового утримання судді без врахування стажу на посадах стажиста прокуратури, стажиста на посаді слідчого, прокурора, строку військової служби, половини строку навчання; зобов`язано УПФУ в Олександрівському районі м.Запоріжжя починаючи з 04.10.2016 призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до ч.3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання (а.с.26-28).

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 4 ст.78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м.Запоріжжя, а отже обставини встановлені судовим рішенням по справі №331/6959/16-а, стосовно того, що позивач повинен отримувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, не повинні доказуватись при розгляді даної справи.

У зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача, які були предметом розгляду іншої справи, про зобов`язання відповідача1 при здійсненні перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці (позивача), зарахувати до стажу судді - 27 років 6 місяців, стаж на посадах стажиста прокуратури, стажиста на посаді слідчого, прокурора, строку військової служби, 1/2 строку навчання та утриматися від зменшення відсоткового значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 90%.

Щодо вимоги позивача встановити відсутність компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень - Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо зменшення відсоткового значення позивачу розміру довічного грошового утримання судді у відставці, який визначений Вищою Радою Юстиції та Верховною Радою України та становить 90 % грошового утримання працюючого судді, який працює на відповідній посаді, суд також вважає її необгрунованою у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту шостого частини четвертої статті 105 КАС адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Однак, під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

В даному випадку позивач - ОСОБА_1 не є суб`єктом владних повноважень, а отже не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.

Разом із тим, суд критично ставиться до посилання відповідача1 на ту обставину, що ним у повному обсязі було виконано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 по справі №280/4697/18 шляхом здійснення позивачу перерахунку довічного грошового утримання з 01.01.2018 у розмірі 90% грошового утримання судді, у зв`язку з чим при подальших перерахунках довічного грошового утримання позивача підстави для застосування 90% грошового утримання судді відсутні.

Суд наголошує, що саме постановою Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2016 по справі №2а/331/219/2016 (ЄУН 331/6959/16-а), яка набрала законної сили 13.01.2017, встановлено, що ОСОБА_1 з 04.10.2016 має стаж, що дає право на відставку та довічне грошове утримання - 27 років 6 місяців, що дає йому право на 90% заробітної плати судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною п`ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

В даному випадку вимоги позивача до суб`єкта владних повноважень поєднані з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування заподіяної протиправними діями Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя моральної шкоди, яка ним оцінена у 48 тисяч гривень.

Визначаючи розмір моральної шкоди позивач виходив із розрахунку не виплаченої йому суми довічного утримання.

Судом в ході розгляду цієї справи було встановлено, що відповідачем1 протиправно, не зважаючи на існуючі судові рішення у справах №2а/331/219/2016 (ЄУН 331/6959/16-а) та №280/4697/18, якими підтверджено право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання саме у розмірі 90% від розміру грошового утримання працюючого судді, безпідставно та необґрунтовано здійснено зменшення цього розміру з 90% до 80 %. Вказані дії відповідача призвели до порушення прав позивача, змусило його вести довготривале листування з органами Пенсійного фонду України (34-70), а також звертатися знов до суду. Позивач є батьком двох неповнолітніх дітей 2005 та 2010 року народження. В матеріалах справи міститься копія Виписки Комунальної установи «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої допомоги міста Запоріжжя» №3350, яка свідчить про те, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період часу з 25.02.2019 по 05.03.2019 з діагнозом гіпертонічна хвороба.

Разом з тим, враховуючи те, що суму недоплаченого грошового утримання позивачу буде виплачено за цим рішенням суду, то заявлений розмір моральної шкоди є надто великим.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з урахуванням принципу розумності, справедливості та достатності наявні підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5 тисяч гривень.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність здійсненого перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 не з дати набуття такого права, а з наступного місяця, а також не доведено законність зменшення позивачу розміру грошового утримання з 90% до 80%, що призвело до моральних страждань позивача, а тому позов підлягає в цій частині задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку позивачем сплачено при подачі позовної заяви до суду судовий збір у сумі 1536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині дати здійснення перерахунку - з 01.01.2019 та зменшення розміру суддівської винагороди до 80% грошового утримання працюючого судді без врахування стажу на посадах стажиста прокуратури, стажиста на посаді слідчого, прокурора, строку військової служби, 1/2 строку навчання, зазначені у листі - відповіді від 16.01.2019 за № 174/07.

Визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині дати здійснення перерахунку - з 01.02.2019 та зменшення розміру суддівської винагороди до 80% грошового утримання працюючого судді без врахування стажу на посадах стажиста прокуратури, стажиста на посаді слідчого, прокурора, строку військової служби, 1/2 з строку навчання, зазначені у листі - відповіді від 19.02.2019 за № 2878/07.

Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя зробити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 13.12.2018 року №08-07/1229 з 04.12.2018 і у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та виплатити з 04.12.2018 року різницю між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням та тим, що підлягає виплаті після перерахунку.

Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя зробити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області від 15.01.2019 №08-02/31 з 01.01.2019 і у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та виплатити з 01.01.2019 різницю між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням та тим, що підлягає виплаті після перерахунку.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) моральної (немайнової) шкоди, заподіяної протиправними діями Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, код ЄДРПОУ 41248629) судові витрати в сумі 1536,80 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2019.

Суддя Н.В.Стрельнікова