Рішення № 83509875, 08.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
08.08.2019
Номер справи
160/5629/19
Номер документу
83509875
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року Справа № 160/5629/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “МЕД-СЕРВІС” до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕД-СЕРВІС” до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, в якому позивач просить: - визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 12241-50/65 від 28.11.2018 р.; - визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна № 12241-50/65 від 29.11.2018 р.; - зобов`язати відповідача відобразити у картці особового рахунку позивача відсутність податкового боргу щодо сплати транспортного податку у сумі 3632 гривні 00 копійок та нарахованих санкцій за ним та скасувати відповідний запис щодо обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області була винесена податкова вимога № 12241-50/65 від 28.11.2018 р. про сплату ТОВ Фірма «Мед-Сервіс» податкового боргу у вигляді транспортного податку у загальній сумі 3 632 гривні 00 копійок. 29 листопада 2018 р. у результаті існування податкового боргу щодо сплати

транспортного податку Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення № 12241-50/65 про опис майна у податкову заставу. Податковий борг, на підставі якого винесені податкова вимога № 12241-50/65 від 28.11.2018 р. та рішення № 12241-50/65 від 29.11.2018 р., є податковим зобов`язанням ТОВ Фірма «Мед-Сервіс» щодо сплати транспортного податку за 4 квартал 2018 року, що простежується у офіційній роздруківці нарахування та сплати податкових зобов`язань позивача з особистого кабінету платника податків. Згідно роздруківки податкових зобов`язань, 25 жовтня 2018р. позивачем планово сплачено авансовий внесок з транспортного податку за 4 квартал 2018 року у повній сумі (6 250 гривень 00 копійок). У той же час, у день сплати транспортного податку за позивачем у інтегрованій картці платників податків вже обліковувався податковий борг у сумі 3630 гривень 78 копійок у вигляді нарахованих наростаючим методом штрафних санкцій щодо сплати транспортного податку за попередні періоди згідно податкового повідомлення-рішення від 10.01.2018 року № 0006271227 (яке було винесене на суму 2500,00 грн. у вигляді штрафу 20% від несвоєчасно сплаченого позивачем транспортного податку за попередні податкові періоди). Тобто, на виконання вимог п.87.9 ст.87 ПКУ відповідач 30.10.2018р. нарахував позивачу податкове зобов`язання у сумі 6 250 гривень 00 копійок, що були сплачені позивачем 25.10.2018р., з них 3630 гривень 78 копійок відповідач відразу зарахував у якості погашення попереднього податкового боргу та 1 гривню 22 копійки у вигляді пені. Таким чином, після зарахування суми у 3632,00 грн. на погашення попереднього податкового боргу відповідач на погашення поточного податкового зобов`язання щодо транспортного податку за 4 квартал 2018 року зарахував лише суму у 2618 гривень 00 копійок у вигляді «залишку», що у подальшому призвело до виникнення заборгованості у 3632 гривні 00 копійок щодо сплати транспортного податку за 4 квартал 2018 року. Внаслідок загальних відрахувань сум транспортного податку на погашення попереднього податкового боргу та виникнення у результаті цього кредитового сальдо позивача були винесені постанова та рішення. У той же час, податкове повідомлення-рішення від 10.01.2018 року № 0006271227, на підставі чого за позивачем обліковувався податковий борг щодо сплати транспортного податку, на погашення якого були спрямовані сплачені ним грошові кошти, було оскаржене у судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа № 160/7352/18, суддя Турлакова Н.В.). 04.12.2018р. адміністративний позов позивача було задоволено у повному обсязі, а саме - визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 10.01.2018 року № 0006271227 щодо сплати штрафу за несвоєчасну сплату транспортного податку у сумі 2 500 гривень 00 копійок. Вказане судове рішення відповідачем не оскаржувалось та набрало законної сили. Таким чином, внаслідок скасування податкового повідомлення-рішення Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на виконання рішення суду від 04.12.2018р. та норм податкового законодавства зобов`язана була, зокрема, внести до інтегрованої картки позивача відповідні коригування щодо скасування податкового боргу у сумі 2500 гривень 00 копійок та всієї нарахованої пені, а внаслідок внесення коригувань до ІКП - відобразити зарахування повної сплаченої позивачем суми у 6250 гривень, що були зараховані відповідачем на погашення «попереднього» та скасованого судом податкового боргу, у якості сплати згідно призначення платежу (транспортний податок за 4 квартал 2018 p.). Крім цього, відповідач мав би за власною ініціативою скасувати рішення про опис майна, оскільки воно ґрунтується вже на відкликаній податковій вимозі. З огляду на вищевикладене позивач вважає, що податкова вимога № 12241-50/65 від 28.11.2018 р. та рішення № 12241-50/65 від 29.11.2018 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року відкрито провадження по вказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем ухвалу суду від 21 червня 2019 року та копію позовної заяви з додатками отримано 27.06.2019 р., що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи, та у встановлений ухвалою суду строк, а саме 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, відзив не надав.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідачем не надано суду жодних заперечень на позов та доказів, на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма “МЕД-СЕРВІС” зареєстроване 01.08.1995 року. Основний вид економічної діяльності 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

28 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу № 12241-50/65 на суму 3632,00 грн., щодо транспортного податку з юридичних осіб.

29 листопада 2018 року податковим органом прийнято рішення № 12241-50/65 про опис майна ТОВ Фірма «Мед-Сервіс» у податкову заставу.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ Фірма «Мед-Сервіс», що підтверджується: актом опису майна № 81, актом опису майна № 82, актом опису майна № 79, актом опису майна № 83, актом опису майна № 80. А також актом опису майна № 99, щодо рухомого майна ТОВ Фірма «Мед-Сервіс».

Не погоджуючись з вимогою та рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, Податковий кодекс України розмежовує поняття податкового зобов`язання і грошового зобов`язання, де відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. А згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що податкове зобов`язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні; грошове ж зобов`язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому ст.50 Податкового кодексу України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Підстави та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків врегульовано ст.59 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).

У вищенаведеному пункті Податкового кодексу України зазначено, що податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Крім того, розділом ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.06.2017 р. №610, визначено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Враховуючи вказане та виходячи з аналізу вищенаведених норм, підставою для формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є встановлення відповідної обставини, зокрема, платником податків не сплачено узгодженої суми грошового зобов`язання, у встановлені законом строки.

За приписами пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно роздруківки податкових зобов`язань, 25 жовтня 2018р. позивачем планово сплачено авансовий внесок з транспортного податку за 4 квартал 2018 року у розмірі 6250,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у день сплати транспортного податну за ТОВ Фірма «Мед-Сервіс» у інтегрованій картці платників податків вже обліковувався податковий борг у сумі 3630,78грн. у вигляді нарахованих наростаючим методом штрафних санкцій щодо сплати транспортного податку за попередні періоди згідно податкового повідомлення-рішення від 10.01.2018 року № 0006271227, яке було винесене на суму 2500,00 грн. у вигляді штрафу 20%, щодо несвоєчасно сплаченого позивачем транспортного податку за попередні податкові періоди.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, на виконання вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України відповідач 30.10.2018 р. нарахував ТОВ Фірма «Мед-Сервіс» податкове зобов`язання у сумі 6250,00 грн., що були сплачені позивачем 25.10.2018 р., проте з них 3630,78 грн. відразу зарахував у якості погашення попереднього податкового боргу та нарахував 1,22 (одна) грн. у вигляді пені.

Судом встановлено, що після зарахування суми у 3632,00 грн. на погашення попереднього податкового боргу відповідач на погашення вже поточного податкового зобов`язання щодо транспортного податку за 4 квартал 2018 року зарахував лише суму у 2618,00 грн. у вигляді залишку, що у подальшому призвело до виникнення заборгованості у сумі 3632,00 грн. (6 250 - (6 250 - 3 632) = 3 632), щодо сплати транспортного податку за 4 квартал 2018 року.

Внаслідок загальних відрахувань сум транспортного податку на погашення попереднього податкового боргу та виникнення у результаті цього кредитового сальдо позивача були винесені податкова вимога № 12241-50/65 від 28.11.2018 р. та рішення № 12241-50/65 від 29.11.2018 р.

Податкове повідомлення-рішення від 10.01.2018 року №0006271227, на підставі якого за ТОВ Фірма «Мед-Сервіс» обліковувався податковий борг щодо сплати транспортного податку, на погашення якого були спрямовані сплачені грошові кошти, було оскаржене у судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа № 160/7352/18, суддя Турлакова Н.В.).

04 грудня 2018 року адміністративний позов ТОВ Фірма «Мед-Сервіс» було задоволено у повному обсязі, а саме - визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 10.01.2018 року № 0006271227 щодо сплати штрафу за несвоєчасну сплату транспортного податку у сумі 2500,00 грн.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/7352/18 набрало законної сили 04 січня 2019 року.

Згідно п. 129.2 ст.129 Податкового кодексу України встановлено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується. Аналогічні положення підлягають застосуванню також по відношенню до штрафу згідно ст.126 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.2 глави 9 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422, у разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в інтегрованій картці платника відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума податкового зобов`язання у повному обсязі скасовується, то в інтегрованій картці платника відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Статтею 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі, при цьому податкова вимога вважаються відкликаними вдень набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Суд звертає увагу на те, що внаслідок скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на виконання рішення суду по справі № 160/7352/18 від 04.12.2018 р. та норм податкового законодавства відповідач був зобов`язаний, внести до інтегрованої картки позивача відповідні коригування щодо скасування податкового боргу у сумі 2500,00 грн. та нарахованої пені, а внаслідок внесення коригувань до інтегрованої картки платника - відобразити зарахування повної сплаченої ТОВ Фірма «Мед-Сервіс» суми у розмірі 6250,00 грн., що були зараховані відповідачем на погашення попереднього та скасованого судом податкового боргу, у якості сплати згідно призначення платежу (транспортний податок за 4 квартал 2018 p.).

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки нараховані штрафні санкції були скасовані за рішенням суду, позовна вимога про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 12241-50/65 від 28.11.2018 р. підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 12241-50/65 від 29.11.2018 р. прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (підпункт 14.1.155 пункту 14.1. статті 14 ПК України).

Згідно пункту 89.1.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Враховуючи той факт, що рішення № 12241-50/65 від 29.11.2018 р. про опис майна у податкову заставу прийнято на підставі податкової вимоги від 28.11.2018 р. № 12241-50/65, яка визнана судом протиправною, суд дійшов висновку, що рішення про опис майна у податкову заставу від 29.11.2018 р. № 12241-50/65 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція щодо наведених обставин викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 820/6849/16, в якій зазначено наступне: «щодо позовних вимог про скасування рішення відповідача про опис майна у податкову заставу та визнання протиправними дій податкового органу зі складання акту опису майна, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ці вимоги є похідними від прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, протиправність якого встановлена судом в межах розгляду даної справи, а тому також є протиправними. Опис майна у податкову заставу передбачає наявність у платника податку податкового боргу. Відсутність податкового боргу виключає прийняття податковим органом рішення про опис майна та складання акту».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача відобразити у картці особового рахунку позивача відсутність податкового боргу щодо сплати транспортного податку у сумі 3632 гривні 00 копійок та нарахованих санкцій за ним та скасувати відповідний запис щодо обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах “Клас та інші проти Німеччини”, “Фадєєва проти Росії”, “Єрузалем проти Австрії” Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Слід зазначити, що з приписів діючого права є неприпустимим підміна судом суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішення питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, а тому суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача прийняти рішення, що відносяться до його виключної компетенції.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд звертає увагу позивача на те, що задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача відобразити у картці особового рахунку позивача відсутність податкового боргу щодо сплати транспортного податку у сумі 3632,00 грн. та нарахованих санкцій за ним та скасувати відповідний запис щодо обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, буде свідчити про втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу.

В зв`язку з вищевикладеним, позовна вимога про зобов`язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відобразити у картці особового рахунку ТОВ Фірма «Мед-Сервіс» відсутність податкового боргу щодо сплати транспортного податку у сумі 3632,00 грн. та нарахованих санкцій за ним та скасувати відповідний запис щодо обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктам владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних вимоги та рішення.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору 5763,00 грн. підлягають стягненню частково в сумі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “МЕД-СЕРВІС” (код ЄДРПОУ 23364377, вул. Пастера, 2, м. Дніпро, 49000) до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 12241-50/65 від 28.11.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна № 12241-50/65 від 29.11.2018 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “МЕД-СЕРВІС” (код ЄДРПОУ 23364377) частину сплаченого судового збору в розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 08.08.2019 року.

Суддя О.М. Неклеса

Попередній документ : 83509872
Наступний документ : 83509877