Рішення № 83509598, 05.08.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 р. Справа № 120/1653/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Фурмана В.В.,

представника позивача Бевз О.І. ,

представника відповідача Скрипника В.П. ,

представника третьої особи Дзіся А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2019 адвокат Бевз О.І. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо надання Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача без урахування всіх складових грошового забезпечення, які позивач отримував на час звільнення з органів МНС;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням всіх складових (надбавок та доплат) грошового забезпечення, а саме надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, та премії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з квітня 2008 троку отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2264-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсію позивачу призначено з урахуванням відповідного окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок за виконання особливо важливих завдань та за особливі умови служби), а також премії. Під час перерахунку пенсії у 2012 році пенсійний орган врахував усі вищезазначені складові грошового забезпечення позивача, які були включені до довідки Територіального управління МНС України у Вінницькій області від 06.06.2012 за № 01-1414/08. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у позивача виникло право на перерахунок пенсії. При цьому пунктом 7 вказаної Постанови № 103 визначено, що Державна служба з надзвичайних ситуацій після набрання чинності цією постановою зобов`язана забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення визначені в пункті 1 цієї постанови.

Позивач зауважує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 відповідач склав довідку від 01.03.2018 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, в яку включив лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років. На підставі цієї довідки третя особа провела перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Не погодившись з розрахунком розміру пенсії, позивач звернувся до відповідача з вимогою про видачу довідки про грошове забезпечення з урахуванням всіх надбавок. Листом від 22.01.2019 № 01-414/09 відповідач повідомив, що надав третій особі довідку про розмір грошового забезпечення позивача, складену з дотриманням вимог Постанови № 103 та Порядку № 45, а тому підстав для видачі нової довідки немає. Крім того, позивач звернувся до третьої особи із заявою від 11.01.2019 з вимогою здійснити перерахунок пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення позивача на момент призначення пенсії. Однак листом від 18.01.2019 № 181/09-49/03 третя особа повідомила, що перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до Постанови № 103, якою визначено вичерпний перелік складових грошового забезпечення, виходячи з яких проводиться перерахунок пенсії. Крім того, третя особа зазначила, що перерахунок пенсії позивача здійснено на підставі довідки відповідача, зміст якої узгоджується з вимогами Постанови № 103 про складові грошового забезпечення.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо надання третій особі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018 без урахування всіх складових грошового забезпечення, які він отримував на час звільнення з органів МНС. При цьому позивач наголошує, що такі дії відповідача суперечать вимогам Закону № 2264-ХІІ, який гарантує право особи на врахування всіх складових грошового забезпечення під час перерахунку пенсії. Натомість Постанова № 103 звужує таке право, оскільки обмежує види грошового забезпечення, що мають враховуватись для проведення перерахунку пенсії. Це підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі за № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 і яким визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018.

Відтак позивач вважає, що надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, та премія, які враховувались на момент виникнення у нього права на пенсію, повинні бути включені до складу довідки про розмір грошового забезпечення та враховані під час здійснення перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2018. Натомість відповідач діяв протиправно та з порушенням вимог чинного законодавства, а надана третій особі довідка істотно зменшила розмір пенсії позивача, на який він розраховував після проведення перерахунку у зв`язку із збільшенням видів грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 27.05.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14.06.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги заперечує та посилається на те, що згідно з Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину четверту статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено в новій редакції та передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій». Таким чином, з 01.01.2017 законодавець змінив підстави перерахунку пенсії військовослужбовців (прирівняних до них осіб) та відніс до повноважень Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку проведення перерахунку пенсії та встановлення розмірів проведених виплат.

Також відповідач зазначає, що порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Крім того, Урядовим рішенням передбачено набрання чинності з 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка встановила нові розміри оплати праці діючих військовослужбовців та інших категорій осіб, водночас не надала права колишнім військовослужбовцям (прирівняних до них осіб) на перерахунок пенсії. Таке право виникло на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено перерахунок пенсії військовослужбовців (прирівняних до них осіб) із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Таким чином, відповідач зауважує, що Постановою № 103 не передбачалось врахування надбавок, які отримував позивач на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, а тому такі надбавки правомірно не були включені до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. При цьому відповідач наголошує, що вказана постанова була чинною на час оформлення та подання довідки третій особі для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018.

Крім того, відповідач зазначає, що у зв`язку з прийняттям Окружним адміністративним судом м. Києва рішення № 826/3858/18 від 12.12.2018, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 втратили чинність з 05.03.2019. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин Постанова № 103 була чинною. Водночас сам факт скасування судом відповідних пунктів урядового рішення не дає відповідачу правових підстав для оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача та її направлення до пенсійного органу. Крім того, ані Порядок № 45, ані жоден інший нормативно-правовий акт не наділяє уповноважений орган, що видає довідки про розмір грошового забезпечення, повноваженнями самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, віднімати чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення.

18.06.2019 до суду надійшли пояснення третьої особи на позовну заяву, в яких третя особа позовні вимоги заперечує та вважає їх безпідставними. Серед іншого, третя особа зазначає, що на органи Пенсійного фонду України покладені функції з призначення та виплати пенсії, тоді як визначення розміру грошового забезпечення чи його окремих складових для обчислення пенсії виходить за межі їх компетенції. Відтак третя особа наголошує, що перерахунок пенсії колишнім військовослужбовцям та прирівняних до них осіб здійснюється на підставі документів, що надаються уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу. Щодо позивача таким документом була довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 103 від 21.02.2018, відповідач подав таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України, на підставі якої з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії позивача. При цьому в довідку було правомірно включено лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років, оскільки відповідно до чинного на той час законодавства саме ці види грошового забезпечення враховувались для перерахунку пенсії. Крім того, третя особа зазначає, що скасування судом пунктів 1, 2 Постанови № 103 не впливає на результати розгляду цієї справи по суті, адже станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови № 103 були чинними та підлягали обов`язковому застосуванню.

27.06.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача виклала свої пояснення щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Зокрема наголошує на тому, що право на пенсійне забезпечення гарантується Конституцією України та Законом № 2262-ХІІ. Відтак, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача відбулося істотне звуження прав позивача на належний розмір пенсії, їх відновлення не може бути поставлене у залежність від очікуваних постанов Уряду. Тому, за існуючих обставин справи, представник позивача вважає належним способом захисту порушених прав позивача покладення судом на відповідача обов`язку щодо оформлення нової довідки для перерахунку пенсії з урахуванням всіх тих складових грошового забезпечення, які враховувались позивачу під час призначення пенсії.

Ухвалою суду від 24.06.2019 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов повністю підтримала та надала пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві та відповіді на відзив. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні виступив на стороні відповідача, вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У березні 2018 року на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 відповідач склав довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача. Згідно цієї довідки грошове забезпечення позивача за посадою на день звільнення («заступник начальника СДПЧ-14 м. Тульчин») становить: посадовий оклад - 4920,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 1270,00 грн, надбавка за вислугу років (у розмірі 50% посадового окладу) - 3095,00 грн. На підставі вказаної довідки позивачу перераховано пенсію з 01.01.2018.

15.01.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача з вимогою скласти та подати третій особі нову довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2018, а саме розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, та премії.

Листом від 22.01.2019 № 01-414/09 відповідач повідомив позивача, що надана третій особі довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за змістом та формою відповідає Постанові № 103 та Порядку № 45. Тому підстав для видачі іншої довідки немає.

Відтак, з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду та просить визнати неправомірними дії відповідача щодо надання третій особі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії без урахування всіх складових грошового забезпечення та зобов`язати відповідача подати третій особі довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням всіх складових (надбавок та доплат) грошового забезпечення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, якою врегульовано порядок перерахунок раніше призначених на пенсій, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

До 21.02.2018 підстави та порядок оформлення довідки про розмір грошового забезпечення та її направлення головним управлінням Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45 (в редакції до 21.02.2018 року)).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції до 21.02.2018 року) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Системний аналіз зазначених норм Порядку дає підстави для висновку, що підготовці та поданню довідки про розмір грошового забезпечення передує система юридичних фактів і лише при їх настанні виникає обов`язок уповноваженого органу оформити відповідну довідку. До таких зокрема належать:

прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством;

направлення компетентними державними органами у п`ятиденний строк повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям

повідомлення Пенсійним фондом України у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки);

складення головними управліннями у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списків та подання їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;

підготовка уповноваженими органами довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та подання їх головним управлінням Пенсійного фонду України у місячний строк.

Отже, підготовка та подання довідки про розмір грошового забезпечення є завершальним (п`ятим) етапом процедури доведення до відома органів Пенсійного фонду України інформації про наявність підстав для прийняття рішення про проведення перерахунку пенсії. Водночас лише така довідка є підставою для здійснення відповідними пенсійними органами перерахунку пенсії.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб.

Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018 року.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), текст якої офіційно оприлюднений 23.02.2018 року на Урядовому порталі.

Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01.01.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).

Також Постановою № 103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зокрема, відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції після 21.02.2018 року) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Аналіз і цієї редакції Порядку свідчить про те, що перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, повинні передувати:

підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців;

прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій;

отримання Пенсійним фондом України відповідного повідомлення від Мінсоцполітики

повідомлення Пенсійним фондом України своїх головних управлінь про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилання відповідної інформації;

складення головними управліннями у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення списків за встановленою формою та подання їх компетентним державним органам

підготовка державними органами на підставі отриманих списків довідок про розмір грошового забезпечення та їх направлення до органів пенсійного фонду.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 45 (в редакції після 21.02.2018 року) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Судом встановлено, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року здійснено третьою особою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 та з урахуванням довідки відповідача про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018.

Отже, саме довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом (у цьому випадку - відповідачем), стала підставою для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018. При цьому суд зауважує, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами третьої особи про те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як територіальний орган Пенсійного фонду України, здійснює перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям виключно на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу, та не наділений повноваженнями щодо визначення складових грошового забезпечення, які мають бути включені як складові в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

В цьому контексті суд зазначає, що питання про наявність підстав для перерахунку територіальним органом Пенсійного фонду України з 01.01.2018 пенсії особи, звільненої з військової служби, яка отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії додаткових видів грошового забезпечення вже було предметом розгляду у Верховному Суді. За результатами вирішення відповідного спору прийнято рішення від 13.03.2019 у зразковій справі № 240/6263/18, в якому зроблено висновки про правомірність дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії такої особи, оскільки територіальне управління Пенсійного фонду України діяло у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення у такої особи права на перерахунок пенсії, а саме Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018).

Також суд зауважує, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 здійснено саме на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103.

Водночас вказаною постановою зобов`язано провести перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців та прирівняних до них осіб з урахуванням трьох складових грошового забезпечення: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби. Врахування інших видів грошового забезпечення не передбачено.

Крім того, вказаною постановою внесено зміни до форми та змісту довідки про грошове забезпечення, яка видається уповноваженими органами. Станом на час оформлення такої довідки щодо позивача до грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідач включив посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років, що відповідало чинному на той час законодавству.

Відтак, оскільки відповідач є органом державної влади, який повинен діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, в тому числі прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, якими є постанови Кабінету Міністрів України, суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність дій відповідача щодо надання третій особі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача без урахування додаткових видів грошового забезпечення (надбавок та премій).

При цьому суд наголошує, що з прийняттям Закону № 1774-VIII від 06.12.2016 року Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження визначати не лише порядок, а й умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

До того ж відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 (в редакції постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, саме Кабінету Міністрів України делеговано повноваження щодо встановлення умов, порядку та розмірів пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, нормативний підхід до розуміння законодавчих положень, що регулюють відносини перерахунку та виплати пенсій на умовах норм Закону № 2262-ХІІ, дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Таким чином, подаючи третій особі довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з 01.01.2018, відповідач не мав правових підстав не застосовувати до спірних правовідносин положення ст. 63 Закону № 2262-ХІІ і Постанови № 103, та оформляти вказану довідку в інший спосіб або з іншим змістом ніж це передбачено відповідними законодавчими актами, зокрема включати до неї додаткові види грошового забезпечення (надбавки, премію).

Обґрунтовуючи неправомірність дій відповідача, позивач також посилається на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які затверджені відповідною постановою Уряду.

Вказане рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019.

Поряд з цим, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05.03.2019, а не з моменту прийняття відповідного нормативно-правового акту.

Відтак скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1 та 2 Постанови № 103 не впливає на результат розгляду цієї справи, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови № 103 були чинними та правомірно застосовувались відповідачем.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що під час вчинення оспорюваних позивачем дій відповідач діяв з дотриманням вимог чинного на той час законодавства та не порушив вимог частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Крім того, суд зазначає, що збільшення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців (прирівняних до них осіб), з яким Порядок № 45 раніше пов`язував виникнення підстав для перерахунку пенсії, відбулося з дати набрання чинності постановою КМУ № 704 від 30.08.2017, якою затверджені нові розміри грошового забезпечення.

Разом з тим, Постанова № 704 від 30.08.2017 набрала чинності лише 01.03.2018.

Постанова № 103 від 21.02.2018 набрала чинності раніше - 24.02.2018. Тобто, до моменту набрання чинності Постановою № 704, Кабінет Міністрів України встановив правила виплати перерахованої пенсії.

Водночас станом на 01.01.2018 частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ діяла в новій редакції, згідно з якою перерахунок пенсії пов`язувався з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов та порядку перерахунку пенсії, а без прийняття такої постанови перерахунок пенсії був би неможливим.

Обставини скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 Постанови № 103 не можуть бути враховані судом, оскільки ці обставини не існували на час виникнення спірних відносин, а також не були підставою для відмови відповідача в оформленні нової довідки, що була надана листом від 22.01.2019 № 01-414/09 у відповідь на заяву позивача від 15.01.2019.

Крім того, суд зважає на те, що прийняте Окружним адміністративним судом м. Києва рішення у справі № 826/3858/18 не є тим юридичним фактом, який в силу вимог п. 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції до 21.02.2018 року) тягне за собою обов`язок відповідача оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача.

За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані таким, що втратили чинність чи були змінені цим актом. Дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визнання спеціального порядку такого відновлення регулювання відповідних правовідносин. Аналогічна позиція міститься у пункті 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06 вересня 2005 року. Таке ж положення міститься у пункті 2.36 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», в якому зазначено, що визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним таким, що втратили чинність.

Відповідно, доводи позивача про те, що скасування судом окремих положень Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 відновлюють раніше діючий порядок визначення складових грошового забезпечення, з яких проводиться перерахунок пенсія, є безпідставними, оскільки чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» в силі законів чи окремих їх норм, які у встановленому порядку втратили чинність.

Як зазначалося вище, першим етапом та приводом для оформлення довідок про грошове забезпечення є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Водночас під час розгляду справи не встановлено факту прийняття Кабінетом Міністрів України рішень, які б тягнули за собою зміни в грошовому забезпеченні військовослужбовців та прирівняних до них осіб. Отже, відсутні підстави для висновку про те, що у відповідача виник обов`язок оформити та направити третій особі іншу довідку про новий розмір грошового забезпечення позивача.

Також суд наголошує, що ані Порядок № 45, ані жоден інший нормативно-правовий акт не наділяє уповноважений орган, що видає довідки про розмір грошового забезпечення, повноваженнями самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, самостійно віднімати чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення.

Зазначені повноваження належать Кабінету Міністрів України, реалізація яких, в силу вимог Порядку № 45, має стати підставою для позитивних дій зі сторони як органів Пенсійного фонду, так і державних органів, в яких особа проходила службу.

Щодо аргументів позивача про те, що дії відповідача і третьої особи є втручанням у його право на мирне володіння майном та що позивач мав «законні сподівання» отримувати пенсію у вищому розмірі після проведення її перерахунку, суд зазначає таке.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014 року, п. 35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання» якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, яка була чинною до 05.03.2018, прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям (прирівняних до них осіб) у такий спосіб, як це здійснено пенсійним органом, а також була відсутня усталена практика національних судів на підтримку аналогічних скарг.

Крім того, перерахунок пенсії позивача був здійснений з 01.01.2018 у встановленому законодавством порядку, тобто «на умовах, передбачених законом». В цьому випадку не можна вважати, що мало місце позбавлення права позивача на володіння перерахованих пенсійних виплат, змінився лише порядок їх виплат, тобто був встановлений механізм реалізації повноважень пенсійного органу із зобов`язань, що виникли перед позивачем, а тому протиправного втручання у майнове право позивача відсутнє.

При цьому суд зважає на те, що після проведення перерахунку розмір пенсії позивач істотно збільшився порівняно з тією сумою пенсії, яку він отримував раніше.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах «Аррас та інші проти Італії», «Сухобоков проти Росії»).

У рішенні «Великода проти України», № 43331/12, від 3 червня 2014 року, Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

На залежність розмірів соціальних виплат від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

В цьому Рішенні зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004 (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 зазначено, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Також в цьому Рішенні вказано на те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Аналіз вищезазначених рішень свідчить про те, що під час їх прийняття Конституційний Суд України виходив із додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування у межах фінансових можливостей держави права кожного на достатній життєвий рівень.

Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (пункт 2.1 рішення від 26.12.2011 року N 20-рп/2011).

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відтак, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_3 належить відмовити повністю.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),;

2) представник позивача: адвокат Бевз Оксана Іванівна (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Театральна, 22, м. Вінниця, 21001);

3) відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 38635397, місцезнаходження: вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, 21021);

4) третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Повне судове рішення складено та підписано суддею 08.08.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович