Рішення № 83509596, 08.08.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 серпня 2019 р. Справа № 120/1814/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області, яким просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14.05.2019 року № Ф- 21133-56 в сумі 13362,36 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що підприємницька діяльність позивачем не здійснюється з 2014 року, а з вересня 2018 року державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про припинення підприємницької діяльності, відповідно доходів не отримує, працює за трудовим договором з 01.10.2001 року, ЄСВ за нього сплачує роботодавець, тому підстави для сплати ЄСВ відсутні.

Представником відповідача в заперечення позовної заяви подано відзив, в обґрунтування якого зазначає, що даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 14.05.2019 року за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 13362,36 грн., яка виникла в наслідок не сплати поточних нарахувань. Також повідомляє, що за позивачем як ФОП до моменту прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності увесь час рахувався обов`язок зі сплати ЄСВ.

Разом з відзивом представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

09.07.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, якою заперечує проти позиції контролюючого органу, фактично відтворюючи зміст та підстави позовної заяви.

Ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких обставин, враховуючи вищевказане та відсутність будь-яких обґрунтувань зі сторони відповідача щодо необхідності виклику сторін, суд доходить до висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань взятий на облік в органах державної податкової служби 11.09.2002 року та перебував на обліку у Могилів-Подільській об`єднаній ДПІ за номером запису 669, код КВЕД 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві.

Згідно трудової книжки НОМЕР_1 та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування форма ОК-7 від 04.06.2019 року № 371, починаючи з 2001 року та по теперішній час позивач працює вчителем фізичного виховання у Антонівській ЗОШ.

27.05.2019 року позивачем отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) видану ГУ ДФС у Вінницькій області 14.05.2019 року № Ф-21133-26 на суму 13362,36 грн.

Згідно повідомлення № 02-126-18 від 24.09.2018 року про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця до ЄДР внесено запис № 21660060004002446 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та відповідно втратив статус фізичної особи - підприємця.

Вважаючи безпідставним нарахування єдиного внеску, а вимогу такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо фізичною особою-підприємцем не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до п. 10 Розділу IV Інструкції, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Згідно з п.п. 1, 2 Розділу VI Інструкції, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Відповідно до п. 3, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 Розділу VI Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Таким чином, Законом передбачено обов`язок фізичної особи-підприємця, сплачувати єдиний внесок, незалежно від отримання доходу у розмірі не меншому мінімального страхового внеску.

Мінімальний розмір обов`язкового платежу прямо визначений Законом, і не залежить від подання чи не подання платником податків відповідної звітності, або здійснення нарахувань контролюючим органом.

Саме Закон визначив розмір зобов`язань платника податків з єдиного внеску.

Оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем, за ним до моменту припинення підприємницької діяльності, шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців зберігався обов`язок сплачувати єдиний внесок у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску.

У інформаційній системи органу доходів і зборів, лише відображається відомості про сплату чи не сплату платниками податків єдиного внеску, розмір та обов`язок сплати якого встановлені напряму Законом.

Пункт 4 Розділу VI Інструкції надає право контролюючим органам формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.

Позивачем будь-яких даних про сплату ним єдиного внеску за період здійснення підприємницької діяльності до моменту її офіційного припинення, як фізичною особою-підприємцем до суду не надано. Виконання ним обов`язку, передбаченого Законом, та у розмірі встановленому Законом, не підтверджено.

Наданий позивачем витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування підтверджує сплату ЄСВ у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску. Але ЄСВ був сплачений підприємством, з яким позивач перебуває у трудових відносинах.

Позивач доказів того, що він, як фізична особа-підприємець, сплачував ЄСВ, суду не надав.

Норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не містять застережень, що особа звільняється від сплати ЄСВ як фізична особа-підприємець, якщо підприємством, з яким фізична особа перебуває у трудових відносинах, сплачується ЄСВ.

Відтак, позивач повинен був сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску до внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно сформував вимогу та направив її на адресу позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 39402165) про визнання протиправним та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 року № Ф-21133-56 на суму 13362,36 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович