Вирок № 83508460, 06.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.08.2019

Справа № 320/3827/19

1-кп/320/213/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 серпня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12019080140001067 за обвинуваченням :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Мелітополя Запорізької області, громадянки України, яка має середню освіту, незаміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 , раніше не судимої, т.м. НОМЕР_2

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

за участю прокурора - Капліної К.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

законних представників потерпілої - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2019 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись біля магазину «Лілія» за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Вознесенка, вул. Шкільна, 10-А, в ході раптово виниклого конфлікту ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_2 2004 року народження, умисно нанесла їй удар кулаком правої руки в обличчя, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми струс головного мозку, синець, травматичний набряк та забої м`яких тканин правої скронево-тім`яної ділянки голови, контузія лівого ока, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 105 від 13.05.2019, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня ) розлад здоров`я.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України визнала в повному обсязі зазначила, що 21 березня 2019 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись біля магазину «Лілія» в с. Вознесенка, по вул. Шкільній, 10-А, в ході раптово виниклого конфлікту, оскільки її подруга сказала, що потерпіла її зачепила, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вирішила спричинити тілесні ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_2 та нанесла один удар кулаком правої руки в обличчя, чим заподіяла потерпілій тілесні ушкодження. Шкодує про скоєне оскільки. В той день випила близько двох літрів пива. Визнала в повному обсязі розмір заявленого цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 25100 гривень. Попросила вибачення у потерпілої та її батьків.

Потерпіла ОСОБА_2 , законні представники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченій на розсуд суду. Просили задовольнити цивільний позов в повному обсязі в розмірі 25100 грн.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, і щирим каяттям, та не заперечення сторін кримінального провадження про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

У частині дослідження цивільного позову встановлено дослідження наданих сторонами доказів.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.2 ст. 125 КК України.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, правдиві послідовні покази надані в судовому засіданні, які сприяли встановленню істини по справі.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який у відповідності до ч. 2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу підсудної, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи особу ОСОБА_1 обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що необхідним і достатнім для обвинуваченої покаранням, яке сприятиме її виправленню і запобігатиме вчиненню нею нових злочинів, є покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт.

Обрана міра покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Згідно з частиною 5 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У даному кримінальному провадженні до обвинуваченої заявлено позовні вимоги законним представником потерпілої ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди (витрати на лікування ) на суму 5100 грн. та стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 тисяч гривень, що полягала у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала дитина внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, ушкодженням здоров`я, продовженням лікування.

Вирішуючи заявлені цивільні позови у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Водночас, за змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Цей же принцип змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання сторонами кримінальної справи їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості закріплений і в ст. 22 КПК України.

До того ж, приписами п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальній справі підлягає доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Матеріалами справи встановлено, та визнано обвинуваченою в повному обсязі розмір заявленого цивільного позову.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд повинен врахувати, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість; відшкодування витрат на додаткове харчування, якщо його неможливо забезпечити в лікувальному закладі, визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим судово-медичною експертизою на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування в торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали.

На придбання медикаментів та лікарських препаратів було витрачено кошти у сумі 5100 грн, розмір яких підтверджується наданими позивачем копіями квитанцій та чеків на придбання ліків, які містяться в матеріалах справи долучені до позовної заяви.

Пункт 1 ч. 2.ст. 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Позивач, обґрунтовуючи вимоги про відшкодування завданої йому моральної шкоди зазначив, що зазнав фізичного болю від отриманих тілесних ушкоджень, що спричинило сильні душевні переживання, тривале порушення її звичного способу життя.

Частиною 2 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини ...фізичної або юридичної особи, яка її завдала : 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації,характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи з викладеного та конкретних обставин справи, суд враховує характер та тривалість фізичних та моральних страждань потерпілої внаслідок ушкодження її здоров`я, принцип розумності, виваженості і справедливості, та вважає, що з врахуванням зазначених обставин позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 20000 грн.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішити на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, ч. 2 ст. 124, 368, 370, 371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , суму матеріальної шкоди в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень та моральної шкоди в розмірі 20000 (двадцять тисяч), а разом 25100 (двадцять п`ять тисяч сто) гривень.

Речовий доказ, ДВД диск залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: