Постанова № 83507638, 07.08.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1123/19

Провадження № 2-а/280/50/19

РІШЕННЯ

Іменем України

07 серпня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Янчук В.В.

при секретарі - Кумечко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції батальйону 3 роти 6 Управління патрульної поліції у місті Києві Лебединець Віталія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсь до суду з вказаним адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову зазначив наступне.

04.09.2018 року був зупинений відповідачем на посту ДАЇ при виїзді в м. Києві зі сторони м. Житомир, відносно позивача була складена постанова про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, позивач керуючи транспортним засобом користувався засобом зв`язку. Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Позивач з даною постановою не погоджується, вважає її незаконною та просить суд її скасувати з підстав, викладених в адміністративному позові, а провадження по справі закрити.

Позивач в судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач - старший лейтенант поліції батальйону 3 роти 6 Управління патрульної поліції у місті Києві Лебединець В.Ю. в судове засідання не з`явивсь, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Відзив на позовну заяву не подав, інших заяв та клопотань не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 577442 від 04.09.2018, складеної інспектором роти 6 батальйону 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Лебединець В.Ю. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн., за наступних обставинах: 04.09.2018 о 12 год. 21 хв. водій під час руху транспортного засобу користувався засобом зв`язку не обладнаними технічними пристроями що дозволяють вести перемови без допомоги рук, чим порушив п.2.9 д ПДР (а.с.13,14).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частиною першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Аналізуючи оскаржувану постанову вбачається, що вона була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пленум Верховного Суду України у п.24 своєї постанови № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу на неприпустимість спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

Незважаючи на зазначені обставини, відповідачем не було подано в порядку визначеному ч.1 ст.261 КАС України відзиву на позовну заяву, не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надано жодних документів (матеріалів), які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до відповідальності. В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, та які, в свою чергу, стверджували про вчинення позивачем вищеописаного адміністративного правопорушення.

В силу положень ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.286 КАС України суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у діях позивача склад адміністративного правопорушення відсутній, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови серії ЕАВ № 577442 від 04.09.2018 року та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297, 325 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції батальйону 3 роти 6 Управління патрульної поліції у місті Києві Лебединець Віталія Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 577442 від 04.09.2018 року, складену інспектором роти 6 батальойону 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Лебединець Віталієм Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень, а провадження по справі закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили судовим рішенням за наслідками апеляційного провадження

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Янчук В.В.