Ухвала суду № 83505490, 07.08.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9215/14-ц

Провадження № 6/752/1000/19

У Х В А Л А

іменем України

07.08.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Власенко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, -

в с т а н о в и в:

рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 січня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 квітня 2013 року, частково задоволено позов ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором № 44234-КМК від 01 квітня 2008 року у розмірі 2 432 478,78 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219 грн., що складає загальну суму 2 435 697,78 грн. (а.с. 13-23, 68-70, 100-101)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року замінено сторону у виконавчому провадженні з приводу виконання виконавчого листа № 2/2601/732, виданого 25 січня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором № 44234-КМК від 01 квітня 2008 року в розмірі 2 432 48,78 грн. та судового збору в розмірі 3 219 грн., що разом складає 2 435 697,78 грн., стягувача ПАТ «Кредитпромбанк» на стягувача ПАТ «Дельта Банк». (а.с. 121)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2014 року задоволено подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Власюк С.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 . Обмежено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до погашення заборгованості за виданим 25 січня 2013 року Голосіївським районним судом м. Києва виконавчим листом № 2/2601/732/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» грошових коштів у сумі 2 435 697,78 грн.

14 червня 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон. Зазначає, що він сплатив всю суму заборгованості на користь ПАТ "Дельта Банк" у сумі 2 435 697,78 грн. Доказом погашення всієї заборгованості вважає довідку № 41618 від 22.03.2019 р. про відсутність виконавчого провадження № 2/2601/732/12, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 25.01.2013 р., на виконанні у Голосіївському РВДВС м. Київ ГТУБ у м. Києві. Також зазначає про недоведеність факту ухилення від виконання ним своїх зобов"язань у вищевказаній цивільній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1-3, 5 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов"язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон. (а.с. 218)

ОСОБА_1 , звертаючись до суду повторно із заявою відповідно до частини 5 ст. 441 ЦПК України, просить скасувати застосовані судом обмеження. В обгрунтування заяви посилається на погашення заборгованості на користь ПАТ "Дельта Банк" у сумі 2 435 697,78 грн. Доказом погашення всієї заборгованості вважає довідку № 41618 від 22.03.2019 р. про відсутність виконавчого провадження № 2/2601/732/12, виданого Голосіївським районним судом м. Києва 25.01.2013 р., на виконанні у Голосіївському РВДВС м. Київ ГТУБ у м. Києві.

Проте такі доводи заявника не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки обмежувальний захід було застосовано до боржника у зв"язку із встановленням судом факту свідомого ухилення від виконання рішення суду (зокрема, свідомі дії боржника, направлені на невиконання своїх зобов"язань за наявності реальних можливостей).

Відтак скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обгрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування .

Сукупність досліджених обставин справи, не дають на даний час підстав дійти переконливого висновку про наявність обставин, які давали б підстави для скасування обмежувальних заходів, оскільки виконання боргових зобов"язань не підтверджено належними доказами, жодних фінансових документів заявником не було надано, відтак не можна стверджувати про очікуване виконання рішення суду.

Відповідно до частини 8 ст.441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: