Ухвала суду № 83505236, 07.08.2019, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/661/19

Провадження № 2/710/355/19

УХВАЛА

07.08.2019 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Побережної Н.П.,

за участі секретаря судових засідань - Цяпкало Г.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Водянської сільської ради - Костюковича Ф.Ф., Яременка В.А.,

представників третьої особи, яка не заявляє самостійними вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача СТОВ «Урожай» - Костюковича Ф.Ф., Яременка В.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву представника позивача про відвід головуючому судді по цивільній справі

за позовом ОСОБА_1 до Водянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача СТОВ «Урожай» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ЧЕХУ №701/06 від 26.01.2018,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2019 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ЧЕХУ №701/06 від 26.01.2018.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської 06.06.2019 відкрито провадження по справі.

07.08.2019 в судовому засіданні представник позивача подав заяву про відвід головуючому судді, яку він мотивував тим, що ним в залі судових засідань було заявлено клопотання про витребування доказів від Водянської сільської ради, яке не було розглянуто 09.07.2019, так як суд визнав його передчасним. На адвокатський запит від 08.07.2019 Водянська сільська рада надала частково документи, що запитував адвокат Пропадущий А.В., та, про які йшлося в клопотанні від 09.07.2019, в наданні решти документів представнику позивача, з його слів, було відмовлено. Головуючий суддя Побережна Н.П. відмовила в задоволені клопотання, мотивуючи це тим, що адвокат сам має право витребовувати докази. Представник позивача вважає, що відмова від задоволення клопотання є порушенням ст. 84 ЦПК України, що як наслідок, викликає в представника позивача сумніви в неупередженості головуючого судді.

Представники відповідача та третьої особи заперечували щодо задоволення заяви про відвід головуючого, вказуючи що клопотання сторони позивача від 09.07.2019 було вирішене, нового клопотання стороною позивача не подано, відмова у задоволенні клопотання не є підставою для відводу судді.

Суд, розглянувши заяву про відвід головуючому судді, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу на підставі наступного.

Згідно з ч . 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3. ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першої статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Нормами ч.ч. 4, 5 ст. 40 ЦПК України, передбачено, що якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Згідно ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Згідно ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Так, судом встановлено, що дійсно представником позивача 09.07.2019 було надано до суду клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача зазначив, що 08.07.2019 він звернувся з адвокатським запитом до Водянської сільської ради про надання належним чином копій документів, про які йшлося в клопотанні про витребування доказів. Згідно з протоколом судових засідань від 09.07.2019 суд дійшов до висновку, що клопотання про витребування доказів є передчасним, оскільки представник позивача ще не отримав відповіді на адвокатський запит, який був заявлений напередодні.

31.07.2019 представник позивача надав до суду документи, що надійшли від Водянської сільської ради у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_2 від 08.07.2019.

В судовому засіданні 07.08.2019 представник позивача знову просив суд витребувати від Водянської сільської ради докази, про які йшлося в клопотанні від 09.07.2019, посилаючись на те, що Водянська сільська рада надала не ті докази, про які він просив.

З цього приводу суд зазначає, що право учасника справи на звернення до суду з клопотанням про витребування доказів та власне зміст такого клопотання регламентовані ст. 84 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, поданню клопотання про витребування доказів до суду передує вжиття зацікавленою стороною яких-небудь дій, спрямованих на отримання доказів і тільки в разі, якщо ці дії не призвели до бажаних результатів, учасник справи має право звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів, обґрунтувавши його доводами, які б свідчили про неможливість отримати ці докази самостійно.

Представник позивача надав до суду клопотання про витребування доказів з порушенням приписів ст. 84 ЦПК України. Зокрема в клопотанні не було зазначено про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, або причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Також представником позивача не було вказано про те, що він повторно звертався до Водянської сільської ради з метою отримати докази. Крім того, зміст супровідного листа Водянської сільської ради до документів, що були надані у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 08.07.2019 спростовує твердження представника позивача про те, що Водянська сільська рада відмовила останньому в наданні яких-небудь документів. Вищенаведене свідчить про те, що в даному випадку має місце зловживання процесуальними правами зі сторони представника позивача.

Суд звертає увагу заявника, що він не вказав жодних аргументів, які б визначали неупередженість судді у розгляді саме даної справи, оскільки незгода сторони з позицією суду не є обставиною, що б свідчила про неупередженість судді.

Згідно ч.4 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом.

На сьогоднішній день правосуддя в Шполянському районному суді Черкаської області, здійснюється лише одним суддею, замість трьох суддів, ця обставина є об`єктивною.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суду у справі «Білуха проти України», пункт 49 рішення, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, будь - яких посилань на вчинення суддею Побережною Н.П. дій, які б свідчили про прояви упередженості, безсторонності, необ`єктивності заявником не зазначено.

Враховуючи вищенаведене, оскільки обґрунтованих підстав для відводу судді у заяві про відвід не зазначено, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого відводу судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 84, 252, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Водянської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача СТОВ «Урожай», про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ЧЕХУ №701/06 від 26.01.2018 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі складена 09.08.2019.

Суддя Шполянського

районного суду Н.П. Побережна