Вирок № 83504441, 07.08.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1641/19

Провадження № 1-кп/645/537/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Мартинової О.М.,

секретар судового засідання - Марцишенко А.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Мосейко Л.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого 15.01.2013 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч.2 ст.15, ч.1 ст.201 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

В період часу з 11-30 год. по 12-30 год. 07.03.2019 року, точний час судом не встановлено, ОСОБА_1 знаходився у квартирі АДРЕСА_2 , в якій мешкає потерпілий ОСОБА_2 , де у ОСОБА_1 виник злочинний намір на таємне заволодіння мобільним телефоном «Fly» X life DS 123 чорного-сірого кольору, та гаманця з грошовими коштами в розмірі 402 грн., що належить ОСОБА_2 , який мешкає у вище вказаній квартирі. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно взяв з серванту, який знаходився в одній з кімнат мобільний телефон «Fly» X life DS 123 чорного-сірого кольору, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 6/680СЕ-19 від 19.03.2019 року складає 225 гривень, та гаманець коричневого кольору, що не представляє матеріальної цінності для потерпілого в середині якого знаходилися грошові кошти в розмірі 402 гривні, та з місця скоєння злочину зник, тим самим заволодів вище вказаним мобільним телефоном, та гаманцем з грошовими коштами, які належать потерпілому ОСОБА_2 та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_2 , спричинивши потерпілому збитки на суму 627 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини справи та докази, викладені в обвинувальному акті. Пояснив про обставини скоєного злочину, як викладено вище.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, у тому числі потерпілий, який надав до суду заяву, не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненному.

Обставиною, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не одружений, офіційно не працює, на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «МПНД №3» ХМР не звертався.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, наявність обставини, що пом`якшує, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність у потерпілого претензій матеріального та морального характеру, особу обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі, та згідно зі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням та покласти обов`язки відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не обиралась.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Речові докази - мобільний телефон «Fly» X life DS 123, Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 та гаманець темно-коричневого кольору в середині якого маються грошові кошти в розмірі 402 грн., передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили - вважати повернутим останньому.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/680СЕ-19 від 19.03.2019 року в сумі 572 грн. у кримінальному проваджені №12019220460000596 (код доходів 24060300, п/рахунок 31116115020005, код отримувача 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/м.Харкова/Слобідськи/24060300, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач платежу Держава).

Підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , до набрання вироком суду законної сили - немає.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.М. Мартинова