Ухвала суду № 83502256, 07.08.2019, Карлівський районний суд Полтавської області

07.08.2019

єдиний унікальний номер справи 531/1456/19

номер провадження 1-кс/531/423/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. Карлівка

Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області Попов М.С., за участю: секретаря Клименко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області Романюка О.А. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170180000261 від 27 травня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області Романюк О.А. звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором Карлівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Лифарь В.Г., в якому просить накласти арешт на майно, а саме на: 1) шестивальцевий борошномельний млин марки «ZAFER DEGIRME MAKINALARI», 1989 року випуску, (014593, 014573, 014574, 014578), шляхом заборони його використання та розпорядження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чи будь-якій іншій третій особі; 2) складського приміщення загальною площею 1040,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ПП «Карлівка-Ресурс» в особі директора ОСОБА_3 .

Клопотання мотивовано тим, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170180000261 від 27 травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, було встановлено, що 27 травня 2019 року до Карлівскього ВП звернувся ОСОБА_1 і повідомив, що 23 квітня 2019 року ОСОБА_5 , як директор ПП «Карлівкамлин», шляхом обману, без його відома, передала його 6-тивальцевий борошномильний млин ПП «Карлівкамлин», що за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ФОП ОСОБА_2 , чим завдала збитків на суму 380000 грн.

Встановлено, що 22 листопада 2017 року ОСОБА_1 (партнер 1) уклав договір про спільну діяльність з ОСОБА_5 (партнер 2). Відповідно до п. 1.1 договору, останні домовились об`єднати свої вклади і спільно діяти без створення юридичної особи з метою отримання прибутку шляхом здійснення мукомельного виробництва.

Згідно п. 1.4.1 Сторони зобов`язуються внести наступні вклади в спільну діяльність в термін до 22 грудня 2017 року: п. 1.4.1 Вклад партнера 1 являється: п. 1.4.1.1. Недіюча юридична особа - ПП «Карлівкамлин», ЄДРПОУ 39896900; п. 1.4.1.2 Комплексний мукомельний млин потужністю 70 тон/доба; п. 1.4.1.3 Вартість вкладу партнера 1 по спільній згоді і домовленістю сторін становить 46000 доларів США; п. 1.4.2 Вклад партнера 2 являється: п. 1.4.2.1 Грошові кошти в сумі 26000 доларів США.

Відповідно до п. 2.1 Керівництвом спільними справами по спільній діяльності і ведення спільних справ здійснюється партнером 2. В п. 2.2 та п. 2.3 зазначено, що: ведення бухгалтерських і податкових звітів здійснюється партнером 2 з можливістю залучення третіх осіб, в тому числі найманих працівників для виконання даних функцій; у відносинах з третіми особами партнер 2 вправі здійснювати любі угоди від імені сторін, а також діяти в інтересах сторін на основі даного договору, без будь-якої довіреності.

Пункт 7.1 визначає строк дії договору, а саме що він вступає в силу з дати підписання його сторонами і має безтерміновий характер, але не менше 3 років.

Після підписання вказаного договору, 6-тивальцевий борошномельний млин був відремонтований і було виготовлено 15-20 тон муки. Зі слів ОСОБА_5 , виготовлена мука була першого сорту, ринкова вартість якої була низько. Муки вищого сорту вказаний млин не виготовив, і витрачені нею кошти на його ремонт не окупились, а навпаки він став ще затратнішим, так як потребував капітального ремонту та модернізації для виготовлення муки вищого сорту. Для цього коштів ОСОБА_5 не мала, ОСОБА_1 після підписання договору про спільну діяльність поїхав у Туреччину, коштів на ремонт не надавав, а постійно обіцяв привезти нове обладнання для його ремонту і модернізації, що по даний час не зробив. З вказаних причин з лютого 2018 року по даний час млин взагалі не працював і на його охорону, оренду приміщення під ним, комунальні послуги, податки ОСОБА_5 , як директор ПП «Карлівкамлин», витрачала значні кошти, які отримувала як грошову допомогу у ОСОБА_2 , які підприємство обіцяло йому повернути після того, як запрацює виробництво, але цього не сталося.

В подальшому, ОСОБА_2 . 27 лютого 2019 року та 13 березня 2019 року звернувся до Господарського суду Полтавської області з вимогою про видачу судового наказу про стягнення з ПП «Карлівкамлин» заборгованості в сумі 173200 грн. та 170356 грн., які були задоволені.

23 квітня 2019 року ПП «Карлівкамлин», в особі директора ОСОБА_5 , на виконання вимог судового наказу, дійшовши згоди з ОСОБА_2 , в рахунок заборгованості, зараховано майно, що належить ПП «Карлівкамлин» у власність ОСОБА_2 , а саме6-тивальцевого борошномельного млина, про що склали відповідний акт прийому-передачі.

02 травня 2019 року ОСОБА_2 , з метою збереження вказаного млина, що перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , уклав договір з ПП «Карлівка-Ресурс», в особі директора ОСОБА_3 , про оренду нежитлового приміщення за вище вказаною адресою зі строком оренди до 31 липня 2019 року.

В кінці травня 2019 року ОСОБА_1 приїхав до України і дізнався про вище вказані борги ПП «Карлівкамлин» та про акт прийому-передачі млина, на що він, як кінцевий бенефіціарний власник, не давав своєї згоди. В подальшому ОСОБА_1 , з метою збереження свого майна 27 травня 2019 року та 29 травня 2019 року звернувся до Господарського суду Полтавської області з вимогою про скасування судових наказів про стягнення з ПП «Карлівкамлин» на користь ФОП Броварського Б.В. заборгованості в сумі 173200 грн. та 170356 грн., які були задоволені.

На даний час спір про належність вище вказаного млина між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вирішений, кожен з них вважає себе його повноправним власником, через що між ними виникають конфлікти.

01 серпня 2019 року за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проведено огляд 6-тивальцевого борошно метального млина, у ході якого встановлено, що він марки ZAFER DEGIRME MAKINALARI», 1989 року випуску, (на якому виявлено номерні позначення 014593 , 014573, 014574, 014578), він знаходиться в недіючому стані, частково розукомплектований. Після огляду, складське приміщення, у якому знаходиться вказаний млин, було зачинено і опломбоване учасниками огляду з метою його збереження.

На даний у час вказаний млин визнано речовим доказом, щодо якого існують підстави вважати, що є загроза того, що майно може незаконно в подальшому приховуватися, пошкодитися, псуватися, зникнути, втратитися, знищитися, використатися, незаконно передатися у власність іншій особі та наданий час наявна мета збереження вказаного речового доказу для встановлення його повноправного власника.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовльнити.

Представники власників (користувачів) майна, в судовому засіданні також підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Вислухавши, слідчого, представників власників (володільців) майна, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);

3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Перевіркою встановлено, що за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження №12019170180000261 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Слідчий в клопотанні просить накласти на вище вказане майно арешт, оскільки воно є речовим доказом по справі та щодо нього існує сукупність підстав вважати його предметам злочину, а також є загроза того, що майно може незаконно в подальшому приховуватися, пошкодитися, псуватися, зникнути, втратитись, знищитися, використатися, незаконно передатися у власність іншій особі та на даний час наявна мета забезпечення збереження вказаного речового доказу.

Слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

На думку слідчого судді, речовим доказом в даному кримінальному провадженні є вище вказаний млин, і доведено існування ризику можливого приховування, пошкодження, псування, втрати або знищення речового доказу.

Щодо частини клопотання про накладення арешту на складське приміщення загальною площею 1040,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ПП «Карлівка-Ресурс», встановлено, що строк дії договору оренди цього приміщення, укладеного між ПП «Карлівка-Ресурс» та ФОП Броварський Б.В . , закінчився 31 липня 2019 року. Але, в судовому засіданні представником ОСОБА_1 надано на огляд оригінал договору оренди цього ж приміщення від 01 серпня 2019 року, укладеного між ПП «Карлівка-Ресурс» та ПП «Карлівкамлин», тобто, на даний час ПП «Карлівкамлин» є правомірним володільцем вказаного майна, а тому є підстави для задоволення клопотання і в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 100, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Карлівського ВП ГУНП України в Полтавській області Романюка О.А. - задовольнити.

Накласти арешт на: 1) шестивальцевий борошномельний млин марки «ZAFER DEGIRME MAKINALARI», 1989 року випуску, (014593, 014573, 014574, 014578), шляхом заборони його використання та розпорядження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чи будь-якій іншій третій особі; 2) складського приміщення загальною площею 1040,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ПП «Карлівка-Ресурс» та перебуває в оренді ПП «Карлівкамлин».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя