Рішення № 83498421, 16.07.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/2155/19, cправа № 361/2289/19

16.07.2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» липня 2019 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретарів судових засідань - Хорошун К.О., Телепи Т.А.,

сторони справи:

позивач - виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області,

відповідач - ОСОБА_1 ;

за участю: представника позивача виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області - Сундук Л.І., відповідача ОСОБА_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав,

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області звернувся до суду із вказаним вище позовом, в якому просив відібрати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від його матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України від 22 березня

2019 року № 00022427217, відомості про батька малолітнього ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 записані у відповідності до частини першої статті 135 СК України.

Відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 2002 року, але з 2013 року за вищевказаною адресою не проживає, фактично мешкає разом з сином за адресою: АДРЕСА_2 . Також за вказаною адресою проживають, але не зареєстровані матір відповідачки ОСОБА_3 ,

1973 року народження та її діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Службою у справах дітей Броварської міської ради Київської області 21 березня

2019 року отримано повідомлення від Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 про те, що учениця 6-Б класу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не відвідує навчальний заклад через постійний педікульоз.

З метою перевірки вищезазначеної інформації 21 березня 2019 року працівники служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області здійснили обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_2 . В даній однокімнатній квартирі проживає дві сім`ї: ОСОБА_6 ,

ОСОБА_3 , їх діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 й ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своїм малолітнім сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В квартирі повна антисанітарія, речі брудні та розкидані, підлога та посуд немиті, присутня велика кількість тарганів й клопів. На кухні велика кількість пляшок з під спиртних напоїв, сморід в квартирі нестерпний, у всіх трьох дітей педікульоз, існує загроза для життя та здоров`я трьох малолітніх дітей.

У зв`язку із вищенаведеним працівниками служби разом з педагогом Броварської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3, педіатром, працівником соцслужби та працівником поліції прийнято рішення про негайне відібрання дітей від їх батьків у зв`язку із безпосередньою загрозою для життя та здоров`я дітей та поміщення їх до Центру «Дитяча лікарня».

Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від

22 березня 2019 року № 347 відібрано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від його матері, ОСОБА_1 у зв`язку із виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини.

Наказом Служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області від

22 березня 2019 року № 01-10-213 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від

22 березня 2019 року № 348 надано висновок до суду щодо відібрання малолітнього

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав, у зв`язку із тим, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Органом опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 22 березня 2019 року № 04-22/317 розглянуто питання щодо надання висновку до суду про доцільність відібрання малолітньої дитини від його матері без позбавлення її батьківських прав.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Пояснення надала аналогічні змісту позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що вина її має місце, але хоче забрати дитину. На даний час проживає та працює в місті Носівка , де орендує будинок. Договір про оренду відсутній, оскільки власник вступає у спадщину.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 16 квітня 2016 року (а.с. 7).

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України від

22 березня 2019 року № 00022427217, відомості про батька малолітнього ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 записані у відповідності до частини першої статті 135 СК України.

Відповідно до листа Плосківської сільської ради Броварського району Київської області від 26 березня 2019 року № 175 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 2002 року, але з 2013 року за вищевказаною адресою не проживає.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 22 березня 2019 року № 347 відібрано малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від його матері, ОСОБА_1 у зв`язку із виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини.

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області від 22 березня 2019 року № 01-10-213 малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Із акту обстеження умов проживання № 140 від 21 березня 2019 року, проведеного головним спеціалістом відділу профілактики та захисту прав дітей служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області та головним спеціалістом сектору оздоровлення, за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що квартира однокімнатна, загальна площа квартири 36 кв.м., житлова площа

18 кв.м. У квартирі антисанітарія, бруд, таргани, повітря затхле, розкидані речі, хлам та пляшки з-під алкоголю, одяг брудний, відсутня постільна білизна. Для виховання та розвитку дітей не створені належні умови.

Із акту проведення оцінки рівня безпеки дитини № 04-04.11-09 від 21 березня

2019 року, вбачається, що у зв`язку із неналежними умовами проживання, антисанітарією, наявними проблемами із здоров`ям та занедбаністю дитини, комісією прийнято рішення про негайне відібрання дитини від матері.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 22 березня 2019 року № 348 надано висновок до суду щодо відібрання малолітнього

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав, у зв`язку із тим, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Із наданого до суду висновку від 22 березня 2019 року № 04-22/317 вбачається, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області вважає за доцільне відібрати малолітню дитину ОСОБА_2 від його матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , пояснила, що надійшло повідомлення від Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3, що учениця ОСОБА_4 не відвідує навчальний заклад через постійний педікульоз. Був здійснений виїзд за вказаною адресою: АДРЕСА_2 , але двері довго не відчиняли. Через певний проміжок часу двері відчинила відповідач з ознаками алкогольного сп`яніння. В квартирі повна антисанітарія, речі розкидані, відсутні продукти харчування, бруд, безлад, сморід, багато тарганів різного розміру на стінах, підлозі, посуді, багато порожніх пляшок з-під алкогольних напоїв. Діти мали занедбаний вигляд, брудне тіло та одяг. Від дитини ОСОБА_1 відчувався стійкий неприємний запах видно було, що дитина не милася місяцями, а інші діти були голодні та просили їжу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , пояснив, що 21 березня

2019 року зі школи № 3 надійшло повідомлення, що двоє дівчат ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 не відвідують навчальний заклад і мають захворювання. При виїзді за адресою проживання дітей, двері відчинила ОСОБА_1 якій повідомлено про мету прибуття. У ході огляду виявлено неналежні умови, а саме повну антисанітарію, речі розкидані, відсутність продуктів харчування, бруд, безлад, сморід, таргани, багато порожніх пляшок з-під алкогольних напоїв. В холодильнику був неприємний запах гнилого м`яса. Умови не придатні для дітей. Діти були брудні та голодні, мали занедбаний вигляд.

Зазначені вище факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як неналежне виконання відповідачкою своїх обов`язків щодо виховання дитини, свідомого нехтування ними, це підтверджує відсутність серйозного ставлення до своїх батьківських обов`язків, що становить безпосередню загрозу майбутньому життю, здоров`ю та розвитку дитини.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із частиною другою та третьою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажання або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункт 16 постанови № 3 від

30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" вказав на те, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

З огляду на викладене суд зазначає, що основними підставами для відібрання дитини від батьків серед іншого є випадки, що охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків (безвідповідальне ставлення до дитини та невжиття заходів щодо забезпечення лікування дитини у зв`язку із її тяжким станом здоров`я), а й із їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 6 вказаної Конвенції, держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід`ємне право на життя. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину (статті 19 Конвенції про права дитини).

За принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

При цьому відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Згідно частини 4 статті 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Відповідно до вимог статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як встановлено частиною першою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів на утримання дитини, суд враховує, що відповідач інших осіб на утриманні не має, є працездатною за віком та станом здоров`я, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дитини. Разом з тим, суд вважає за доцільне стягнути аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі -

900 грн. 00 коп., з урахуванням також розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, а також спільного обов`язку батьків щодо утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, аліменти підлягають стягненню з дня пред`явлення позивачем до суду позову, а саме із 01 квітня 2019 року.

Згідно із статтею 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Суд приходить до висновку про необхідність допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача аліментів за один місяць.

Факт ухилення відповідачки ОСОБА_1 від належного виконання нею своїх батьківських обов`язків стосовно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайшов своє підтвердження в суді наданими позивачем доказами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню оскільки є обґрунтованими та законними, послідовними та логічними і саме головне не суперечать інтересам дитини, а навпаки сприятимуть його безпечному вихованню, навчанню та життю.

Відповідно до статті 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Стягненню із відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі

- 1 921 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 76-83, 141, 263-265, 430 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від його матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення частини третьої статті

170 Сімейного кодексу України про те, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі, а саме по - 900 (дев`ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення цією дитиною повноліття.

Зобов`язати виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області, як орган опіки та піклування, у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду відкрити особистий рахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державному ощадному банку України для перерахування аліментів на його утримання.

Аліменти на дитину підлягають стягненню починаючи із - 01 квітня 2019 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі - 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 20 коп.

Учасники справи:

позивач - виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області (місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок № 18; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26376375);

відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин