Ухвала суду № 83497629, 07.08.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/1210/19

Номер провадження: 1-кп/0343/137/19

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

07 серпня 2019 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Лицура І.М.,

з участю: секретаря судових засідань – Бойків В.П.,

прокурора – Чекан Н.М.,

захисника – Керницького В.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019090160000227 від 18.04.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Долинському районному суді Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Крім того, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинений злочин, може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказане свідчить про неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому виникла необхідність в продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, продовжують існувати всі ті ризики, що були взяті до уваги судом при обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Керницький В.М. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає його безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який - у виді домашнього арешту, оскільки відсутні підстави для тримання його під вартою, так як обвинувачений має намір довести свою невинуватість і сам зацікавлений у завершенні розгляду даного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що повністю підтримує думку свого захисника та просить не продовжувати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, а обрати його у виді домашнього арешту, оскільки він не має наміру і не буде ухилятися від суду.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.06.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 96 050,00 грн., що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 даного запобіжного заходу. Зокрема, встановлено ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чиномчи вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, обвинувачується в повторному вчиненні корисливого злочину в період непогашеної судимості, фактично через місяць після відбуття покарання, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до норм КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років та усвідомлює неминучість покарання за його вчинення у випадку визнання його винуватим.

Обставини обвинувачення ОСОБА_1 , його вік та стан здоров`я, а також тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, його сімейний стан та соціальне становище свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_1 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діянь, що інкримінуються обвинуваченому, та не надає останньому можливості перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду чи шляхом вчинення перешкод встановленню істини у справі.

Наявні вищенаведені ризики є дійсними та триваючими і виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Таким чином, підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативний запобіжний захід у виді домашнього арешту, про застосування якого просять захисник та обвинувачений, не в змозі гарантувати належну поведінку останнього, тому наявна необхідність у збереженні найсуворішого запобіжного заходу із визначенням строку.

Крім того, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід задоволити та продовжити йому строк тримання під вартою на термін 60 діб.

При цьому суд вважає безпідставним посилання прокурора на ризик впливу обвинуваченого на свідків, оскільки всі свідки сторони обвинувачення вже допитані в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 183, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 задоволити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, на строк 60 діб, тобто до 05.10.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: