Ухвала суду № 83493547, 07.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2019 року м. Київ № 640/14456/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз»до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпро визнання протиправною бездіяльність, стягнення майнової шкоди та інших коштів В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз», код ЄДРПОУ 03366701 з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з перегляду тарифу у бік економічно обґрунтованого;

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з не встановлення джерел для відшкодування різниці за період дії економічно необґрунтованих тарифів (цін) на послуги розподілу природного газу для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Рівнегаз»;

- стягнути з Держави України через Державну казначейську службу України (01601. м. Київ вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Рівнегаз»:

- майнову шкоду, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в сумі 467 106,7 тис. грн. (чотириста шістдесят сім мільйонів сто шість тисяч сімсот гривень);

- 18% податку на прибуток, що складає 70 066,0 тис. грн. (сімдесят мільйонів шістдесят шість тисяч гривень);

- суму боргу, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 64 726,8 тис. грн. (шістдесят чотири мільйони сімсот двадцять шість тисяч вісімсот гривень);

- три проценти річних від простроченої суми у розмірі 18 552,1 тис. грн. (вісімнадцять мільйонів п`ятсот п`ятдесят дві тисячі сто гривень).

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, згідно з п. 2, 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві обов`язково зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Також, ч. 1 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додатків до неї суд встановив, що позивачем заявлено позовні вимоги до двох відповідачів: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - відповідач 1), - як до суб`єкта владних повноважень, який, на думку позивача, допустив протиправну бездіяльність по відношенню до останнього, та Держави Україна, в особі її державного органу Державної казначейської служби України, - щодо стягнення майнової шкоди, виникнення якої позивач обумовлює наслідками бездіяльності відповідача 1, та інших сум коштів (інфляційних втрат, 3% річних). При цьому, всупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 160, ч. 1 ст. 161 КАС України позивач не навів на титульній сторінці позовної заяви реквізитів про другого відповідача та не надав копію позовної заяви з додатками для такого другого відповідача.

Аналізуючи зміст заявлених позивачем позовних вимог суд встановив, що вимога у п. 1 прохальної частини позову сформульована нечітко, а саме - позивачем не конкретизовано періоди, за які, як він вважає, відповідачем мав бути встановлений економічно обґрунтований тариф. Між тим, суд звертає увагу позивача на те, що при зверненні до суду із позовною заявою зміст позовних вимог має бути сформульований чітко та зрозуміло.

Крім того, суд враховує те, що нормою ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VІ, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, нормами ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VІ передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі ж коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Випадки, коли судовий збір не справляється, визначені в ч. 2 ст. 3 Закону №3674-VІ. А. саме судовий збір не справляється, зокрема, за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою (п. 13 ч. 2 цієї статті Закону).

Окремо ст. 5 зазначеного Закону встановлені пільги щодо сплати судового збору при зверненні особи до суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 921,00 гривні.

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (а саме - вимоги про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача 2), а також позовні вимоги майнового характеру - про стягнення майнової шкоди (майнової шкоди у розмірі 467 106,7 тис. грн., 18% податку на прибуток, - що становить 70 066,0 тис. грн.) та про стягнення інших сум коштів - інфляційних втрат у розмірі 64 726,8 тис. грн. та 3% від простроченої суми боргу - 18 552,1 тис. грн.). Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №2629-VIII сума судового збору, яку має сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 23 052 грн. (1 921 + 1 921 + 19 210).

Проте, позивачем разом з цим позовом не надано суду жодного документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з посиланням на те, що в силу п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону №3674-VІ його звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви в частині вимоги про стягнення збитків.

У контексті наведених пояснень позивача, суд зазначає, що виходячи зі змісту предмету та підстав поданого позову, встановлені чинною редакцією ст. 3 і 5 Закону №3674-VІ пільги щодо сплати судового збору поширюється лише на позовні вимоги Акціонерного товариства в частині вимог про стягнення з відповідача 2 сум майнової шкоди у розмірі 467 106,7 тис. грн. та 18% податку на прибуток - 70 066,0 тис. грн. Що стосується вимог про стягнення з відповідача 2 сум інфляційних втрат та 3% річних, то такі в розумінні норм ст. 625 Цивільного кодексу України (на яку також посилається позивач в тексті позову) є засобами цивільної відповідальності особи за прострочення виконання грошового зобов`язання (в даному випадку сум боргу 184 428,50 тис. грн., 36 128,9 тис. грн., 159 435,1 тис. грн., з яких позивач обраховує такі суми інфляції та 3% річних), та не являються безпосередньо майновою шкодою. У зв`язку з цим суд вважає, що при поданні даної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру та позовні вимоги майнового характеру в частині вимог про стягнення коштів у сумах 64 726,8 тис. грн. і 18 552,1 тис. грн.

Одночасно з урахуванням наведених висновків суд звертає увагу позивача на норми ч. 5 ст. 21 КАС України, відповідно до якої вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

В силу припису ч. 6 зазначеної статті КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд пропонує позивачу навести письмові нормативні обгрунтування з питання дотримання позивачем юрисдикційної підсудності при поданні до адміністративного суду цієї позовної заяви в частині вимог про стягнення з відповідача 2 сум коштів, що не є безпосередньо сумою майнової шкоди (інфляційних втрат і 3% річних), або зменшити розмір заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду, - у кількості трьох примірників (для відповідачів та суду); копій усіх додатків до позовної заяви в одному примірнику для другого відповідача; оригіналу платіжного документу про сплату Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 23 052 грн., або заяви про зменшення розміру позовних вимог разом з платіжного документу про сплату Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 3 842 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок