Рішення № 83493346, 07.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року справа № 580/1789/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними і незаконними дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" (далі - товариство, позивач) подало позов, в якому просить визнати протиправними і незаконними дії ГУ ДФС у Одеській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК" на підставі наказу ГУ ДФС у Одеській області від 13 лютого 2018 року № 939 в період з 03.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що дії ГУ ДФС у Одеській області, які полягають їх вчиненні на проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК" на підставі наказу ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 № 939 з 03.06.2019 є протиправними та не законними, оскільки станом на час їх здійснення до план-графіку проведення перевірок не вносилися жодні коригування щодо місяця проведення перевірки ТОВ "ОЗТК", зокрема про те, що перевірка має бути проведена в червні 2019 року.

Окрім того, позивач зазначає, що на даний час ухвалою Верховного Суду від 16.05.2019 від 16.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 823/1196/18, в якій оскаржується наказ ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 № 939 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК", отже у відповідача не було правових підстав вчиняти жодних дій направлених на проведення такої перевірки в червні 2019 року.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд адміністративної справи за позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14 червня 2019 року представник позивач подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та виклик свідка.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та про виклик свідка відмовлено.

18 липня 2019 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що ГУ ДФС в Одеській області категорично не погоджується з доводами викладеними в позовній заяві та вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року по справі № 823/1196/18 в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Одеська ЗТК" до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС в Одеській області від 13.02.2018 року № 939 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК" - відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Одеська ЗТК" залишено без задоволення, а рішенням Черкаського окружного адміністративного суду 14.09.2018 року без змін.

У вищезазначеній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

ГУ ДФС в Одеській області як територіальний орган ДФС, намагалось виконати наказ прийнятий на виконання затвердженого ДФС України плану-графіку проведення документальних планових перевірок, який є обов`язковим для виконання територіальними органами ДФС.

Проте, в 2018 році, відповідач не зміг здійснити документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Одеська ЗТК", у зв`язку з не допуском посадових осіб контролюючого органу та оскарженням наказу в судовому порядку з боку позивача.

На теперішній час, контролюючий орган, маючи в наявності постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 року, яка набрала законної сили, намагався вдруге здійснити документальну планову виїзну перевірку, проте перевірку знову не було проведено.

Позивач усіма можливими засобами намагається уникнути абсолютно законної перевірки як в перший так і в другий раз, незважаючи навіть на те, що на теперішній час є рішення суду апеляційної інстанції яке набрало законної сили та яким визнано наказ правомірним.

Відповідач не намагається провести яку-небудь нову перевірку, це та ж сама перевірка яка мала бути проведена ще в лютому 2018 року, але у зв`язку з діями ТОВ "Одеська ЗТК" які здійснені всупереч вимогам діючого законодавства, перевірка не була проведена знову. Рішення суду першої та апеляційної інстанції по справі № 823/1196/18 підтверджують дану позицію контролюючого органу.

11 липня 2019 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що судове рішення у адміністративній справі № 823/1196/18 в жодному випадку не вказує на законність наказу відповідача про проведення перевірки, а лише свідчить, що судом було відхилено доводи ТОВ "ОЗТК" про незаконність такого наказу з конкретних підстав (відсутність підстав для включення в план графік).

Також, дане судове рішення вказує на те, що відповідач був зобов`язаний провести перевірку позивача саме в період визначений наказом від 13.02.2018, тобто в лютому 2018 року, та в жодному разі не в інший період, тим більше майже через півтора року в червні 2019 року.

Отже, по суті відповідач, вчинивши оскаржувані дії по перевірці позивача в червні 2019 року, тобто в іншому періоді, ніж це визначено наказом від 13.02.2019, залишеним в силі рішенням суду у справі № 823/1196/19, не виконав рішення суду у справі № 823/1196/19, а навпаки грубо проігнорував це рішення.

Станом 03.06.2019, як і станом на сьогодні, до план - графіку проведення перевірок не вносилися жодні зміни/коригування щодо місяця проведення перевірки ТОВ "ОЗТК", зокрема про те, що перевірка має бути проведена в червні 2019 року.

На думку позивача, відповідачем жодним чином у відзиві не спростовано доводи позивача про незаконність дій направлених на проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК" на підставі наказу ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 №939 в період з 03.06.2019, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Розгляд справи по суті відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що підставі плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, затвердженого в.о. голови ДФС України М .В . Проданом 20.12.2017, ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ від 13.02.2018 № 939 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК".

12.03.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 № 939 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК".

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у адміністративній справі № 580/1789/19 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року залишене без змін. Отже, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у адміністративній справі № 580/1789/19 набрало законної сили 11.03.2019.

03 червня 2019 року посадовою особою відповідача складено акт про недопуск до перевірки ТОВ "Одеська ЗТК", відповідно до якого зазначено, що посадовою особою відповідно до направлення від 28.05.2019 № 3664/14-01 та наказу ГУ ДФС у Черкаській здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ "Одеська ЗТК" з метою проведення документальної планової перевірки позивача.

Після ознайомлення з направленням на перевірку від 28.05.2019 № 3664/14-10 та вчинення посадовою особою запису в журналі перевірок представник позивача повідомила, що до перевірки товариства не допускає. Однією із причин недопуску є подальше оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у адміністративній справі № 580/1789/19 до Верховного Суду.

03 червня 2019 року позивач подав до ГУ ДФС у Черкаській області письмові пояснення до акту б/н від 03.06.2019 про відмову від допуску до проведення перевірки ТОВ "ОЗТК", в яких позивач зазначив, що підставами недопоску до перевірки стали наступні підстави:

- в порушення ст. 77, 81 ПКУ наказ про перевірку, який передбачає проведення перевірки в червні 2019 року та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки платником податків не було отримано в строки та порядку ПКУ. Копію наказу та повідомлення про перевірку ревізором не було надано ТОВ "ОЗТК";

- ревізором в порушення ст. 21, 77 та 81 не надано доказів повноважень представляти ГУ ДФС у Одеській області. Службове посвідчення підтверджує право представляти лише ГУ ДФС у Черкаській області. Доказів того, що дану перевірку уповноважено проводити ГУ ДФС у Черкаській області також не надано;

- існує спір про право, оскільки дії і рішення органу ДФС оскаржуються в судовому порядку, а саме: справа Черкаського окружного адміністративного суду №823/1196/18 про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Одеській області від 13 лютого 2018 року №93 9 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК" (код за ЄДРПОУ 39390495).

На даний час Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Платника податків не включено до плану графіку проведення перевірок на червень 2019 року.

В направленні не зазначено передбачених ПКУ підстав проведення перевірки.

Такі дії відповідача товариство вважає протиправними та незаконними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 81.1, 81.2 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Встановлені судом обставини свідчать, що право контролюючого органу на проведення перевірки на підставі наказу ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 № 939 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК" підтверджено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у адміністративній справі № 580/1789/19, яке набрало законної сили 11.03.2019.

03 червня 2019 року ГУ ДФС у Одеській області як територіальний орган ДФС, намагалося виконати наказ ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 № 939 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК", прийнятий на виконання затвердженого ДФС України плану-графіку проведення документальних планових перевірок, який є обов`язковим для виконання територіальними органами ДФС.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що в 2018 році, відповідач не зміг здійснити документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Одеська ЗТК", у зв`язку з не допуском посадових осіб контролюючого органу та оскарженням наказу в судовому порядку з боку позивача.

Контролюючий орган, враховуючи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у адміністративній справі № 580/1789/19, яке набрало законної сили 11.03.2019, намагався вдруге здійснити документальну планову виїзну перевірку, проте перевірку знову не було проведено.

Відповідач не намагається провести яку-небудь нову перевірку, це та ж перевірка, яка мала бути проведена ще в лютому 2018 року на підставі наказу ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 № 939 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК", правомірність якого підтверджена судовими рішеннями.

Посилання позивача на ту обставину, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 823/1196/18 оскаржуються до Верховного Суду, суд вважає помилковим, адже вказані рішення набрали законної сили 11.03.2019.

Суд вважає, що намагання позивача уникнути планової документальної перевірки на підставі наказу ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 № 939 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ОЗТК", правомірність якого підтверджена судовими рішеннями, є перешкоджанням контролюючому органу здійснювати функції податкового контролю, визначені Податковий кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" (18021, м. Черкаси, вул. Припортова, 42/1, оф. 56, ідентифікаційний код 39390495);

2) відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ідентифікаційний код 39398646).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.08.2019.

Суддя В.О. Гаврилюк