Рішення № 83493257, 06.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1704/19

РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 03.04.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням II групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ України;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ та відповідно до наказу УМВС України в Хмельницькій області 03.07.2000 був звільнений зі служби за п.64 "Б" через хворобу. 25.02.2019 позивачу вперше встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач 03.04.2019 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності. Голова ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області у відповідності до положень Порядку №850 надіслав, подані ОСОБА_1 документи до МВС України для прийняття відповідного рішення, проте, МВС України 26.04.2019 повернуло надіслані УМВС України в Хмельницькій області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги як такі, що не відповідають вимогам законодавства, а саме пункту 4 Порядку №850. Разом з тим, Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області листом повідомила, що оскільки, після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" немає.

З такими діями Міністерства внутрішніх справ України позивач не погоджується, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ухвали від 07.06.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб та залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Ліквідаційну комісію Управління МВС України в Хмельницькій області.

Відповідач 24.06.2019 надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що п.14 Порядку №850 регламентує відносини сторін під час первинного призначення та виплати одноразової грошової допомоги, та не регулює правовідносини, викладені в цьому позові. Вказав, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

19.06.2019 від представника третьої особи на адресу суду надійшли пояснення на адміністративний позов, в яких викладена аналогічна з відповідачем позиція щодо заявлених позовних вимог. Враховуючи викладене, просив повністю відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу УМВС України в Хмельницькій області № 149о/с від 03.07.2000 ОСОБА_1 був звільнений з органів МВС в запас Збройних Сил на підставі п. 64 "Б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, через хворобу.

19.12.2002 Хмельницькою обласною МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності та виплачено 1150,00 грн. страхової суми.

25.02.2019 позивач повторно пройшов обстеження у Хмельницькій обласній МСЕК, за результатами якого ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності пов`язану з проходженням служби в ОВС, що підтверджується довідкою серії AB №0038947.

Позивач 03.04.2019 звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності та надав пакет документів, визначених законодавством.

Голова ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області надіслав, подані ОСОБА_1 документи до МВС України для прийняття відповідного рішення.

МВС України 26.04.2019 повернуло надіслані УМВС України в Хмельницькій області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги як такі, що не відповідають вимогам законодавства, а саме пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850.

Разом з тим, Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області листом від 06.05.2019 №584/121/29/05-2019 повідомила, що оскільки, після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850 немає.

З такими діями та рішенням МВС України позивач не погоджується, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вищевказаним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно частини 6 статті 23 Закону №565-ХІІ передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівникові міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання статті 23 Закону №565-ХІІ, Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 № 850 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до положень Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Згідно пункту 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Наведена норма імперативно вказує що МВС приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п.14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги. Тобто, підстави для відмови у виплаті грошової допомоги перераховані у п.14 Порядку №850, згідно якого, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: вчинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Крім вищенаведених підстав щодо відмови у виплаті грошової допомоги, п. 14 Порядку №850 не передбачає.

Разом з тим, МВС України подані ОСОБА_1 матеріали взагалі не розглянуло та як наслідок відповідного рішення не прийняло, що є порушенням статті 23 Закону України "Про міліцію" та пункту 9 Порядку №850.

Таким чином, оскільки МВС повернуло без розгляду матеріали щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності позивач не має можливості реалізувати своє право на отримання такої одноразової грошової допомоги.

Щодо доводів представника відповідача та третьої особи про те, що оскільки з моменту первинного огляду МСЕК позивача пройшло більше 2 років, не вбачається законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги в 200 - кратному розмірі прожиткового мінімуму, установленого законом для непрацездатних осіб на дату встановлення 2-ї групи інвалідності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

При цьому, як зазначено Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 року у справі №808/1866/16 та від 19.09.2018 року у справі №530/1280/17 та від 19.09.2018 року у справі №530/1280/17, Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені п. 4 Порядку №850. Вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що Міністерство внутрішніх справ України розглянуло матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням II групи інвалідності не у спосіб, встановлений законом.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому, з урахуванням правих висновків Верховного Суду, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням II групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку із встановленням IІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення другої групи інвалідності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м.Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 00032684) Третя особа:Ліквідаційна комісію Управління МВС України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, 290017, код ЄДРПОУ - 08592336)

Головуючий суддя О.Л. Польовий