Рішення № 83493221, 06.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/738/19

РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить визнати протиправною та скасувати відмову відповідача, викладену в листах від 24.09.2018, від 09.11.2018, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо призначення позивачу пенсії та зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 11.09.2018 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, із здійсненням індексації і компенсації втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що в вересні 2018 року представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подала безпосередньо до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області нотаріально посвідчену та апостильовану особисту заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії. Відповідач прийняв заяву разом із усіма необхідними оригіналами документів, які були надані для огляду та засвідчення копій. Листами від 24.09.2018 №2163/Я-8 та 09.11.2018 №2464/Л-5 відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії, оскільки міжнародний договір між Україною та Державою Ізраїль в сфері соціального забезпечення громадян не ратифікований, постійним місцем проживання ОСОБА_1 є Держава Ізраїль, про що свідчить відмітка Державної міграційної служби України в надісланій копії паспорта, та відсутній документи про постійне місце реєстрації позивача на території України. Позивач зазначає, що як громадянин України, який проживає в державі Ізраїль, має право на призначення та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009. Вважає, що факт його проживання за кордоном за умови наявності громадянства України не може бути підставою для відмови у виплаті належних йому пенсійних виплат. Вказує, що перед виїздом за кордон мешкав за адресою: АДРЕСА_1 . 25.08.2015 року позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Вказує, що у віці 62 роки і за наявності страхового стажу понад 40 років досяг усіх необхідних умов призначення пенсії за віком, встановлених частиною 1 статті 26 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вважаючи дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Хмельницький окружний адміністративний суд призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В надісланому до суду відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Вказує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядку).

Згідно з абзацом 1 пункту 1.2. Порядку заява про призначення пенсії як непрацюючими, так і працюючими особами, подається особисто заявником або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). До заяви про призначення пенсії додаються документи необхідні для призначення пенсії, згідно з переліком визначеним пунктом 7 Порядку.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Під час звернення із заявою про призначення пенсії позивач не надав документи, які свідчать про місце проживання (реєстрації) на території Хмельницької області. Представник позивача до заяви про призначення пенсії надана нотаріально засвідчену копію та апостильовану копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а не оригінал, як це передбачено нормами Порядку, та не надав документи про постійне місце реєстрації на території України.

Порядок призначення та виплати пенсій громадянам, які переїхали на постійне місце проживання за межі України, регулюється відповідними міжнародними договорами. Міжнародний договір між Україною та Державою Ізраїль в сфері соціального забезпечення громадян не ратифікований та постійним місцем проживання позивача є Держава Ізраїль, про що свідчить копія посвідчення особи Держави Ізраїль.

На час звернення позивача із заявою про призначення пенсії відсутні будь-які нормативно-правові акти, якими було б врегульовано порядок, умови та механізм виплати пенсій громадянам, які проживають в країнах, з якими не укладено договорів щодо пенсійного забезпечення.

За змістом абзацу 9 пункту 9 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, пенсіонерам, які постійно проживають за межами України, індексація пенсії проводиться відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Між державою Україна та державною Ізраїль відсутні договори щодо цього питання.

Вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області пенсія позивачу не призначалась та не виплачувалась, тому підстави для нарахування компенсації відсутні. Враховуючи викладене в задоволені позову просить відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

10.09.2018 представник ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою довіреністю звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою в довільній формі про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком. До вказаної заяви додав: оригінал довіреності від імені ОСОБА_1 , нотаріально засвідчену та апостильовану копію паспорту України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , оригінал трудової книжки ОСОБА_1 , оригінал диплому серії НОМЕР_1 , оригінал диплому серії НОМЕР_2 , оригінал особистої заяви про призначення пенсії за віком з розпискою-повідомленням ОСОБА_1 .

Розглянувши подані документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 24.09.2018 №2168/Я-8 відмовило щодо призначення пенсії, посилаючись на статті 8, 26, 51 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункти 1.1., 1.2., 2.22. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, у зв`язку з тим, що подана копія паспорта для виїзду за кордон, та відсутні документи про постійне місце реєстрації на території України. Постійним місцем проживання ОСОБА_1 є Держава Ізраїль, міжнародний договір між Україною та Державою Ізраїль в сфері соціального забезпечення громадян не ратифікований, тому права на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 не має.

08.10.2018 року представник позивача повторно звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.

Листом від 23.10.2018 року Пенсійний фонду України направив звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, розглянувши звернення позивача від 8 жовтня 2018 року № 3328, яке надійшло з Пенсійного фонду України, щодо призначення пенсії за віком, повторно повідомило, що угода між Україною та Державою Ізраїль не ратифікована, тому підстави для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 відсутні.

З заявами про надання додаткових документів для призначення пенсії позивачу його представник звертався ще у грудні 2018 року та січні 2019 року.

Позивач, вважаючи що порушено його право на пенсійне забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає закон України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною третьою статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

За змістом статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Перелік документів, необхідних для призначення пенсій визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з пунктом 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи:

документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року N 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за N 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року N 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Відповідно до пункту 2.22. Порядку №22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Пунктом 2.23. Порядку №22-1 передбачено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Отже, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" передбачено, що паспорт, який підтверджує вік та місце реєстрації особи, яка звернулась за призначенням пенсії, довідка про заробітну плату та документи про стаж подаються тільки в оригіналах. Винятком з цього правила є трудова книжка, яка може бути подана в копії, завіреній адміністрацією підприємства або органом пенсійного фонду.

Суд встановив, що представник позивача до заяви про призначення пенсії надав нотаріально засвідчену та апостильовану копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а не оригінал, як це передбачено пунктом 2.23 Порядку №22-1.

Відповідно до заяви про призначення пенсії за віком, місце проживання позивача - Держава Ізраїль, АДРЕСА_2 . Згідно з пунктом 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення пенсії подається безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Отже, вибір заявником територіального органу пенсійного фонду, який призначатиме пенсію, залежить від місця його реєстрації.

Ані Законом №1058-IV, ані Порядком №22-1 не передбачений порядок визначення органу пенсійного фонду, до повноважень якого належить призначення пенсій громадянам, які не мають зареєстрованого місця проживання на території України.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Станом на дату розгляду справи, міжнародний договір між Україною та Державою Ізраїль в сфері соціального забезпечення громадян не ратифіковано. Інші нормативно-правові акти, якими було б врегульовано порядок, умови та механізм призначення пенсій громадянам, які проживають в країнах, з якими не укладено договорів щодо пенсійного забезпечення відсутні.

Суд не бере до уваги посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на рішення Верховного суду України від 19.05.2015 року по справі №21-168а-15, постанову Верховного суду України від 08.12.2015 по справі №645/2730/15-а, постанову Вищого адміністративного суду України від 23.07.2015 по справі №К/800/27206/15, зразкове рішення Верховного Суду по справі №805/402/18 від 03.05.2018 року, оскільки у цих справах під час розгляду зазначених спорів, суди не досліджували наявності у позивача, не зареєстрованого на території України, права на призначення пенсії на підставі копії паспорта про виїзд за кордон, а досліджувались правовідносини щодо поновлення виплат вже призначених пенсій.

Суд не виключає права позивача, як громадянин України, який виїхав за кордон на постійне місце проживання, на призначення пенсії за віком за умови звернення до управління пенсійного фонду з відповідною заявою з дотриманням положень Порядку №22-1, яким врегульовано питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Згідно з пунктом 4.7. Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач під час розгляду поданих представником позивача документів для призначення пенсії, діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією України, закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування".

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду спору суд встановив, що відповідач довів правомірність своїх дій щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу пенсії за віком. Тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя О.К. Ковальчук