Рішення № 83493154, 26.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року справа № 580/1071/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.,

представників відповідача Жили А.Л., Татарченка К.В. - за ордерами,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) до комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради (далі - відповідач) з позовом, в якому просить стягнути з відповідача за рахунок готівки кошти на користь державного бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області в рахунок погашення податкового боргу у сумі 698 837 грн 13 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Судове засідання з розгляду справи призначено на 26.07.2019 об 11 год. 00 хв.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, що відповідно до положень ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи за відсутності представника позивача.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкових декларацій, самостійно поданих відповідачем. Як зазначили представники відповідача суми податкових зобов`язань, визначених відповідачем у вказаних деклараціях своєчасно сплачено, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Тому, на думку представників відповідача, позовні вимоги є безпідставними.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.07.2018 комунальне підприємство "Уманьводоканал" Уманської міської ради зареєстровано як юридичну особу 19.12.1991.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі:

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9282146172 від 17.12.2018 терміном сплати 30.12.2018 на суму 106 343 грн 00 коп.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9307407900 від 18.01.2019 терміном сплати 30.01.2019 на суму 177 743 грн 00 коп.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9024902995 від 18.02.2019 терміном сплати 01.03.2019 на суму 337 057 грн 00 коп.

Залишок несплаченої пені з податку на додану вартість відповідно ст. 129 Податкового кодексу України складає 77 694 грн 13 коп.

Відтак, загальна сума узгодженої заборгованості відповідача зі сплати вказаного податку становить 698 837 грн 13 коп. (106 343 грн 00 коп. (податкова декларація № 9282146172 від 17.12.2018) + 177 743 грн 00 коп. (податкова декларація № 9307407900 від 18.01.2019) + 337 057 грн 00 коп. (податкова декларація № 9024902995 від 18.02.2019) + 77 694 грн 13 коп. (пеня).

У зв`язку із несплатою відповідачем у визначений законом строк узгодженої податкової заборгованості, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано та направлено боржникові податкову вимогу від 19.12.2017 №12601-17.

Вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п. 16.3 ст. 16 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Податкового Кодексу України).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно із п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що податковий борг в сумі 698 837 грн 13 коп. відповідач добровільно не сплатив, а тому вказана заборгованість підлягає до стягнення в судовому порядку.

Щодо посилання сторони відповідача про повне виконання відповідачем податкових зобов`язань на підставі платіжного доручення № 163 від 19.02.2019 на суму 337 057 грн 00 коп. з призначенням платежу "*;140;03357174;ПДВ за січень місяць 2019 року", платіжного доручення № 78 від 21.01.2019 на суму 177 743 грн 00 коп. з призначенням платежу "*;101;03357174;ПДВ за грудень місяць 2018 року", платіжного доручення № 986 від 20.12.2018 на суму 106 343 грн 00 коп. з призначенням платежу "*;101;03357174;ПДВ за листопад місяць 2018 року", суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, з огляду на наявність календарної черговості при погашенні податкового боргу сплачена відповідачем сума податкових зобов`язань відповідно до платіжного доручення № 163 від 19.02.2019 платіжного доручення № 78 від 21.01.2019 та платіжного доручення № 986 від 20.12.2018, як вбачається з інтегрованої картки платника з податку на додану вартість наявної в матеріалах справи, правомірно зарахована податковим органом в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача.

При цьому, суд зазначає, що сплата відповідачем податкового зобов`язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, внаслідок чого податковий орган здійснював зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника податків, не може вважатися належною сплатою податкового зобов`язання.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі №810/315/17.

Відтак суд висновує про безпідставність доводів сторони відповідача, щодо заявлення податковим органом позовних вимог в частині суми грошового зобов`язання, яке визначено підприємством у податкових деклараціях № 9282146172 від 17.12.2018, № 9307407900 від 18.01.2019, податкової декларації № 9024902995 від 18.02.2019.

Вирішуючи спір, судом взято до уваги, що у зв`язку із несплатою відповідачем у визначений законом строк узгодженої податкової заборгованості, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано та направлено боржникові податкову вимогу від 19.12.2017 № 12601-17.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України).

Як зазначено вище позивачем виставлено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 19.12.2017 №12601-17 на суму 54 671 грн 18 коп.

Податковий кодекс України не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Отже орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

А тому суд висновує про безпідставність тверджень сторони відповідача щодо невідповідності суми податкового боргу заявленій до стягнення позивачем у позові та сумі податкового боргу вказаній у податковій вимозі від 19.12.2017 №12601-17.

Таким чином на підставі викладеного вище та враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 698 837 грн 13 коп. та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) до комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. М. Залізняка, 16, ідентифікаційний код 03357174) про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки - задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. М.Залізняка, 16, код ЄДРПОУ 03357174) на користь державного бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) за рахунок готівки кошти на суму податкового боргу у сумі 698 837 (шістсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот тридцять сім) грн 13 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.08.2019.

Суддя С.О. Кульчицький